Судове рішення #1843599095

                                                                                  Справа № 274/5478/24

Провадження №2/291/86/25



Р І Ш Е Н Н Я (З АОЧНЕ)

іменем України


20 січня 2025 року селище Ружин


Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді                Митюк О.В.,

за участю секретаря              Кащук Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Ружинського районного суду Житомирської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» інтереси якого представляє Павленко Сергій Валерійович

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,-

                                                

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

Позивач звернувся до суду з указаним позовом, у якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №220131-002 від 31.01.2022 за період із 31.01.2022 по 26.04.2024 у розмірі 25852,99 грн.; стягнути судові витрати.

Позов обґрунтовано тим, що 31.01.2022 між ТОВ "Кредитсервіс" та  ОСОБА_1 укладено кредитний договір №220131-002. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання ним одноразового ідентифікатора. Відповідно до умов договору, відповідач отримала кредит у розмірі 20600,00 грн. Строк дії договору до 30.04.2022. Станом на 26.04.2024, заборгованість за кредитним договором №220131-002 від 31.01.2022 не погашена та складає 25852,99 грн.

Ураховуючи, що відповідач свої зобов`язання у добровільному порядку не виконує позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

ІІ. Процедура та позиції сторін

Ухвалою суду від 23.10.2024 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники провадження в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача у поданому позові просить суд здійснювати розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Від відповідача заяв по суті справи до суду не надійшло, остання не скористалася своїм процесуальним правом та не направила до суду відзив на позовну заяву, у судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином.

Ухвалено провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом, докази на їх підтвердження, оцінка та мотиви суду

Судом встановлено, що 31.01.2022 між ТОВ "Кредитсервіс" та  ОСОБА_1 укладено кредитний договір №220131-002. Сторони уклали договір з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".

Договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором D89590.

Відповідно до умов договору,  ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 20600,00 грн. Строк дії договору до 30.04.2022. Кількість щомісячних платежів 3. Порядок сплати платежів: щомісяця до 31 числа відповідного місяця включно. Одноразова комісія за видачу кредиту від початкової суми кредиту - 7,5 %. Сума одноразової комісії 1545,00 грн. Відсоткова ставка в місяць від початкової суми - 7,5 %. Реальна річна процентна ставка, відсотків річних – 605,24 %. Загальна плата за користування кредитом 19055,00 грн. Загальна вартість кредиту 25852,99 грн.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач надав суду кредитний договір №220131-002 від 31.01.2022 та паспорт кредитного продукту, де зазначено суму кредиту, строк кредитування та відсоткову ставку.

Досліджені судом докази вказують на те, що між ТОВ "Кредитсервіс" та  ОСОБА_1 укладено в електронній формі кредитний договір, на виконання якого позивач надав відповідачу кредит, шляхом перерахування грошових коштів у сумі 19055,00 грн на картковий рахунок НОМЕР_1 , що підтверджується копією квитанції №3224 від 31.01.2022.

Як убачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором №220131-002 від 31.01.2022, складеного позивачем станом на 26.04.2024 за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 25852,99 грн., з яких: 20600 грн. – прострочена заборгованість за сумою кредиту; 5252,99 грн. – прострочена заборгованість за процентами.

Ураховуючи ту обставину, що суду не надано доказів того, що відповідач погасила кредит за кредитним договором №220131-002 від 31.01.2022 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 25852,99 грн.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.

V. Розподіл судових витрат

На підставі ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача документально підтверджені понесені ним судові витрати у вигляді судового збору.


На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач подав до суду: договір про надання правової допомоги від 25.01.2023 за № 25-01/2023, укладений між адвокатським об`єднанням "Правовий Діалог" та ТОВ "Кредитсервіс"; акт приймання-передачі справ на надання правової допомоги від 01.12.2023; акт № 3 приймання-передачі наданої правової допомоги за договором про надання правової допомоги № 25-01/2023, від 25.01.2023 на загальну суму 7000,00 грн, суть послуги - підготовка та направлення/подача однієї позовної заяви або апеляційної скарги або касаційної скарги; платіжну інструкцію № 1567 від 05.01.2024 на 7000,00 грн.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

Ураховуючи особливості предмета спору, суб`єктний склад правовідносин, малозначність справи, а також характер виконаної адвокатом роботи (адвокатом було складено позовну заяву, що, враховуючи типовість справи, не потребувало значної кількості часу, адвокат не приймав участі у судових засіданнях), зважаючи на розмір грошових коштів, на стягнення яких було заявлено позовні вимоги, а також засад розумності, справедливості та співмірності, суд вважає, що зазначені витрати на професійну правничу допомогу є завищеними, а тому приходить до висновку про зменшення розміру зазначених витрат та стягнення у відповідності до ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 268, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитсервіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з  ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитсервіс" адреса: (пр-т Л. Каденюка (Ю. Гагаріна), 23, м. Київ, 02094, ЄДРПОУ 41125531) заборгованість за кредитним договором №220131-002 від 31.01.2022 у розмірі 25852,99 грн. (Двадцять п`ять тисяч вісімсот п`ятдесят дві гривні 99 копійок); стягнути судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн. (Дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок); витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.(Три тисячі гривень).

У задоволенні решти вимог про стягнення витрат на правничу допомогу, відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитсервіс", адреса: пр-т Л. Каденюка (Ю. Гагаріна), 23, м. Київ, 02094, ЄДРПОУ 41125531.

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1



Суддя Ружинського районного суду

Житомирської області О. В. Митюк


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація