Справа № 22-1182 2007р. Головуючий у 1 -й інстанції: Горбунов В.Г.
Категорія: 1 5 Доповідач: Белінська І.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ. УКРАЇНИ
12 червня 2007 року Колегія судців судової палати у
цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Полежая В.Д.(головуючий),
Спірідонової Л.С. ,
Белінської І.М. , при секретарі - Шевченко Н.П., за участі позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в М. Кіровограді справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю (далі -ТОВ) „Агроінтер-2003" на рішення Олександрійського міськрайонного суду від 16 березня 2007 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ „Агроінтер-2003" про стягнення заборгованості по орендній платі за договором оренди земельної частки (паю);
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ „Агроінтер-2003" про стягнення заборгованості по орендній платі з урахуванням індексації за час прострочки виплати та неустойки.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що відповідач користується належною йому земельною часткою (паєм) на підставі договору оренди, укладеного 5.12.2003 року на 5 років.
Всупереч п.2.3 договору, який передбачає змішану форму орендної плати ( сільгосппродукцією, послугами або іншими способами за домовленістю сторін) відповідач не виплатив йому орендну плату за 2004 та 2005 роки грішми, як того просив він, позивач. Натомість, відповідач запропонував йому отримати орендну плату цукром по ціні, яка значно перевищувала його ринкову ціну, на що він не погодився.
Посилаючись на ці обставини, просив стягнути з ТОВ „Агроінтер-2003" на його користь 2138 грн. 67 коп.3аборгованості по орендній платі, 247 грн.38 коп. - в рахунок відшкодування втрат частини доходу від інфляції за час прострочення виплати та 63 грн.42 коп. неустойки (в розмірі 3% річних) за той же час, всього 2449 грн.47 коп.
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду від 16 березня 2007 року позов задоволено частково: на користь ОСОБА_1 з відповідача стягнуто 1860 грн.65 коп.3аборгованості по орендній платі, 247 грн.38 коп. в рахунок відшкодування збитків внаслідок інфляції та 131 грн. - у відшкодування судових витрат, всього - 2239 грн.03 коп.; в іншій частині позову - відмовлено.
2.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду 1-ї інстанції через порушення норм цивільного процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Вказується на те, що висновок суду про обов'язок орендаря виплатити позивачу орендну плату грішми не відповідає умовам договору оренди землі, згідно з якими такий спосіб виплати орендної плати можливий лише за умови згоди обох сторін договору. Оскільки відповідач не погоджувався з таким варіантом, вимоги позивача щодо виплати орендної плати грішми не підлягали задоволенню судом, оскільки така позиція свідчить про односторонню зміну умов договору, що є незаконним. Суд безпідставно застосував санкції за невиконання грошового зобов'язання, оскільки договір оренди землі прямо не передбачає обов'язок орендаря виплатити орендну плату орендодавцю грішми. Крім того, позивач не звертався за отриманням орендної плати за 2004, 2005 роки у встановлений в договорі термін, а в заяві про виплату орендної плати грішми - не вказав своїх реквізитів для їх перерахування, про що йому повідомлялося працівником ТОВ. Безпідставним є і стягнення суми індексації орендної плати, оскільки індекс інфляції враховувався при нарахуванні орендної плати за 2005, 2006 роки.
Заслухавши доповідь судді, заперечення проти апеляційної скарги позивача, дослідивши докази, долучені до матеріалів справи, колегія суддів вирішила, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні з таких підстав.
Задовольняючи позов в частині стягнення з відповідача орендної плати за користування землею грішми, суд першої інстанції належним чином встановив обставини, що мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального права.
Умови плати за користування землею визначені п.2.3 договору оренди земельної частки (паю), укладеного між ОСОБА_1, як орендодавцем, та ТОВ „Агроінтер-2003", як орендарем (а.с. 4). Згідно з цими умовами , орендна плата становить 1, 5% грошової оцінки землі з урахуванням індексації. Орендна плата проводиться с/г продукцією, послугами або іншими способами за домовленістю сторін. Орендар проводить розрахунки до 15 січня наступного року за роком оренди.
Аналізуючи п.п.3 п.2.3 договору, суд фактично дійшов висновку про невизначеність у договорі чіткого розміру та форми внесення орендної плати, що практично унеможливлює розв'язання цього питання на підставі договору у випадку, коли сторони договору не домовились щодо форми орендної плати.
