Справа №22-ц-4474/11Головуючий у І інстанціїБугіль В.В.
Категорія44Доповідач у 2 інстанції Савченко
26.07.2011
УХВАЛА
Іменем України
18 липня 2011 року м.Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Сержанюка А.С.,
суддів Іванової І.В., Савченка С.І.,
при секретарі Мироненко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 24.05.2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку, -
в с т а н о в и л а :
В квітні 2011 року позивачка звернулася до суду із вказаним позовом, який мотивувала тим, що її батько ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу від 12.11.2010 р. придбав у відповідача житловий будинок по АДРЕСА_1 Київської області, який 19.11.2020 р. подарував їй. Вказувала, що відповідач зобов’язувався оформити договір купівлі-продажу земельної ділянки, розташованої біля будинку і призначеної для обслуговування будинку та для ведення особистого селянського господарства, проте в даний час відмовляється оформляти угоду, мотивуючи відсутністю бажання і часу, що позбавляє її можливості в повному обсязі скористатися правом на володіння присадибною земельною ділянкою. Посилалася, що у зв’язку із придбанням житлового будинку відповідно до вимог ст.377 ЦК України та ст.120 ЗК України до неї перейшло право власності на земельну ділянку площею 0,1562 га, на якій розміщений будинок, у зв’язку з чим просила визнати за нею право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1, розміром 0,1000 га для будівництва і обслуговування будинку та земельну ділянку розміром 0, 0562 га для ведення особистого селянського господарства.
Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 24.05.2011 року позов задоволено частково. Визнано за позивачкою право власності на земельну ділянку розміром 0,1000 га по АДРЕСА_1, яка призначена для будівництва і обслуговування будинку.
В решті позову відмовлено.
Відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові в повному обсязі, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
- 2 -
Задовольняючи позов частково і визнаючи за позивачем право власності на земельну ділянку розміром 0,1000 га по АДРЕСА_1, яка призначена для обслуговування будинку, суд обгрунтовував свої висновки тим, що відповідно до приписів ст.377 ЦК України і ст.120 ЗК України у зв’язку із переходом до позивачки права власності на будинок до останньої перейшло і право власності на земельну ділянку, призначену для обслуговування будинку. Ділянка площею 0,0562 га для обслуговування будинку не призначена, а тому правро власності на неї у позивача не виникло.
Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.
Відповідно до положень ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об’єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Відповідно до положень ст.377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). (ч.1). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків) (ч.2).
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивачка є власником 1/2 частини будинку АДРЕСА_1, право на яку набула на підставі договору дарування від 19.11.2010 р. За умовами договору дарування будинок розміщений на земельній ділянці площею 0,1000 га, кадастровий номер якої 32210100:07:044:0048, обдаровуваному (п.10 договору) роз'яснено зміст ст.120 ЗК України (а.с.8).
Також судом встановлено, що попереднім власником будинку був відповідач, який у встановленому законом порядку приватизував присадибну земельну ділянку будинку по АДРЕСА_1, що включає ділянку, призначену для будівництва і обслуговування будинку і госпордарських споруд площею 0,1000 га та ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,0562 га, та отримав на зазначені ділянки державні акти (а.с.5-6).
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
За таких обставин суд обгрунтовано задоволив вимоги позивача в частині визнання за нею права власності на вказану в договорі дарування ділянку з кадастровим номером 32210100:07:044:0048 площею 0,1000 га, на якій розміщений будинок і призначену для його обслуговування, та обгрунтовано відмовив у визнанні права власності на ділянку для ведення особистого селянського господарства, як таку, що не призначена для обслуговування будинку.
Апелянт не зазначив у апеляційній скарзі доводів, які на його думку свідчать про невідповідність судового рішення вимогам закону і як наслідок порушення рішенням його прав.
Фактично всі доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оспорюване відповідачем рішення суду порушує права особи, яка не була притягнута до участі у справі, зокрема ПАТ КБ «Приватбанк», в іпотеці у якого знаходиться належний позивачці будинок.
- 3 -
Проте колегія суддів не приймає до уваги такі доводи, поскільки визнання за позивачкою права власності на земельну ділянку, на якій розташований належний їй будинок, переданий нею в іпотеку банку у зв’язку із переводом боргу за кредитним договором з відповідача на позивача, не порушує умов договору іпотеки (а.с.30-36).
Крім того, відповідно до чинного цивільного процесуального законодавства банк вправі подати до суду апеляційну скаргу, з відповідним обгрунтуванням, якщо буде вважати, що судове рішення порушує його права. Відповідач не є особою, уповноваженою банком представляти його інтереси, а відтак згідно ст.ст.3,10,15 ЦПК України не наділений правом захищати законні права та інтереси банку, а вправі розпоряджатися лише своїми процесуальними правами на захист своїх інтересів.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Яготинського районного суду Київської області від 24.05.2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.
Головуючий : ___________________
Судді : ___________________ ________________