Справа № 22-ц-2737/11 27.09.2011 27.09.2011 13.10.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-2737/11 Головуючий у 1-й інстанції Гречана С.І.
Категорія 5 Доповідач апеляційного суду Яворська Ж.М.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
27 вересня 2011 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі
головуючого – Базовкіної Т.М.,
суддів - Колосовського С.Ю., Яворської Ж.М.,
із секретарем судового засідання – Голубкіною О.О.,
за участю: позивачки – ОСОБА_2, її представника – ОСОБА_3,
відповідача – ОСОБА_4, його представника – ОСОБА_5,
представника третьої особи – ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_4
на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 червня 2011 року
за позовом
ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні приватною власністю,
В С Т А Н О В И Л А:
У квітні 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні приватною власністю.
Позивачка зазначала, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. Відповідач, який проживає по АДРЕСА_2 самовільно без її відома та погодження встановив бетонну огорожу, висотою 1.70-1.80 на відстані 70 см. від вікон її будинку. Дана огорожа закриває вікно кухні і істотно зменшує проникнення світла до цієї кімнати. Крім того, відстань між її будинком та спірною огорожею під час дощу наповнюється водою, що сприяє пошкодженню фундаменту будинку та намоканню зовнішньої стіни квартири. Також відповідач, з порушенням будівельних норм, без дотримання нормативної відстані, на місці сараю побудував гараж.
Посилаючись на те, що проживання в таких умова є неможливим, квартира потребує ремонту, грибковий пил та запахи газу та бензину є шкідливими для її здоров’я, позивачка просила усунути перешкоди в користуванні приватною власністю, шляхом знесення самовільно побудовано гаражу та огорожі домоволодіння по АДРЕСА_2 за рахунок ОСОБА_4, стягнути на її користь 6000 грн. матеріального збитку та 5000 грн. моральної шкоди.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 червня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Постановлено: зобов’язати ОСОБА_4 за свій рахунок знести самочинно збудовану огорожу встановлену біля будинку АДРЕСА_2, стягнути на користь позивачки 3670 грн. матеріальної шкоди та судові витрати. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, просив рішення суду в частині задоволених вимог скасувати та ухвалити нове про відмову у їх задоволенні.
В наданих до суду запереченнях позивачка ОСОБА_2 посилаючись на законність рішення суду, просила апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача та його представника, позивачку та її представника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що ОСОБА_2 на підставі договору дарування частини квартири від 09.06.2006 р. та свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.04.2000 р. належить квартира АДРЕСА_1 ( а.с.17,54). Відповідно до довідки МБТІ за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на 3\10 частки житлового будинку АДРЕСА_2 ( а.с.15).
Межа між цими земельними ділянки проходить по зовнішній стіні житлового будинку АДРЕСА_1.
На відстані 70 см. від цієї стіни на земельній ділянці, яка знаходиться у користуванні співвласників житлового будинку АДРЕСА_2, ОСОБА_4 було встановлено бетонну огорожу.
Відповідно до п.2.20 ДБН79-92 відстань від межі суміжної ділянки до стін житлового будинку або господарської споруди слід приймати не менше 1 м.
Із наданого до суду апеляційної інстанції акту від 26.09.2011 року вбачається, що ОСОБА_4 самостійно демонтував огорожу, яка була ним встановлена та оскаржуваним рішенням підлягала знесенню.
За такого рішення суду щодо знесення бетонної огорожі є правильним та підлягає залишенню без змін.
Задовольняючи позов у частині відшкодування позивачці матеріального збитку, суд першої інстанції виходив з того, що саме встановлення відповідачем огорожі порушує права позивачки в обслуговуванні зовнішньої стіни квартири, яка потребує відновленню внаслідок замокання від атмосферних опадів.
Між тим з даним висновком суду погодитися не можливо.
Відповідно до акту технічного стану від 12.04.2010 р., у квартирі АДРЕСА_1 в момент обстеження було встановлено, що у вітальні у двох кутах на стелі та на стіні по шпалерам видно жовті плями площею 0.60х0.80 кв.м., від підлоги по стіні у кутку видно на шпалерах сирі плями площею 0.30х0.50 кв.м.( а.с14).
За локально кошторисним розрахунком від 17.02.2011 р., вартість ремонтних робіт квартири позивачки становить 3670 грн.( а.с.47,48).
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини
Виходячи з вищезазначеної норми матеріального закону для покладення відповідальності на заподіювача майнової шкоди, необхідна сукупність таких обов’язкових умов: а) наявність шкоди; б) протиправність дій заподіювача шкоди; в) причинний зв’язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою; г) вина з заподіянні шкоди.
Таким чином деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Причинний зв’язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов’язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об’єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57-60 ЦПК України.
Обгрунтовуючи свої вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, позивачка зазначала, що саме встановлення відповідачем огорожі між ділянками, а за такого, відсутість можливості відтоку дощової води, сприяє пошкодженню фундаменту будинку, намоканню стіни та утворенню плісняви та грибка на внутрішній стіні квартири.
Як вбачається із матеріалів справи, огорожа, яка встановлена відповідачем не має фундаменту, закріплена на опорах та піднята над землею на відстані 20 см. і не затримує стікання атмосферних опадів. В свою чергу, позивачка, як власниця квартири в порушення вимог ст.151 ЖК України, 383 ЦК України не здійснює належного догляду за своїм будинком – не встановила жолоб та трубу для стікання дощової води, пошкоджена відмостка біля зовнішньої стіни будинку, що вбачається із акту ТОВ «Центральний-1» від 26.09.2011 р., інших матеріалів справи та не заперечується сторонами.
Позивачкою не надано переконливих доказів, що між діями відповідача по встановленню бетонної огорожі та пошкодженням її квартири ( намокання зовнішньої стіни, пліснява та грибок на внутрішній стіні квартири) є прямий причинний зв'язок.
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_2 в частині відшкодування матеріального збитку.
За таких обставин, в силу п.2 ч.1 ст.309 ЦК України, рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.
Також неможливо погодитися з висновками суду щодо порядку розподілу судових витрат. За такого, рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, стягнувши з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 8 грн.50 коп. судового збору та 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись статтями 303, 308, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 червня 2011 року в частині задоволених вимог про відшкодування матеріального збитку та розподілу судових витрат скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодуванні матеріальної шкоди - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 8 ( вісім ) грн. 50 коп. судового збору та 37 грн.(тридцять сім грн..) витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В іншій частині вказане рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, і з цього часу може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді: