Справа № 487/11106/24

Провадження № 3/487/257/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2025 м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Скоринчук К.М., за участю секретаря Карбівничої А.О., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з Головного управління ДПС у Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Заводського районного суду м. Миколаєва з Головного управління ДПС у Миколаївській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 12.12.2024 року №732, відповідно до якого: при проведенні документальної невиїзної платника податків фізичної особи  ОСОБА_1 , фактична адреса:  АДРЕСА_1 , вчинила триваюче правопорушення, а саме: порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, зокрема не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій на загальну суму 2665379,67 грн , за період з 05.06.2018 по 27.09.2018 отримано 528669,33 грн, за період з 17.05.2019 по 25.09.2019 отримано 1032489,13 грн, за період з 04.06.2020 по 28.09.2020 отримано 382111,45 грн, за період з 21.05.2021 по 13.10.2024 отримано 722109,76 грн, чим порушила п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» відповідальність за яке передбачене ч.1 ст. 155-1 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про причини неявки не повідомила.

Про розгляд справи була належним чином повідомлена, а саме шляхом надіслання виклику до суду рекомендованим поштовим повідомленням, яке повернулосядо суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Суд ураховує приписи ст.268 КУпАП України, згідно якої під час розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.155-1 цього Кодексу присутність такої особи не є обов`язковою.

Ураховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Під час проведення посадовими особами  ГУ ДПС у Миколаївській област  позапланової документальної невиїзної перевірки платника податків фізичної особи  ОСОБА_1 за фактичною адресою:  АДРЕСА_1 , було встановлено: порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, зокрема не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій на загальну суму 2665379,67 грн, за період з 05.06.2018 по 27.09.2018 отримано 528669,33 грн, за період з 17.05.2019 по 25.09.2019 отримано 1032489,13 грн, за період з 04.06.2020 по 28.09.2020 отримано 382111,45 грн, за період з 21.05.2021 по 13.10.2024 отримано 722109,76 грн, чим порушила п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» відповідальність за яке передбачене ч.1 ст. 155-1 КУпАП.

Факт правопорушення виявлено 08.11.2024 та складено відповіднй акт №18579/14-29-24-95/303572123.

Згідно з положеннями Податкового кодексу України акт перевірки тільки фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, що зобов`язує до вчинення будь-яких дій. Він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

Відповідно до постанови Касаційного адміністративного суду Верховного Суду 08 вересня 2020 року у справі N П/811/2893/14А висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків. Однак, акт податкової перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої податкової перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення та його зміст може бути оскаржено шляхом подання заперечень до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, окрім акту №18579/14-29-24-95/303572123 від 08.11.2024, підтверджуються іншими письмовими доказами: протоколом про адміністративне правопорушення № 732 від 12.12.2024 року; копією повідомлення про запрошення ОСОБА_1 для ознайомлення на підписання результатів перевірки; копією запрошення; копією акта №1481/14-29-24-05/3035721283 від 12.12.2024 неявки для складання протоколів про адміністративне правопорушення за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 .

Вивчивши матеріали справи та надавши оцінку доказам, суд приходить до висновку про наявність вини ОСОБА_1  у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 155-1 КУпАП - у порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до ст. 33, 34 КУпАП при накладені адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Суд ураховує, що ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

Враховуючи викладене та надані докази, суд приходить до переконання, що для досягнення мети адміністративного стягнення необхідною та достатньою мірою відповідальності за ч.1 ст. 155-1 КУпАП є штраф у розмірі 2 (двох) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 34 грн.

       Керуючись ст. ст. 283-284, 289, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП  та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 грн.

Отримувач: Миколаїв.ГУК/Заводськ.р-н/21081100

Код отримувача (ЄДРПОУ) 37992030

Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.)

Номер рахунку (IBAN): UA698999980313030106000014480

Код класифікації доходів бюджету: 21081100.

Стягнути з  ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001

Код класифікації доходів бюджету 22030106

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч. 1 ст. 307 КУпАП).

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія, не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 307 КУпАП, має бути надано суду, який виніс постанову.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом (ч.2 ст.308 КУпАП).

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути подвійний розмір штрафу.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня винесення та може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду у строк та порядку, що передбачені ст.294 КпАП України.

       Суддя: К.М. Скоринчук