ЄУ № 712/15529/24

Провадження №3/712/297/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі судді Проньки В.В., розглянувши матеріал, який надійшов з Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області (протокол про адміністративне правопорушення серія ВАД № 438021 від 19.12.2024), про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який є пенсіонером, інвалідом ІІ групи, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , якому роз`яснено його права, відповідно до ст. 268 КУпАП, за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Соснівського районного суду м. Черкаси надійшов протокол про адміністративне правопорушення серія ВАД № 438021 від 19.12.2024, відповідно до якого 19.12.2024 приблизно об 11 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою чим принижував честь та гідність колишньої дружини ОСОБА_2 та вчинив домашнє насильство психологічного характеру.

Відповідно до ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину в інкримінованому адміністративному правопорушенні не визнав, пояснив, що домашнє насильство стосовно своєї колишньої дружини не вчиняв, між ними триває конфлікт з приводу володіння спільною сумісною власністю, а саме квартирою. 19.12.2024 року ОСОБА_2 в черговий раз вчинила конфлікт, оскільки їй не сподобалося, що до нього в гості прийшов рідний брат, який допомагає йому по господарству, готує їжу. Вона замахнулася палицею на брата - ОСОБА_3 та почала його словесно ображати та принижувати, скандалити, на що останній вихватив в неї палицю, щоб вона його не вдариоа. А потім донька викликала поліцію і відносно нього склали протокол про адміністративне правопорушення.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , який є братом ОСОБА_1 , зазначив, що жодного насильства його брат не вчиняв. Додав, що кожної неділі він приїздить до ОСОБА_1 , готує йому їжу та доглядає за ним. Між останнім та його колишньою дружиною на даний час триває конфлікт з приводу володіння спільною власністю, а саме квартирою.

Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно із ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується вчинення насильства психологічного характеру відносно колишньої дружини ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідальність передбачена за умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

В матеріалах справи про адміністративне правопорушення містяться письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 від 19.12.2024, в яких вона зазначає, що дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 19.12.2024 приблизно об 11 год. її колишній чоловік ОСОБА_1 після вживання алкогольних напоїв разом з своїм братом ОСОБА_3 почав висловлюватися нецензурною лайкою в її бік, чим принизив її честь і гідність. Такі дії з боку ОСОБА_1 відбуваються постійно.

Крім того, до протоколу додано протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 19.12.2024, письмові пояснення ОСОБА_1 від 19.12.2024.

Суд зазначає, що об`єктивна сторона правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдано шкода фізичному або психологічному здоров`ю потерпілого.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує конфлікт з приводу володіння спільним будинком.

Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII визначається організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.

Так, відповідно до п.3 ч.1 вказаного Закону, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов`язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.

При цьому, слід зазначити, що конфлікт (лат. conflictus - зіткнення, сутичка) - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями. Конфлікт не містить вище перелічених ознак. Ескалація конфлікту може призвести до насильства, але не завжди призводить.

Отже, різниця у тому, що насильство є результатом свідомих дій кривдника, підкріплене агресією і бажанням завдати шкоди.

У даному випадку наявним є лише факт того, що між ОСОБА_1 та його колишньою дружиною ОСОБА_2 виникають конфліктні ситуації з приводу володіння спільним будинком, однак, не кожен конфлікт є домашнім насильством у розумінні норм закону.

Крім цього, суд акцентує увагу на тому, що відповідно до вимог ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Отже, у даному випадку, з огляду на установлені судом фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки у цій ситуації мав місце саме конфлікт.

При цьому, суд, окрім викладених вище мотивів, виходив ще й з того, що на особу, уповноважену складати протокол про адміністративне правопорушення, покладається обов`язок довести причинно-наслідковий зв`язок між діями, що учинені особою та наслідками, що настали, а також обов`язок доведення вини під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення.

Суд не є тим органом, який збирає докази на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, також не повинна доводити свою вину чи невинуватість.

Отже, суду не надано переконливих доказів умисного вчинення ОСОБА_1

інкримінованого йому адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 173-2КУпАП.

В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин повинен проводитися їх судовий розгляд. З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами не є доказом доведення вини, будь-яких переконливих доказів вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суду не надано, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 № 463/1352/16-а зазначив, що у силу принципу презумпції невинуватості у справах про адміністративні правопорушення всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно із ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Дотримання цих вимог є необхідним елементом процесуальної форми судового розгляду, забезпечує реалізацію закріплених у ст. 7 КПК таких засад кримінального провадження, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості, забезпечення доведеності вини та право на захист.

Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.

Слід зауважити, що право на справедливий суд гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прийнятою Радою Європи 04.11.1950, ратифікованою Україною 17.07.1997, відповідно до неї суд встановлює обґрунтованість будь-якого висунутого проти особи обвинувачення.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно із ч.1 п. 3 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) при наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП, виносить постанову про закриття справи.

З огляду на вищевикладене, оцінюючи, відповідно до ст. 252 КУпАП, надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, беручи до уваги, що органом, яким складено протокол про адміністративне правопорушення, не доведено вчинення ОСОБА_1 умисних дій, передбачених ч.1 ч. 173-2 КУпАП, суд приходить до висновку про недоведеність в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення, а тому провадження у даній справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 247, 252, 283-285, 287 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1  до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.

Суддя: В.В. Пронька