Судове рішення #18433557

Справа №  22-ц-1509/2011

Категорія  27

Головуючий у 1 інстанції  Монташевич С.М.

Суддя-доповідач  Бойчук І.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  11 жовтня 2011 року                                                                  м. Івано-Франківськ

  Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого                      Бойчука І.В.

суддів                                Павлишиної А.Т., Меленко О.Є.,                           

секретаря                         Сурмачевської У.С.,           

сторін:      ОСОБА_2, представника КС «Злет»,                         

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом кредитної спілки «Злет» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу та позовом ОСОБА_2 до кредитної спілки «Злет», треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання дій неправомірними, розірвання кредитного договору і здійснити по ньому перерахунок та визнання недійсними (нікчемними) умови кредитного договору, за апеляційною скаргою ОСОБА_2  на рішення Долинського районного суду від  22 липня  2011 року, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Долинського районного суду від  22 липня  2011 року позов кредитної спілки «Злет» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь кредитної спілки «Злет» 10293,22 гривень боргу по кредиту та 7408,84 гривень процентів за користування кредитом, всього борг на суму 17702,06 гривень (сімнадцять тисяч сімсот дві гривні 06 копійок), 161,04 гривень (сто шістдесят одна гривня 04 копійки) судового збору та 120,00 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

________________________________________________________________________________

Справа № 22-ц-1509/2011 р.                             Головуючий у 1 інстанції: Монташевич С.М.            Категорія    27                                                            Доповідач:   Бойчук І.В.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Кредитної спілки «Злет», треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання дій неправомірними, розірвання кредитного договору і здійснити по ньому перерахунок та визнання недійсними (нікчемними) умови кредитного договору відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує, що суд приймаючи рішення щодо застосування відносно нього по кредитному договору фінансової санкції у вигляді збільшення річної процентної ставки, КС «Злет», сама допустила ряд порушень вимог чинного законодавства.

Ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено види відповідальності за порушення грошового зобов’язання, в якій жодним чином не вказується такий вид фінансової санкції, як підвищення річної відсоткової ставки в разі порушення певних грошових зобов’язань.

Дане рішення суперечить вимогам ч.ч. 2, 3 ст. 1056-1 ЦК України, де чітко вказано, що встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку, а умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентної ставки в односторонньому порядку  є нікчемною.

Після підняття йому річної відсоткової ставки за вказаним кредитним договором (з 02.11.2009р.) та після того, як це йому стало відомо, він не прийняв дані умови договору, додаткового договору чи угоди з цього приводу він не підписував, кредит і відсотки по даному договору не сплачував, оскільки на всі його усні звернення до КС «Злет» з проханням надати обґрунтовані причини підвищення йому річної процентної ставки за вказаним кредитним договором, жодної відповіді  не отримував.

У зобов’язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя, не дає підстави покладати на останнього відповідальність за невиконання чи неналежне виконання позичальником своїх зобов’язань перед банком (ч.1 ст. 559 ЦК України, де чітко вказано, що порука припиняється у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності).                                                                       Просив рішення скасувати, ухваливши нове по суті його позовних вимог.                              В засіданні апеляційного суду апелянт підтримав доводи апеляційної скарги з мотивів, наведених у ній.

Представник КС «Злет» доводів апеляційної скарги не визнав.         

Вислухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Згідно п.п.1.1, 1.3, 2.1 кредитного договору № ЦО-2036 від 04.12.2007 року КС «Злет» надала ОСОБА_2 кредит у сумі 25000,00 гривень. Кредит надавався строком на 36 місяців по 04.12.2010 року. Плата за користування кредитом становить 24 відсотки річних, які нараховані щодня на суму непогашеного кредиту.

Відповідно до п.2.2 вищевказаного договору при порушенні позичальником умов сплати процентів та погашення кредиту, плата за користування  кредитом, зазначена в п. 2.1 даного договору, збільшується на 20% річних за кожен день прострочки. Про дату підвищення плати  за користування кредитом кредитор повідомляє позичальника не менше, як за 3 календарні дні. Проценти сплачуються щомісячно до дня повного повернення кредиту.

