ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2025 року   ЛуцькСправа № 140/12394/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,             

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач)  звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі – ГУ ПФУ в Харківській області, відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 07.10.2024 №032950011142 щодо відмови в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до  статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі - Закон №796-ХІІ), та зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області призначити і виплачувати пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ   з часу виникнення права на призначення пенсії (з 25.10.2024) (а.с. 47-48).

Позов обґрунтований тим, що позивач є особою, потерпілою від Чорнобильської катастрофи, та 30.09.2024 звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII. Однак рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 07.10.2024 №032950011142 позивачу відмовлено у призначенні пенсії з підстав проживання у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 менше трьох років.

Із таким рішенням позивач не погоджується та зазначив, що його право на призначення пенсії згідно із статтею 55 Закону №796-XII підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та іншими документами. Так, з дня народження по це час він проживає у селі Раків Ліс Камінь-Каширського району Волинської області, яке віднесене до зони гарантованого добровільного відселення, що підтверджується довідкою від 16.07.2024 № 1130, виданою Раковоліським старостинським округом виконавчого комітету Камінь-Каширської міської ради Волинської області. При цьому зазначив, що він з 01.09.1985 по 21.06.1989 навчався у Володимир-Волинському технікумі гідромеліорації і механізації сільського господарства, однак у періоди канікул та у вихідні дні він проживав у селі Раків Ліс, крім того, з 11.07.1988 по 01.10.1988 він був направлений на виробничо-технологічну практику до колгоспу «1 Травня» Камінь-Каширського району Волинської області, а з 23.03.1989 по 03.05.1989 - направлений на виробничо-переддипломну практику до колгоспу «Правда» Камінь-Каширського району Волинської області, що підтверджується довідкою Володимир-Волинського фахового коледжу від 18.06.2024 № 45/24 та дипломом НОМЕР_1 . А в період з 04.06.1991 по 06.07.2001 він працював в Камінь-Каширському держлісгоспі, на підтвердження чого також було надано трудову книжку та довідку філії «Камінь-Каширське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 15.08.2024 №42/26.6-2024. З урахуванням наведеного вважає доведеним факт його проживання не менше 3 років станом на 01.01.1993 в зоні гарантованого добровільного відселення.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (а.с. 50).

Відповідач ГУ ПФУ у Волинській області  у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав. В обґрунтування такої позиції зазначив, що за результатами розгляду заяви позивача від 30.09.2024  ГУ ПФУ в Харківській області прийнято рішення від 07.10.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку згідно статті 55 Закону № 796-XII у зв`язку з не виконанням вимоги про період проживання на території радіоактивного забруднення. Так,  з поданих позивачем документів для призначення пенсії встановлено, що він є потерпілим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (3 категорія) та згідно довідки органу місцевого самоврядування від 16.07.2024 № 1130 він проживав та зареєстрований з 25.10.1970 по жовтень 1989 та з 31.05.1991 по даний час в с. Раків Ліс Камінь-Каширського району Волинської області, яке відноситься до зони гарантованого добровільного відселення. Однак згідно диплому про освіту серії НОМЕР_1 , виданого 21.06.1989 Володимир-Волинським технікумом гідромеліорації і механізації сільського господарства, позивач навчався у даному навчальному закладі з 01.09.1985 по 21.06.1989 року за денною формою навчання, а згідно записів у військовому квитку серії НОМЕР_2 він  з 27.06.1989 по 20.05.1991 проходив військову строкову службу. Оскільки  місце навчання позивача не відноситься до радіоактивно забрудненої території, а тому цей період не може бути зарахований до періоду проживання в зоні гарантованого добровільного відселення. При цьому відповідач-1 заперечив щодо зарахування до періоду проживання у радіоактивно забрудненій території періоду проходження виробничої практики позивачем, оскільки не підтверджено письмовими доказами, що місце проходження практики під час навчання в технікумі знаходилось в зоні гарантованого добровільного відселення. Відтак, оскільки позивач станом на 01.01.1993 прожив у зоні гарантованого добровільного відселення менше ніж 3 роки, тому не має права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ. З урахуванням наведеного просив у задоволенні позову відмовити повністю (а.с.56-58).

