29.09.2011 Справа № 2-4214/11

Справа №2-4214/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

/ЗАОЧНЕ/

22 вересня 2011 року                     Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді                                        -                    Майбоженко А.М.

при секретарі                                        -                    Воіновій А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

            В червні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів посилаючись на те, що перебуваючи  з відповідачкою в шлюбі з 08.02.1992 року по 15.03.2001 року, у них ІНФОРМАЦІЯ_1 року спільно народилась донька –ОСОБА_3.

             Відповідачка є інвалідом першої групи довічно. 27.12.2000 року рішенням Мінського районного суду м. Києва з позивача на користь відповідачки стягнуто аліменти на її утримання в розмірі ј частини заробітку щомісячно починаючи з 15.12.2000 року по 01.04.2003 року.

             Не погодившись з даним рішенням позивач подав апеляційну скаргу. 14.02.2001 року колегія в цивільних справах Київського міського суду ухвалила рішення про стягнення з позивача на утримання відповідачки 1/6 частини заробітку до зміни сімейного та матеріального становища.

             27.12.2003 року позивач вдруге одружився та ІНФОРМАЦІЯ_2 року у нього народилась донька –ОСОБА_4.

            В останній час позивач опинився в скрутному матеріальному становище, на його утриманні перебуває малолітня дитина, він допомагає матері у якої маленька пенсія.

             Крім того, відповідно до рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17.03.2011 року позивач сплачує аліменти на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/6 частини від всіх видів доходів щомісячно починаючи з 06.10.2010 року і до 30.06.2012 року.

              Враховуючи викладене позивач просив суд звільнити його від обов’язку щодо сплати аліментів на утримання колишньої дружини –ОСОБА_2,  встановленого рішенням Мінського районного суду м. Києва від  27.12.2000 року.     

          Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити та не заперечила проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з’явилась, про час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суду не повідомила. Суд вважає за можливе розглянути справу у відповідності до ст.ст.224, 225 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивачка не заперечує проти заочного розгляду справи, а від відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, відомостей про причини неявки не надійшло.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та матеріали цивільної справи №2-560/11, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у зв’язку з наступним.

Згідно ст.273 Сімейного кодексу України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 08.02.1992 року по 15.03.2001 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року у них народилась спільна донька –ОСОБА_3.

             Відповідачка є інвалідом першої групи довічно. 27.12.2000 року рішенням Мінського районного суду м. Києва з позивача на користь відповідачки стягнуто аліменти на її утримання в розмірі ј частини заробітку щомісячно починаючи з 15.12.2000 року по 01.04.2003 року.

             14.02.2001 року колегія в цивільних справах Київського міського суду ухвалила рішення про стягнення з позивача на утримання відповідачки 1/6 частини заробітку до зміни сімейного та матеріального становища.

             27.12.2003 року позивач вдруге одружився та ІНФОРМАЦІЯ_2 року у нього народилась донька –ОСОБА_4.

            В останній час позивач опинився в скрутному матеріальному становище, на його утриманні перебуває малолітня дитина, він допомагає матері у якої маленька пенсія.

             Крім того, відповідно до рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17.03.2011 року позивач сплачує аліменти на користь повнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/6 частини від всіх видів доходів щомісячно починаючи з 06.10.2010 року і до 30.06.2012 року.

          ОСОБА_1 працює в Київській міській школі вищої спортивної майстерності на посаді тренера з фехтування, його заробітна плата складає в середньому близько 3 000 гривень на місяць.

          Вказані обставини вказують на те, що матеріальний та сімейний стан ОСОБА_1 змінився, а тому він може бути звільнений судом від їх сплати на користь відповідача.

          На підставі викладеного, керуючись ст. 273 СК України, ст.ст.10, 15, 60, 88, 212-215, 218, 224-226, ЦПК України, суд, -

                                                            ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати аліментів на користь ОСОБА_2 у розмірі 1/6 частини заробітку щомісячно, що стягуються з нього на підставі рішення Мінського районного суду м.Києва від 27.12.2000 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду м.Києва через Оболонський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:                                                            А.М.Майбоженко