1-421/11  

В И Р О К

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2011 року                                                                                 місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді –Шиян  В.В.,          

при секретарі  Сагіровій  Ю.В.   

за участю прокурора  Папакіца Ю.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця  міста Маріуполя Донецької області, громадянина України, українця, з вищою освітою, не одруженого, працюючого ВАТ «МК»Азовсталь», Доменний цех, горновим,  раніше судимого:

- 15 листопада 2010 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя Донецької області за ст. 185 ч.1 КК  до покарання у вигляді штрафу в сумі 1000 гривень; Штраф сплачено  повнстію.

- 5 вересня 2011 року, Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя Донецької області за ст. 185 ч.2, 75,  КК України до 3 років позбавлення волі з випробуванням  на 2 роки;

зареєстрованого  та проживаючого в АДРЕСА_1,

у скоєнні злочину передбаченого ст. 185 ч.2  КК України,

В С Т А Н О В И В :

29 грудня 2010 року приблизно о 23 годині, ОСОБА_1 діючи повторно, навмисно, керуючись корисними мотивами,  за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2, засудженого вироком Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 9 вересня 2011 року за ст.. 185 ч.2 КК України до 6 місяців арешту, з метою викрадення чужого майна,  знаходячись біля будинку АДРЕСА_2,  шляхом злому замка двері проникли в салон автомобіля НІССАН, реєстраційний номер НОМЕР_1,  та викрили майно яке належить ОСОБА_3, а саме:

-  25 кілограм бананів,  вартістю 15 гривень за кілограм, на загальну суму 375 гривень;

-  60 кілограм мандарин,  вартістю 15 гривень за кілограм, на загальну суму 900 гривень;

- 20 кілограм лимонів, вартістю 13 гривень за кілограм, на загальну суму 260 гривень;

- 35 кілограм апельсин, вартістю 15 гривень за кілограм, на загальну суму 525 гривень;

- 15 кілограм  грейфруктов, вартістю 20 гривень за кілограм, на загальну суму 300 гривень;

- 10 кілограм часнику, вартістю 35 гривень за кілограм на загальну суму 350 гривень;

- 10 кілограм перцю, вартістю 40 гривень за кілограм, на загальну суму 420 гривень;

- 15 кілограм огірків, вартістю 30 гривень кілограм, на загальну суму 450 гривень;

- 25 кілограм хурми «Іспанської», вартістю 30 гривень за кілограм, на загальну суму 750 гривень;

- 24 кілограма хурми «Грузія», вартістю 25 гривень за кілограм, на загальну суму 600 гривень;

- 5 штук ананасів, вартістю 30 гривень за штуку, на загальну суму 150 гривень;

- 8 кілограм винограду, вартістю 35 гривень за кілограм, на загальну суму 280 гривень;

- електроні важелі, вартістю 260 гривень,

а всього на загальну суму 6020 гривень, спричинив тим самим потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вказану суму з викраденим скрився.  

Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні  провину визнав повністю та пояснив, що   29 грудня 2010 року,  він разом зі своїм знайомим  ОСОБА_2  проходили біля будинку АДРЕСА_2 та побачили мікроавтобус «Ніссан», в якому знаходилися ящики з фруктами, та в них обох виник умисел на викрадення фруктів, для чого він викруткою зламав дверний замок  автомобіля  і разом з ОСОБА_2  вони викрали із салону автомобіля  ящики з фруктами та овочами. Потім вони визвали таксі  та перевезли ящики з фруктами та овочами  на зберігання до свого знайомого. В подальшому частину викрадених  фруктів та овочів  поділили  з ОСОБА_2 та забрали до дому,  а частину продали на ринку.  Отримані гроші поділили.  У скоєному щиро кається, просить суд строго його не наказувати.    

Враховуючи, що підсудний у судовому засіданні свою провину визнав повністю, суд, розцінюючи його пояснення як об'єктивні та такі, що відповідають фактичним обставинам справи, та вважаючи їх достатніми для винесення обвинувального вироку, у відповідності до вимог ст. 299 КПК України, визнає можливим розглянути справу без дослідження доказів, що відносяться до фактичних обставин справи.

Таким чином суд вважає, що подія злочину мала місце,  вина підсудного доказана повністю,  а дії  ОСОБА_1  необхідно кваліфікувати  за ст.185 ч.2 КК України, оскільки він навмисно, повторно скоїв таємне викрадення чужого майна ( крадіжка).

Призначаючи міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу підсудного та обставини справи які  обтяжують  та пом’якшують покарання.

Так ОСОБА_1 скоїв корисний злочин середнього ступеню тяжкості,  однак тяжких наслідків від його дій не сталося,  щиро покаявся,  працює, за місцем проживання характеризується добре.

Сукупність вказаних обставин дають суду підстави призначити підсудному покарання  у вигляді  позбавлення волі в межах встановлених санкцією кримінального закону.  

ОСОБА_1  було засуджено 15 листопада 2010 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за ст. 185 ч.1 КК України до покарання у вигляді 1000 гривень. Згідно даних Орджонікідзевського ВДВС штраф в розмірі 1000 гривень було сплачено повністю.

ОСОБА_1 було засуджено  5 вересня 2011 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за ст.185 ч.2 КК України  до 3 років позбавлення волі з випробуванням на 2 роки. Покарання за вироком не відбув.

Злочин який суд розглядає, ОСОБА_1 скоїв до винесення  вказаного вироку, тому на підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, за правилами призначення покарання,  суд вважає  необхідним   наново  призначене більш м’яке  покарання повністю поглинутими  більш суворим  покаранням призначеним  вироком Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 5 вересня 2011 року.   

Враховуючи що підсудний ОСОБА_1  має постійне місце проживання за яким характеризується  добре,  працює, тяжких наслідків від його дій не сталося,   тому суд вважає можливим звільнити його від призначеного покарання з випробуванням та покладенням обов’язків.

По справі заявлено цивільний  позов  потерпілого ОСОБА_3  про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 5760 гривень з урахуванням повернутих електронних ваг,  та про відшкодування моральної шкоди в розмірі 2000 гривень. Вказаний позов не підлягає  задоволенню, оскільки  вищезазначену суму вже було стягнуто  з ОСОБА_2 засудженого  вироком  Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 9 вересня 2011 року за ст.185 ч.2 КК України.   

Речові докази:  

-  електронні ваги, які було передано на зберігання  ОСОБА_3 згідно розписки ОСОБА_3 від 10 лютого 2011 року –необхідно залишити в його власності.

Судових витрат по справі не має.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд –

З А С У Д И В :

ОСОБА_1  визнати винним  за ст.. 185 ч.2 КК України та  призначити покарання у вигляді  позбавлення волі строком на 2 ( два) роки.

На підставі ст. 70 ч.4 КК України, за сукупністю злочинів   застосував принцип  повного поглинання менш суворого  наново призначеного покарання  більш суворим покаранням  призначеним вироком Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 5 вересня 2011 року,   остаточно призначити покарання  у вигляді 3 років позбавлення волі.

В силу ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбуття  призначеного судом покарання  з випробувальним  терміном  на 2 ( два)  роки, якщо він  протягом випробувального терміну  не скоїть  нового злочину  та виконає покладені на нього обов’язки.

Відповідно до ст. 76 КК України, зобов’язати ОСОБА_1 в період випробувального терміну періодично з’являтися на реєстрацію в кримінально виконавчу інспекцію, не виїжджати за межі України  на постійне місце проживання без дозволу  кримінально виконавчої інспекції  та повідомляти кримінально виконавчу інспекцію  про зміну місця проживання.

Запобіжний захід до набрання чинності  вироком залишити  без зміни -  підписку  про невиїзд.

Речові докази:  

-  електронні ваги, які було передано на зберігання  ОСОБА_3 згідно розписки ОСОБА_3 від 10 лютого 2011 року –залишити в його власності.  

На вирок може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя протягом п’ятнадцяти діб з моменту його оголошення.

Суддя  -