У відзиві на позовну заяву відповідач ГУ ПФУ в Харківській області позовних вимог також не визнав та у їх задоволенні просив відмовити повністю, посилаючись на правомірність свого рішення від 07.10.2024 №032950011142 про відмову позивачу у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до   статті 55 Закону №796-ХІІ у зв`язку з відсутністю необхідного періоду проживання в зоні гарантованого добровільного відселення не менше 3 років станом на 01.01.1993 (період проживання в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 становить 1 рік 7 місяців 6 днів).  При цьому вказав, що згідно наданого військового квитка НОМЕР_2 позивач з 04.07.1989 по 20.05.1991 проходив військову строкову службу і доказів про місце проходження військової служби не надано. Також згідно наданого диплому НОМЕР_1 він у 1985-1989 роках навчався у Володимир-Волинському технікумі гідромеліорації і механізації сільського господарства за денною формою навчання, місце навчання не відноситься до радіоактивно забрудненої території, тому період навчання не може бути зарахований до періоду проживання в зоні гарантованого добровільного відселення (а.с. 81-83).

Інших заяв по суті справи від сторін не надходили.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус особи, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 від 11.02.1994 (а.с. 10).

30.09.2024 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області  із заявою  про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до  статті 55 Закону №  796-ХІІ (а.с. 61).

Вказана заява позивача за принципом екстериторіальності надійшла для розгляду до ГУ ПФУ в Харківській області, яким і прийнято рішенням від 07.10.2024 №032950011142 про відмову у призначенні пенсії. При цьому, у вказаному рішенні зазначено, що вік позивача – 53 роки 11 місяців; страховий стаж становить 37 років 10 місяців 29 днів; за результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу зараховано всі періоди роботи. Відсутні підстави для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку згідно Закону №796-ХІІ та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) у зв`язку з відсутністю необхідного періоду проживання не менше 3 років станом на 01.01.1993 у зоні ЧАЕС (заявник прожив в зоні ЧАЕС станом на 01.01.1993 - 1 рік 7 місяців 6 днів) (а.с .11-12).

Незгода позивача із відмовою у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на умовах статті 55 Закону №796-XII стала підставою для звернення до суду із цим позовом.

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Частиною першою статті 9 Закону №1058-ІV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-ІV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Як передбачено частиною першою статті 26 Закону №1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 01 січня 2018 року, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, встановлені статтею 55 Закону №796-ХІІ.

За приписами частини першої статті 55 Закону №796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу. Зокрема, потерпілим від Чорнобильської катастрофи особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, зменшення віку становить 3 роки (початкова величина) та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років (пункт 2 частини першої статті 55 Закону №796-ХІІ). Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Аналіз вказаних правових норм свідчить на користь того, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, провадиться за нормами Закону №1058-ІV і з урахуванням додаткових пільг, встановлених Законом №796-XII. Зниження пенсійного віку залежить від рівня радіологічного забруднення місцевості та тривалості проживання в ній особи. Обов`язковою умовою наявності в особи права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796-ХІІ є факт постійного проживання та (або) роботи такої особи до 01.01.1993 (у зоні гарантованого добровільного відселення - протягом трьох років). Виходячи із змісту правовідносин, які регулюються Законом №796-ХІІ, обов`язковий період проживання та роботи починає свій перебіг від дати аварії на Чорнобильській АЕС, тобто з 26.04.1986.

Отже, період проживання та (або) праці потерпілої особи у зоні гарантованого добровільного відселення протягом трьох років станом на 01.01.1993 необхідно обраховувати з 26.04.1986 по 01.01.1993 (подібні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 19.09.2024 у справі №460/23707/22).

Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення, визначений у додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради  Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок  Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок чорнобильської катастрофи» (далі - Постанова №106).

Підпунктом 7 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846; далі - Порядок №22-1), з урахуванням змін, внесених постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2023 №55-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.01.2024 за №1/41346), які набрали чинності 15.02.2024, передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку потерпілим від Чорнобильської катастрофи:

для осіб, які постійно працювали (працюють) на територіях радіоактивного забруднення, додаються документи, видані підприємствами, установами, організаціями, органами місцевого самоврядування, що підтверджують період(и) постійної роботи в населених пунктах, віднесених до відповідних територій радіоактивного забруднення;

для осіб, які постійно проживали (проживають) на територіях радіоактивного забруднення, додаються відомості про місце проживання, зазначені у пункті 2.22 цього розділу, та/або документи про проживання, видані органами місцевого самоврядування.

посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи - за наявності) (при призначенні пенсії згідно зі статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Пунктом 2.22 розділу II Порядку №22-1 установлено, що для підтвердження інформації про місце проживання особа може надавати відомості про місце проживання, що були внесені до документів, визначених Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».

Приписами пункту 3 частини першої статті 14 Закону №796-ХІІ встановлено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, серед них потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років (категорія 3).

