Справа №22-ц-3917/11Головуючий у І інстанції Подрєзова Г.О.
Категорія24Доповідач у 2 інстанціїСавченко
07.07.2011
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
20 червня 2011 року м.Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Даценко Л.М.,
суддів Іванової І.В., Савченка С.І.,
при секретарі Мироненко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна»на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.02.2011 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна»до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -
в с т а н о в и л а :
В жовтні 2010 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, який мотивував тим, що 19.01.2007 р. між ЗАТ «СК «Український страховий альянс», правонаступником якого є позивач, і ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування автомобіля. Посилався, що 09.03.2007 р. на бульварі 50-річчя Перемоги в м.Біла Церква відповідач ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Хонда»р.н. НОМЕР_1, порушив ПДР і допустив зіткнення із застрахованим автомобілем НОМЕР_2, належним ОСОБА_3, який внаслідок ДТП був пошкоджений. Посилався, що вина відповідача у порушенні ПДР і скоєнні правопорушення за ст.124 КУпАП встановлена постановою Білоцерківського міськрайонного суду від 03.04.2007 р. Згідно звіту № 363 та додаткового звіту № 482 вартість матеріального збитку, завданого власнику застрахованого автомобіля «Сеат», склала 67916,43 грн. Позивач, виконуючи свої обов»язки перед страхувальником, виплатив йому страхове відшкодування у два етапи в сумі 59697,16 грн., а також поніс витрати на отримання на отримання довідки ДАІ і проведення експертиз в сумі 809,05 грн. Просив стягнути з відповідача на його користь в порядку регресу 60506,21 грн. та судові витрати.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.02.2011 року в позові відмовлено.
Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення і неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення скасуванню з таких підстав.
- 2 -
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд в тому числі вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення не відповідає.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 09.03.2007 р. на бульварі 50-річчя Перемоги в м.Біла Церква сталася ДТП за участю автомобілів «Хонда»р.н. НОМЕР_1 під керуванням відповідача ОСОБА_2 та «Сеат»р.н. НОМЕР_2, належного ОСОБА_3 Зіткнення сталося внаслідок порушення відповідачем п.п.2.9, 13.1 ПДР (керування в стані алкогольного сп’яніння, недотримання безпечної дистанції та інтервалу), у зв’язку з чим останній постановою Білоцерківського міськрайонного суду від 03.04.2007 р. притягнутий до відповідальності за ст.124 КупАП.
В результаті ДТП автомобіль «Сеат»отримав пошкодження.
Також судом встановлено, що належний ОСОБА_3 автомобіль «Сеат»був застрахований ЗАТ «СК «Український страховий альянс», правонаступником якого є позивач, за договором добровільного страхування і позивач як страховик виплатив власнику автомобіля страхове відшкодування в сумі 59697,16 грн., а також поніс додаткові витрати на отримання довідки ДАІ в сумі 34,05 грн.
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд обгрунтовував свої висновки тим, що позивачем не надано доказів на підтвердеження законності і обгрунтованості проведеної страхової виплати в сумі 59697,16 грн., зокрема до вартості відшкодування включено вартість робіт і запчастин по ремонту пошкоджень автомобіля, які не були виявлені при огляді автомобіля на місці ДТП та не були узгоджені із страховою компанією.
Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, поскільки, суд не врахував, що при огляді транспортного засобу на місці ДТП працівник міліції вказав лише на пошкодження автомобіля, доступні при зовнішньому огляді, а приховані пошкодження вузлів та агрегатів автомобіля внаслідок ДТП (деформація кузова, пошкодження заднього амортизатора, підлоги багажника, балок лонжеронів та інші), міліціонер не мав змоги виявити та зафіксувати в силу відсутності у нього відповідної кваліфікації та умов для детального технічного огляду автомобіля спеціалістом.
З матеріалів справи вбачається, що після ДТП застрахований автомобіль «Сеат»був оглянутий в ДП «Авто-Київ»і 05.04.2007 р. складена попередня калькуляція вартості ремонту пошкодженого транспортного засобу, яка становила 56885,46 грн. (а.с.25), а вже 15.06.2007 р. власнику автомобіля ОСОБА_3 виданий рахунок-фактура № С-0002143, згідно якого вартість ремонту, що підлягала оплаті, визначена в сумі 60756,88 грн. (а.с.21-23). У вказаних документах детально висвітлені всі ремонтні роботи, які слід виконати, та види і вартість запчастин, які необхідно використати під час ремонту автомобіля, що пов’язаний із пошкодженням саме задньої частини автомобіля «Сеат», в яку відбулося зіткнення.
Таким чином вартість ремонту була визначена фахівцями на техстанції після ДТП і відповідала виявленим пошкодженням автомобіля «Сеат».
Висновки суду про неузгодженість із позивачем робіт, вказаних в замові-наряді № РС-
- 3 -
0006841 від 25.02.2008 р. спростовуються матеріалами справи, де міститься заява власника пошкодженого автомобіля «Сеат»ОСОБА_3 від 28.02.2008 р. про доплату страхового відшкодування згідно акту виконаних робіт (а.с70), а також складені страховою компанією розрахунок страхового відшкодування від 03.03.2008 р. (а.с.13) та страховий акт № 3600/05/11/ від 11.04.2008 р. (а.с.15).
Складання страховою компанією вказаних документів свідчить про погодження нею вартості робіт, вказаних в замові-наряді № РС-0006841 від 25.02.2008 р. Вказані дії були вчинені відповідно до п.11.2 Правил добровільного страхування наземного транспорту, затвердженого ЗАТ «СК «Український страховий альянс»03.03.2007 р., який передбачає проведення остаточного розрахунку страхового відшкодування на підставі поданих страхувальником документів, в тому числі рахунків СТО (а.с.144). Це ж узгоджується із п.7.3. умов страхування, що є додатком до договору страхування автомобіля «Сеат»згідно яких розмір завданих збитків визначається на підставі документів, що надаються Страхувальником (а.с.118).
За таких обставин висновки суду першої інстанції про недоведеність розміру шкоди не грунтуються на матеріалах справи.
Крім того, відмовляючи в позові, суд керувався тим, що позивач пропустив трирічний строк позовної давності звернення до суду за захистом свого права, з чим колегія суддів не може погодитися.
За положеннями ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ч.6 ст.261 ЦК України за регресними зобов’язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов’язання.
З матеріалів справи вбачається, що виплата ОСОБА_3 страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль була проведена у два етапи : 23.08.2007 р. в сумі 40104,51 грн. та 14.04.2008 р. в сумі 19592,65 грн., тобто зобов’язання щодо виплати страхового відшкодування було виконане позивачем в повному обсязі 14.04.2008 р., відповідно саме з цієї дати слід обраховувати перебіг позовної давності, а не з моменту першого перерахування коштів - 23.08.2007 р., як це помилково вважав суд першої інстанції. Відтак звернувшись до суду з позовом в жовтні 2010 р. позивач не пропустив трирічний строк позовної давності.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
З викладених вище підстав колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог не грунтується на матеріалах справи, ухвалене з порушенням норм матеріального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Ухвалюючи нове рішення, колегія суддів вважає, що вимоги позивача підлягають до часткового задоволення з таких міркувань.
Згідно ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Аналогічні приписи містить ст.993 ЦК України, згідно якої до страховика, який
- 4 -
виплатив страхове відшкодування за договором страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Поскільки встановлено, що позивач як страховик відшкодував власнику автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_3 шкоду, заподіяну з вини відповідача ОСОБА_2 як володільця автомобіля «Нонда»внаслідок порушення останнім правил дорожнього руху при керуванні джерелом підвищеної небезпеки, то відповідно у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача у розмірі виплаченого відшкодування, а тому колегія суддів стягує з відповідача на користь позивача суму виплаченого страхового відшкодування, а також витрати по отрииманню довідки ДАІ в сумі 34,05 грн.
Стягнення коштів в сумі 775 грн., які витрачені на експертизу, суд відмовляє, поскільки в матеріалах справи відсутні докази про понесення позивачем таких витрат.
Відповідно до приписів ст.88 ЦПК України суд покладає на відповідача судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія судів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна» задоволити частково.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.02.2011 року скасувати і ухвалити нове.
Позов задоволити частково. Стягнути із ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна» в порядку регресу виплачене відшкодування в сумі 59731 гривень 21 коп. та судові витрати в сумі 700 гривень.
В решті позову відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.
Рішення апеляційного суду може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту його проголошення.
Головуючий : ___________________
Судді : ___________________ ________________