Справа№ 953/11880/24

н/п 3/953/52/25

ПОСТАНОВА

                                ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ                    

"16" січня 2025 р.                                                                м. Харків

Суддя Київського районного суду м. Харкова Кіндер В.А., за участі секретаря судового засідання Сергієнко К.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у залі суду, матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

       за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

15.12.2024 о 13 годині 12 хвилин в м. Харкові по вул. Соборності України, 249/80, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Chevrolet lachetti, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинники за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 та проведення огляду в закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Окрім того, 15.12.2024 о 14 годині 45 хвилин в м. Харкові по вул. Соборності України, 249/80, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Chevrolet lachetti, державний номерний знак НОМЕР_1 , якого буксирував на гнучкому зчепленні автомобіль Mitsubishi, державний номерний знак НОМЕР_2 . ОСОБА_1 керував транспортним засобом Chevrolet lachetti з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинники за допомогою газоаналізатора та проведення огляду в закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 не визнав свою провину у скоєних адміністративних правопорушеннях. Зазначив, що не здійснював керування автомобілем, оскільки транспортний засіб Chevrolet lachetti на момент зупинки працівниками поліції був несправний, двигун не запускався. Зазначені обставини виключали можливість здійснення ним керування транспортним засобом.

Оскільки в провадженні судді одночасно перебувають дві адміністративні справи про вчинення однією особою, ОСОБА_2 , адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП (справа №953/11880/24) та ч.1 ст.130 КУпАП (справа №953/11881/24), під час розгляду яких будуть підлягати з`ясуванню та доказуванню обставини відносно дій ОСОБА_1 , то з метою повного, об`єктивного і всебічного розгляду, суд дійшов висновку про необхідність об`єднання цих справ в одне провадження відповідно до ст. 36 КУпАП.

Суд, заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, докази наявні в ній та оцінивши їх в сукупності, дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП та ч.1 ст.126 КУпАП.

Винна ОСОБА_1 належним чином підтверджена:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №196994 від 15.12.2024, складеного о 14 год. 05 хв., в якому безпосередньо зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення (відмова від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння);

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №197043 від 15.12.2024, складеного о 15 год. 28 хв., в якому безпосередньо зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення (відмова від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння);

направленнями на огляд водія транспортного засобу з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння з зазначенням встановлених ознак алкогольного сп`яніння;

       актами огляду на стан алкогольного сп`яніння, що проведений у зв`язку із виявленими ознаками алкогольного сп`яніння;

відеозаписами, наявних в матеріалах адміністративної справи;

рапортами інспектора УПП в Харківській області від 11.10.2024, про виклад обставин події, що цілком узгоджується з відомостями протоколів та відеозаписами.

Оцінюючи наведені докази, суд керується положеннями ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція), якими унормовано правову процедуру огляду водіїв на стан сп`яніння, встановлено гарантії захисту прав і законних інтересів водія, а також процесуальні запобіжники можливим зловживанням з боку працівників поліції.

Суд зважає на те, що згідно із п.2 розділу І Інструкції підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння є суб`єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані сп`яніння, яке ґрунтується на наявності у особи однієї чи декількох ознак алкогольного сп`яніння, передбачених п.3 розділу І Інструкції.

З матеріалів справи, зокрема, даних протоколів та направлень вбачається, що поліцейськими у водія ОСОБА_1 були виявлені наступні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, зміна забарвлення шкірного покриву обличчя.

За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу або забезпечує доставку особи до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для проведення огляду (п.п. 1,9 Розділу ІІ інструкції).

Положеннями п.2.5 Правил дорожнього руху України визначено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водночас, в порушення п.2.5 Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому порядку.

Судом встановлено, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини підтверджуються відеозаписом з нагрудної відеокамери (відеореєстраторів), використання якої передбачено ст. 40 Закону України "Про національну поліцію" та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 №100, що був досліджений судом.

Так, з досліджених в судовому засіданні відеозаписів вбачається,

по першому епізоду: рух транспортного засобу з увімкненою аварійною сигналізацією під керуванням ОСОБА_1 (відеозапис «img_9749»); спочатку ОСОБА_1 погодився проїхати до медичного закладу для проходження огляду, проте пізніше відхилив пропозицію, мотивуючи це тим, що його автомобіль є несправним, що виключає можливість здійснення керування; водію роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України (відеозапис «export-tnwmh.mp4»);

по другому епізоду: рух транспортного засобу без увімкнення аварійної сигналізації за допомогою буксирування; ОСОБА_1 здійснював керування транспортним засобом, що буксирувався (відеозапис «video_2024-12-18_15-46-11»); водію повідомлено про причини зупинки; ОСОБА_1 під відеозапис повідомив, що вживав алкогольні напої (01 хв. 28 с. відеозапису), згодом заперечив цей факт; водій відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, оскільки автомобіль несправний, а тому він не керував транспортним засобом (відеозапис «export-hajq0.mp4»).

Суд зауважує, під керуванням транспортним засобом розуміється технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування (п.39 постанови Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 404/4467/16-а(2-іс/811/3/17)).

Окрім того, відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 N 14 під керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Зважаючи на викладене, суд відхиляє доводи ОСОБА_1 , що він не здійснював керування транспортним засобом, оскільки це спростовується дослідженими відеозаписами, згідно яких видно рух транспортного засобу за кермом якого знаходився ОСОБА_1 .

Суд дійшов висновку, що висловлені мотиви ОСОБА_1 щодо відмови виконувати вимоги працівників поліції є лише прагненням особи уникнути відповідальності за вчинене правопорушення. Суд розцінює поведінку ОСОБА_1 , як ухилення від проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки працівниками поліції були створені всі умови для такого огляду.

Суд зауважує, що обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП настали в момент його відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 по першому епізоду не містять передбачені законом підстави для зупинки транспортного засобу, проте, суд зазначає, що за порушення вимог щодо законності підстав зупинення транспортного засобу поліцейський може бути притягнутий до відповідальності, передбаченої законом, але це не нівелює порушення водієм ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Вимога поліцейського про проходження водієм в установленому порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, пов`язується лише з наявністю ознак такого сп`яніння у водія, а не з встановленням підстав для зупинки транспортного засобу.

По другому епізоду, зупинка транспортного засобу керованого ОСОБА_1 здійснена на підставі п.1 ч.1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», тобто у зв`язку із порушенням водієм п. 9.9. «г» Правил дорожнього руху України (на механічному транспортному засобі, що буксирується не була увімкнена аварійна світлова сигналізація).

       Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушення є доведеною належним чином та в його діях є склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, а тому на нього слід накласти стягнення, визначене у санкції даної статті.

На підставі ч.2 ст.36 КУпАП, суд остаточно застосовує до правопорушника адміністративне стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно ст.34, ст.35 КУпАП обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не встановлено.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» суд стягує з правопорушника у дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. 284, ст. 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати в одне провадження справи №953/11880/24, №953/11881/24 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130, ч.1 ст. 130 КУпАП. Присвоїти об`єднаній справі №953/11880/24.        

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення

Відповідно до ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч.1 ст.307 КУпАП).

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, якщо інше не встановлено законодавством України (ч.3 ст.307 КУпАП).

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова.

       Суддя:                                                                                                                Кіндер В. А.