Частиною третьою статті 65 Закону №796-XII передбачено, що документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого 11.02.1994 (а.с.10), ОСОБА_1 належить до потерпілих від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що наявність посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи підтверджує факт проживання у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 не менше трьох років та надає право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ, оскільки наявність такого посвідчення не є безумовною і єдиною підставою для призначення пенсії на підставі положень статті 55 Закону №796-XII, та вагомим у цьому випадку є встановлений факт фізичного перебування особи на території радіоактивного забруднення у зв`язку з постійним проживанням або роботою на цій території (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 11.11.2024 у справі №460/19947/23).

Верховний Суд (постанови від 19.09.2019 у справі №556/1172/17, від 11.03.2024 у справі №500/2422/23, від 19.09.2024 у справі №460/23707/22, від 02.10.2024 у справі №500/551/23, від 11.11.2024 у справі №460/19947/23) виснував, що виникнення права на зниження пенсійного віку законодавець пов`язує із фактом фізичного перебування особи у зоні радіоактивного забруднення у зв`язку з постійним проживанням або у зв`язку з роботою в такій місцевості. При цьому зниження пенсійного віку залежить від рівня радіологічного забруднення місцевості та тривалості проживання в ній особи.

Підставою для відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку згідно з рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 07.10.2024 №032950011142  є непідтвердження права на зменшення пенсійного віку: позивач фактично прожив на території гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 менше 3 років.

Отже, ключовим питанням у цій справі є підтвердження належними та допустимими доказами факту фізичного перебування позивача на території радіоактивного забруднення у зв`язку з постійним проживанням або роботою на цій території станом на 01.01.1993 не менше 3 років.

З долученої до заяви про призначення пенсії довідки Раковоліського старостинського округу виконавчого комітету Камінь-Каширської міської ради від 16.07.2024 №1130 слідує, що позивач був зареєстрований та проживав з дня народження ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) по жовтень 1989 року та з 31.05.1991 по даний час в селі Раків Ліс Камінь-Каширського району Волинської області (а.с.13)

Також записами №№ 1-3 трудової книжки серії НОМЕР_4 підтверджено, що позивач з 04.06.1991 по 06.07.2001 працював у Камінь-Каширському держлісгоспі (а.с. 16-17).

Згідно з додатком 1 до Постанови №106 місто Камінь-Каширський та село Раків Ліс Камінь-Каширського району Волинської області включено у перелік населених пунктів, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській AEC, і віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.

Як зазначалось вище, у спірних правовідносинах для визначення права позивача на застосування положень статті 55 Закону №796-XII період постійного проживання (праці) у зоні гарантованого добровільного відселення протягом трьох років станом на 01.01.1993 слід обраховувати з 26.04.1986 по 01.01.1993.

За змістом оскаржуваного рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 07.10.2024 №032950011142 підтверджений період проживання позивача в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 становить 1 рік 7 місяців 6 днів. При цьому у відзивах на позовну заяві відповідача вказали, що фактично до періоду проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення не зараховано за довідкою від 16.07.2024 №1130 період навчання у Володимир-Волинському технікумі гідромеліорації і механізації сільського господарства.

Так з відомостей диплому серії НОМЕР_1 від 21.06.1989 слідує, що ОСОБА_1 у 1985 році вступив до Володимир-Волинського технікуму гідромеліорації і механізації сільського господарства та в 1989 році закінчив повний курс названого технікуму (а.с.15).

Також довідкою Володимир-Волинського фахового коледжу від 18.06.2024 №42/24 підтверджено, що позивач у період з 01.09.1985 по 21.06.1989 дійсно навчався у Володимир-Волинському технікумі гідромеліорації і механізації сільського господарства на відділенні «Механізація і електрифікація тваринницьких ферм» за денною формою навчання, при цьому з 11.07.1988 по 01.10.1988 він був направлений на виробничо-технологічну практику до колгоспу «1 Травня» Камінь-Каширського району Волинської області, а з 23.03.1989 по 03.05.1989 був направлений на виробничу переддипломну практику до колгоспу «Правда» Камінь-Каширського району Волинської області (а.с. 14).

Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_2 позивач у період з 27.06.1989 по 20.05.1991 проходив строкову військову службу (а.с.102 зворот-103).

З форми РС-право видно, що позивачу час навчання з 01.09.1985 по 21.06.1989 та період проходження строкової військової служби з  27.06.1989 по 20.05.1991 зараховано до страхового стажу (а.с.77).

Не є спірною та обставина, що вище зазначений навчальний заклад, в якому позивач навчався, розташований у місті Володимир-Волинський Волинської області, та вказаний населений пункт не відноситься до зони гарантованого добровільного відселення. Також з наданих позивачем до заяви про призначення пенсії документів неможливо встановити відомості про місце розташування військової частини, де проходив військову строкову службу позивач.