Згідно договору поруки № ЦО-2036, №2036в та 2037 від 04.12.2007 р. поручителі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, взяли на себе обов’язок відповідати за  зобов’язаннями ОСОБА_2, що випливають із кредитного договору № ЦО-2036 від 04.12.2007 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № ЦО-2036 від 04.12.2007 року за відповідачем наявна заборгованість в сумі 17702, 06 грн., в тому числі: кредит – 10293,22 грн.? відсотки - 7408,84 грн. (а.с. 37).

Задовольняючи вимоги КС «Злет», суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2, будучи ознайомленим з умовами кредитування, уклавши кредитний договір, не виконував його істотні умови щодо порядку та строків погашення кредиту та процентів за користування ним, хоча взяв на себе зобов’язання їх виконувати та вчасно відповідно до графіку погашати заборгованості, не подає відомості про причини порушення взятих на себе зобов’язань, а ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, як поручителі, взяли на себе зобов’язання відповідати за борги позичальника перед кредитором, тому і є солідарними боржниками.

Проте, до такого висновку суд прийшов передчасно у частині стягнення 20 відсотків збільшення річної процентної ставки за користування кредитом у зв’язку з порушенням строків повернення коштів, як це передбачено п.2.2 кредитного договору.   

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 1056-1 ЦК України (яка діє з 10 січня 2009 року), встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку, а умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентної ставки в односторонньому порядку  є нікчемною.

Кредитною спілкою «Злет» з 02.11.2009 року розпочато стягнення процентів з відповідача ОСОБА_2 у розмірі, збільшеному на 20 відсотків, тобто вже під час дії норми закону, яка прямо забороняє таке підвищення процентної ставки у односторонньому порядку, тому такі дії позивача є неправомірними.                                                                       При цьому колегія суддів вважає, що обґрунтованою у зв’язку з  вищенаведеним  є позовна вимога апелянта ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій кредитної спілки «Злет» щодо одностороннього підвищення річної відсоткової ставки, передбаченої п. 2.2 кредитного договору № ЦО-2036 від 04 грудня 2007 року, укладеного між сторонами. У решті позовні вимоги його є необґрунтованими і не підлягають до задоволення.

Згідно розрахунку, наданого представником КС «Злет», розмір заборгованості ОСОБА_2 по процентах за ставкою 24 відсотки станом на 11.05.2011 року становить 4278,64 грн., а по тілу кредиту – 10293,22 грн., що загалом становить 14571 грн.86 коп.                    Колегія суддів вважає, що саме така сума заборгованості по даному кредитному договору підлягає до стягнення з апелянта та поручителів у солідарному порядку на користь КС «Злет», а у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

За таких обставин постановлене у справі рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам матеріального і процесуального права, тому підлягає до скасування з ухваленням нового рішення.

На підставі ст. 1054, ч.ч.2,3 ст.1056-1  ЦК України та керуючись ст. ст. 307, 313, 314, 316, 317   ЦПК України, колегія суддів,-                                                                                                                                                                                                                                                                              вирішила:                                                                      Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.          

Рішення Долинського районного суду від  22 липня  2011 року скасувати і ухвалити нове.                                                                                                                                  

Позов кредитної спілки «Злет» задовольнити частково.                                                            Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь кредитної спілки «Злет» 14 571 грн. 86 коп. боргу за кредитним договором, 145 грн.72 коп. державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.          У решті позову відмовити.                                                                                          Позов ОСОБА_2 до кредитної спілки «Злет», треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання дій неправомірними, розірвання кредитного договору, зобов’язання виконати умови договору та здійснити по ньому перерахунок і визнати нікчемними умови цього договору задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії кредитної спілки «Злет» щодо одностороннього підвищення річної відсоткової ставки, передбаченої п. 2.2 кредитного договору № ЦО-2036 від 04 грудня 2007 року, укладеного між сторонами.                                                                      В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

 Судді:                                                                                                           І.В.Бойчук

А.Т.Павлишина

О.Є.Меленко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація