УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2007 р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Девляшевського В.А.
суддів: Беркій О.Ю., Горблянського Я.Д.
секретаря Юрків І.П.
адвоката ОСОБА_1
з участю: позивача ОСОБА_2
представника ОСОБА_3-ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами: ОСОБА_2; ОСОБА_3 на рішення Івано-Франківського міського суду від 26 березня 2007 р.,-
встановила:
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 26.03.2007 р. частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2. і ОСОБА_3.: ОСОБА_2. виділено у власність земельну ділянку площею 0,0938 га у садівницькому кооперативі в с Угринів Тисменицького району вартістю 11040 грн. 26 коп., розташований на цій ділянці незавершений будинок вартістю 14925 грн. та автомашину ВАЗ-21063 вартістю 6230 грн., а всього - на 32195 грн. 26 коп. ОСОБА_3. присуджено із спільного майна подружжя: кухонний набір меблів вартістю 850 грн.; меблі для прихожої за 1500 грн.; дитячий меблевий набір "Вікторія" вартістю 1750 грн.; два килима розміром 2 х Зм. по 250 грн.; килимову доріжку за 420 грн.; люстру за 120 грн.; люстру за 80 грн.; спальний меблевий гарнітур вартістю 2100 грн.; три килимові доріжки за 325 грн., а всього майна на суму 7895 грн. В її користь до рівності часток в майні з ОСОБА_2. стягнуто 12150 грн. 13 коп. грошової компенсації. З ОСОБА_3. стягнуто в користь держави 827 грн. 58 коп. судового збору. В решті позовних вимог сторін відмовлено за недоведеністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2. посилається на те, що місцевим судом не вирішена його вимога про поділ речей домашнього вжитку на загальну суму 8875 грн., перелік яких наведено у додатковій позовній заяві від 25.12.2006 року. Крім того, на думку апелянта, суд безпідставно не включив у поділ такі речі, як комп"ютер, прінтер, телевізор "Самсунг". ОСОБА_2. також зазначає, що земельна ділянка, отримана ним у квітні 1992 року, тобто до одруження, не підлягала поділу. Вважає, що місцевий суд повинен був поділити кошти в сумі 24511 євро, які перебували на банківському депозитному рахунку ОСОБА_3. Апелянт також зазначає, що на придбання автомашини ВАЗ-21063 було використано 600 доларів США, виручених від продаджу іншої автомашини - ЗАЗ-968 мД, наданої у 1990 р. його сину - інваліду 1-групи. У зв"язку із викладеним ОСОБА_2. просить рішення скасувати в частині стягнення з нього 12150 грн. 13 коп. грошової компенсації і ухвалити
Справа №22-ц-669/2007 р. Головуючий у 1 інстанції Лазарів О.Б.
Категорія 5 Доповідач Девляшевський В.А.
нове рішення по суті його позовних вимог.
ОСОБА_3 також подала апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що місцевий суд неправомірно виділив ОСОБА_2. більшість майна, а їй-стягнув компенсацію. Вона зазначає, що місцевий суд при поділі не врахував майно, сцрите ОСОБА_2. від поділу, зокрема відчужені без її згоди під час розгляду справи автомашини "Ніссан" та ВАЗ-2105. Тому ОСОБА_3 просить оскаржене рішення скасувати, ухваливши нове рішення про задоволення її позовних вимог щодо поділу майна.
В засіданні Апеляційного суду ОСОБА_2. та представник ОСОБА_3 апеляційні скарги з наведених підстав підтримали.
ОСОБА_2. крім того визнав, що частина валютних коштвів, які були на рахунку бувшої дружини, належать її сину-ОСОБА_4.. Вказав, що автомашина "Nissan", яка реалізована через товарну біржу, в дійності йому не належала, а тому не підлягає поділу.
Представник ОСОБА_3. доводи позивача щодо поділу валютного вкладу, комп"ютера та інших побутових речей заперечила. Вказала на те, що ОСОБА_2. скрив від поділу свій грошовий вклад і автомашини.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2. та представника ОСОБА_3, думку адвоката, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.
Постановляючи рішення по даній справі, місцевий суд визначив, що валютний банківський вклад в сумі 24511 євро, закритий ОСОБА_3. у 2005 році, в дійсності належить сину відповідачки - ОСОБА_4.
Не включивши названі кошти в перелік майна бувшого подружжя з мотиву їх відсутності та наявності підтверджуючих документів їх належності ОСОБА_4., місцевий суд в порушення норм процесуального права вирішив питання про права згаданої особи, яка не була притягнута до участі в даній справі.
При цьому суд не звернув увагу на те, що ОСОБА_4. в січні 2006 року пред"явив до ОСОБА_5. позов про витребування з чужого незаконного володіння 11 тис. євро та 7 тис. доларів США в еквіваленті (копія позовної заяви - а.с. 27-29).
Без вирішення судом спору щодо належності ОСОБА_4. валютних коштів, які перебували на рахунках ОСОБА_3, визначити об"єм майна, яке підлягає поділу між сторонами по даній справі неможливо.
Оскарженим рішенням місцевий суд не включив у перелік майна бувшого подружжя автомашину "Nissan Urvan", відчужену ОСОБА_2. 21.12.2005 p., тобто безпосередньо перед пред"явленням позову, мотивуючи це тим, що сторонами не було надано доказів про вартість названої автомашини. Однак, погодитись з таким висновком колегія суддів не може, оскільки суд у відповідності із ч.4 ст. 10 ЦПК України зобов"язаний був попередити сторони про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяти здійсненню їх прав у випадках, встановлених цим кодексом. Цієї вимоги закону не було виконано.
При новому розгляді даної справи суду необхідно встановити обсяг спільно нажитого сторонами майна, наявного на час припинення спільного ведення ними господарства, з"ясувати джерело і час придбання зазначеченого майна.
Якщо котрийсь із подружжя зробив вкладення у придбання спільного майна за рахунок майна, яке належало йому до одруження або придбане ним за кошти, що належали йому до шлюбу, або іншого роздільного майна, то ці вкладення мають враховуватись при визначенні часток подружжя у спільній сумісній власності.
Також місцевому суду необхідно буде врахувати, що при поділі вартість майна визичається за погодженням між бувшим подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
У зв"язку із вище наведеним колегія суддів вважає, що оскаржене рішення не може бути залишене в силі.
Керуючись ст.ст. 2097; 307 ч.1; пунктом 4 частини 1 ст. 311; 319; 325 ЦПК України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 26 березня 2007 року по даній справі скасувати, а дану справу направити на новий розгляд в той же суд.
Ухвала набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців після дня її проголошення.