У позовній заяві позивач не заперечує той факт, що у період з 01.09.1985 по 21.06.1989 навчався на денній формі навчання у Володимир-Волинському технікумі гідромеліорації і механізації сільського господарства, однак зазначив, що у періоди канікул та у вихідні дні він проживав у селі Раків Ліс, крім того, у періоди з 11.07.1988 по 01.10.1988 та 23.03.1989 по 03.05.1989 він проходив практику у колгоспі «1 Травня» Камінь-Каширського району Волинської області та колгоспі «Правда» Камінь-Каширського району Волинської області.

Верховний Суд у постанові від 11.11.2024 у справі №460/19947/23 зазначив, що оскільки військова служба та навчання зазвичай є тривалими періодами, протягом яких особа постійно перебуває (проживає) в певному місці, такі періоди можуть бути прирівняні до постійного проживання або роботи в зоні радіаційного забруднення і враховані під час призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку лише за умови, що останні безпосередньо проходили в забрудненій зоні і зазначене буде підтверджено відповідними документами, які однозначно вказують на місцезнаходження позивача у радіоактивній зоні протягом відповідного періоду (довідка з гуртожитку навчального закладу, в якому проживав позивач під час навчання; військовий квиток, довідка з військової частини про її місце дислокації або інші документи, з яких вбачається інформація про місце розташування військової частини).

Суд наголошує, що законодавець пов`язує виникнення права на зниження пенсійного віку для призначення пенсії за віком із фактом саме фізичного перебування особи у зоні радіоактивного забруднення у зв`язку із постійним (а не з періодичним) проживанням в такій місцевості з огляду на тривалий вплив радіації на організм людини. Постійне місце навчання на денній формі/служба в армії нерозривно пов`язане з постійним місцем проживання особи, а відтак період навчання позивача у місті Володимир-Волинський Волинської області (не віднесено до зони гарантованого добровільного відселення) спростовує факт його постійного проживання у зоні гарантованого добровільного відселення у цей період, що виключає можливість врахування такого періоду до періоду проживання у зоні гарантованого добровільного відселення. Той факт, що довідкою Володимир-Волинського фахового коледжу від 18.06.2024 №42/24 підтверджено факт направлення позивача у періоди з 11.07.1988 по 01.10.1988 та 23.03.1989 по 03.05.1989 на практику до колгоспу «1 Травня» Камінь-Каширського району Волинської області та до колгоспу «Правда» Камінь-Каширського району Волинської області не спростовує вище наведених висновків, оскільки проходження ним такої практики було періодичним, а не постійним, та такий період є незначним (близько 4 місяців), більше того, позивач не надав жодних доказів на підтвердження того, що вказані вище колгоспи знаходилися в зоні гарантованого добровільного відселення.  

Таким чином, на думку суду, за наявними у справі доказами підтверджено фактичне постійне проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 з 22.06.1989 (з 01.09.1985 по 21.06.1989 позивач навчався у Володимир-Волинському технікумі гідромеліорації і механізації сільського господарства на денній формі навчання) по 26.06.1989 (з 27.06.1989 по 20.05.1991 проходив строкову військову службу) (тобто 5 днів) та згідно з довідкою Раковоліського старостинського округу виконавчого комітету Камінь-Каширської міської ради від 16.07.2024 №1130 – з 31.05.1991 по 31.12.1992 (1 рік 7 місяців 1 день), що становить менше 3 років.

Верховний Суд у постановах від 11.03.2024 у справі №500/2422/23, від 19.09.2024 у справі №460/23707/22 у такій категорії справ дотримується підходу, згідно з яким якщо станом на 01.01.993 позивач постійно не проживав та не працював у зоні гарантованого добровільного відселення протягом трьох років, то він не має права на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що у відповідача ГУ ПФУ в Харківській області були відсутні правові та фактичні підстави для призначення позивачу пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ за заявою від 30.09.2024, оскільки за наявними доказами станом на 01.01.1993 період його фактичного постійного проживання у зоні гарантованого добровільного відселення становить менше 3 років, а наявність посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи не є безумовною і єдиною підставою для призначення пенсії на підставі положень статті 55 Закону №796-XII. Тому оскаржуване у цій справі рішення від 07.10.2024 №032950011142 про відмову у призначенні пенсії є правомірним, у зв`язку із чим у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування зазначеного рішення та похідної позовної вимоги про зобов`язання призначити і виплачувати пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ належить відмовити.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ).

Відповідач-1: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 6, код ЄДРПОУ 13358826).

Відповідач-2: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, Харківська область, місто Харків, майдан Свободи, держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344).

Суддя                                                                                                            О. О. Андрусенко