Справа№2-2187-1\07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2007 року Солом'янський районний суд м. Києва під головуванням судді Макуха А.А. при секретарі Нікіта О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про розірвання шлюбу,
встановив:
В квітні 2007 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 29.11.1987 року він перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою. У період шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_1 року у них народилася донька ОСОБА_3. Позивач зазначив, що спільне сімейне життя з відповідачкою не склалося, вони втратили почуття любові і поваги один до одного, внаслідок чого з квітня 2005 року припинили фактичні шлюбні відносини та ведуть роздільне господарство та проживають окремо.
Посилаючись на те, що подальше збереження сім'ї є неможливим, шлюб носить формальний характер, позивач просив задовольнити позов.
У судовому засіданні позивач підтримав позов та просила про його задоволення, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Судові витрати просив покласти на нього.
Відповідачка у судове засідання не з»явилася, хоча про день, час та місце розгляд справи була повідомлена належним чином, а тому суд у відповідності до ст.. 224 ЦПК України ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 29.11.1987 року. У період шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_1 року у них народилася донька ОСОБА_3. Позивач зазначив, що спільне сімейне життя з відповідачкою не склалося, вони втратили почуття любові і поваги один до одного, внаслідок чого з квітня 2005 року припинили фактичні шлюбні відносини та ведуть роздільне господарство та проживають окремо.
Встановленому факту відповідають сімейні правовідносини сторін, урегульовані нормами Сімейного кодексу України, що виникли у зв'язку з укладенням шлюбу. Підставою для задоволення позову є те, що подальше спільне життя подружжя та збереження сім'ї в умовах, що склалися, стали неможливими, відповідачкою не надано суду доказів про можливість збереження сім'ї та поновлення сімейних стосунків.
Враховуючи майновий стан кожного з подружжя й інші конкретні обставини справи, зокрема, вчинення дій, що призвели до розпаду сім'ї, суд вважає за необхідне покласти обов'язок по сплаті державного мита, яке суд визначає згідно абзацу третього підпункту "б" пункту 5 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" в розмірі 17 гривень, при реєстрації розірвання шлюбу на позивача. Виходячи з наведеного, відповідачку від сплати мита необхідно звільнити.
Керуючись ст.ст. 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 130, 209, 212, 214-216, 218, 224-226 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1до ОСОБА_2про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 29 листопада 1987 року Палацом реєстрації шлюбів та новонароджених міста Києва між ОСОБА_1та ОСОБА_2, актовий запис НОМЕР_1, розірвати.
При реєстрації розірвання шлюбу органами РАГСу, стягнути з ОСОБА_1 17 гривень державного мита на користь держави, ОСОБА_2від сплати мита звільнити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом міста Києва.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано апеляційному суду міста Києва через Солом'янський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду міста Києва через Солом'янський районний суд міста Києва протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.