Висновок суду про те, що орендна плата в даному випадку може бути виплачена позивачу у грошовій формі не суперечить договору оренди та ст. 22 ЗУ „Про оренду землі", оскільки тлумачення п.2.3 договору допускає справляння орендної плати у натуральній, відробітковій або іншій формі. Статтею 22 ЗУ „Про оренду землі" встановлено, що орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг
3.
орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати.
Таким чином, на час укладання договору оренди земельної частки (паю) та на час виникнення спору його умови щодо форми орендної плати не відповідали вимогам закону, а саме ст. ст. 15, 21, 22 ЗУ „Про оренду землі", п.2.2 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Держкомзему України від 17.01.2000 року №5, а тому суд першої інстанції обгрунтовано виходив з положень чинного законодавства при тлумаченні умов договору та при його застосуванні.
Разом з тим, матеріали справи містять довідку щодо нарахування позивачу орендної плати в грошовому виразі за 2004-2006 роки з урахуванням індексації грошової оцінки землі та розміру земельного податку (а.с. 13), з якої витікає, що заборгованість по орендній платі за ці роки становить 1833 грн.05 коп. Суд першої інстанції, не навівши власних розрахунків та мотивів відхилення зазначеного доказу, стягнув з відповідача орендну плату в сумі 1860 грн.65 коп. Оцінивши наявні в справі докази, колегія суддів вважає, що задоволенню підлягають позовні вимоги в сумі 1833 грн.05 коп., оскільки відповідач надав детальний розрахунок нарахування орендної плати, правильність якого позивачем не спростована.
Крім того, задовольняючи позов в частині стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції ( саме в частині індексації боргового зобов"язання) в сумі 247 грн.38 коп., суд першої інстанції не зазначив норми матеріального права, на підставі яких він прийшов до такого рішення. Враховуючи, що позивач при цьому посилався на ст. 625 ЦК України, колегія судців приходить до висновку, що така вимога не підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов"язання. У той же час, предметом спору у цій справі є обставини, пов"язані із формою зобов"язання. Позивач не надав доказів, які б свідчили про те, що він звертався до відповідача із пропозицією виплатити належну йому орендну плату грішми до 21.12.2006 року (а.с. 7). До суду він звернувся 12.01.2007 року (а.с. З). За таких обставин, відповідач не може нести відповідальність відповідно до ст. 625 ЦК України.
Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначення розміру заборгованості по орендній платі шляхом зменшення її до 1833 грн.05 коп. та скасування рішення в частині стягнення 247 грн. 38 коп. індексації за порушення грошового зобов"язання з відмовою позивачу в цій частині в задоволенні позовних вимог.
В решті рішення суду є законним і обґрунтованим. Доводи відповідача про те, що суд незаконно зобов"язав його виплатити орендну плату грішми, що є односторонньою зміною умов договору, - із наведених вище підстав колегія суддів вважає необгрунтованими. Домовленість (згода) сторін щодо розміру, форм та строків внесення орендної плати повинна бути
4. досягнута до укладання договору оренди земельної частки (паю) і зафіксована в договорі, В даному випадку невизначеність такої істотної умови договору як розмір, індексація, форми платежу, порядку їх внесення і перегляду та відповідальності за її несплату порушує майнові права орендодавця. Неоднозначність змісту пп..3п.2.3 договору суд першої інстанції обгрунтовано витлумачив на користь орендодавця.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія судців
ВИРІШИЛА:
Рішення Олександрійського міськрайонного суду від 16 березня 2007 року змінити в частині визначення розміру заборгованості по орендній платі та в частині задоволення позову щодо індексації зазначенної заборгованості, в зв"язку з чим:
· в абзаці другому резолютивної частини рішення зменшити розмір заборгованості по орендній платі за 2004-2006 роки, що підлягає стягненню з ТОВ „Агроінтер-2003" на користь ОСОБА_1 з 1860 грн.65 коп. до 1833 грн.05 коп.;
· рішення в частині стягнення 247 грн.38 коп. індексу інфляції за прострочку виплат скасувати, а в задоволенні позову в цій частині ОСОБА_1 - відмовити;
· в решті рішення суду першої інстанції залишити без змін, уточнивши загальну суму, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача - 1964 (одна тисяча дев'ятсот шістдесят чотири) гривні о5 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання ним законної сили.