Справа№ 2-а-7573/11

  П О С Т А Н О В А

Іменем України

13 жовтня 2011 року Луцький міськрайонний  суд Волинської області

в складі: головуючого судді  - Пушкарчук В.П.,     

при секретарі Сіньчук Л.О.,

з участю представник позивача –ОСОБА_1,

представника відповідача –Теслюк Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання незаконними дій відповідача та зобов’язання виплатити щорічну допомогу на оздоровлення як Чорнобильцю та ветерану війни до 05 травня 2011 року , -

  В С Т А Н О В И В :

  ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання незаконними дій відповідача та про стягнення недоплаченої грошової допомоги як інваліду війни ІІІ групи та щорічної допомоги на оздоровлення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що він має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії  і являється інвалідом 3-ї групи. Його інвалідність пов'язана з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і йому, як інваліду 3-ї групи, щорічно має виплачуватись грошова допомога у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». В порушення вимог даного закону, щорічну допомогу на оздоровлення за 2011 рік відповідач виплатив у меншому розмірі.

Крім того, йому як інваліду війни ІІІ групи відповідно до ст. 13  Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»щорічно до 5 травня  має виплачуватись одноразова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком. В порушення зазначених норм відповідачем не виплачено грошову допомогу.  

Посилається на те, що 25.05.2011 року звертався до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про перерахунок та виплату недоплаченої грошової допомоги як інваліду війни ІІІ групи і щорічної допомоги на оздоровлення. 09.06.2011 року своїм листом № П-404/060/20-8 відповідач відмовив йому у перерахунку та виплаті зазначених допомог. Свою відмову він мотивував тим, що матеріальна допомога на оздоровлення за 2010 році виплачена у розмірі 120 гривень та у 2011 році буде виплачена по мірі надходження коштів з державного бюджету, згідно Постанови КМ України від 12.07.2005 № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»виплата допомоги до 5 травня проводиться ветеранам війни, а оскільки позивач не має відповідного статусу, то і відсутні законні підстави для проведення такої виплати.  Відмову відповідача він вважає незаконною, такою що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Просить суд визнати дії відповідача незаконними, зобов’язати відповідача провести перерахунок та недоплачену грошову допомогу як інваліду війни ІІІ групи та щорічну допомогу на оздоровлення.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в заяві, просив суд її задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнала та просила відмовити в задоволенні заяви.

В поданих суду письмових запереченнях Департамент соціальної політики Луцької міської ради, заперечивши проти позову з підстав відсутності законних підстав для виплати позивачу даної допомоги у збільшеному розмірі з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату зазначеної допомоги.  Відповідно до ст. 51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань. Зміни в чинне бюджетне законодавство щодо збільшення бюджетних асигнувань на виплату допомоги не вносились. Також зазначено, що відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»виплата допомоги до 5 травня проводиться ветеранам війни, а оскільки позивач не має відповідного статусу, то і відсутні законні підстави для проведення такої виплати.

Дослідивши та оцінивши  письмові докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є інвалідом ІІ групи загального захворювання, про що видане посвідчення НОМЕР_1 Управлінням пенсійного фонду України 05.06.2003 року.

Право на щорічну допомогу до 05 травня відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»мають лише ветерани війни, зокрема інваліди війни ІІІ групи. Позивач є інвалідом ІІІ групи, захворювання пов’язане з наслідками Чорнибильської катастрофи, пороте не має статусу інваліда війни, відповідно права на щорічну допомогу до 5 травня відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не має.

Згідно посвідчення НОМЕР_2 від 12.10.2004 року, є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1). (а.с. 8).

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статут та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Згідно Рішення Конституційного Суду України № 6-рп від 9 липня 2007 року у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»(справа про соціальні гарантії громадян) ст. 29, п. 13 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»визнані неконституційними та такими, які втратили чинність з дня ухвалення цього рішення.

Аналогічне рішення прийнято Конституційним Судом України 22.05.2008 року, яким визнано неконституційними обмеження у здійсненні таких виплат, встановлені Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік».

Відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»в редакції Закону від 06.06.1996 року № 230/96-ВР, щорічна допомога на оздоровлення інвалідам ІІІ групи виплачується в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. При цьому, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Отже, з моменту втрати чинності пункту 28, розділу ІІ  Закону України  «Про Державний бюджет України на  2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107- VІ внесено зміни до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний  захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 06.06.1996 року № 230/96-ВР щодо встановлення розміру щорічної матеріальної допомоги на оздоровлення, відновилася дія статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»в редакції Закону від 06.06.1996 року № 230/96-ВР. Тому відповідач з цієї дати повинен був виплачувати позивачу зазначену допомогу в розмірі –чотирьох мінімальних заробітних плат, передбачену ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської  катастрофи»в редакції Закону від 06.06.1996 року № 230/96-ВР. Не зважаючи на таке правове положення, яке є з 22 травня 2008 року, відповідач не виплачує позивачу допомогу в зазначеному розмірі.

На виконання вищевказаних норм, виплата щорічної допомоги на оздоровлення у 2010 році проводилася в розмірах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005р. № 561, зокрема  учасникам ліквідації наслідків аварії  Чорнобильської  АЕС в розмірі 90,00 грн. Судом встановлено, що ОСОБА_3, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в 2010 році було нараховано та виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 120 гривень, цей факт сторонами не оспорюється.

У зв'язку з наведеним, дії відповідача щодо невиплати  соціальної допомоги (щорічної разової матеріальної допомоги на оздоровлення) позивачеві в розмірі –чотирьох мінімальних заробітних плат необхідно визнати протиправними.

Згідно з Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»від 05.10.2006 року № 231-V доповнено статтею 71 такого змісту: «Дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім Законів про внесення змін до цього Закону».

Конституція України не надає Закону про Державний бюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх, скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин, це створює протиріччя у законодавстві і як наслідок скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Зміни до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»внесені ст. 73 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких нормативних актів України», на що посилається відповідач, відмовляючи в перерахунку та виплаті допомоги, - визнані неконституційними і такими, що втратили чинність з дня ухвалення рішення Конституційним судом України від 22.05.2008 року.

Виплата допомоги на оздоровлення проводилася та проводиться згідно Постанови КМУ № 562 від 12.05.2005 року.

З моменту прийняття постанови № 562 встановлені нею розміри щорічної допомоги на оздоровлення залишалися незмінними, в той час як неодноразово змінювався розмір мінімальної заробітної плати.

Дана Постанова КМУ є підзаконним нормативним актом, виходячи з загальних засад пріоритетності Законів України на підзаконними нормативними актами, в даному випадку підлягають застосуванню саме норми ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»та Законів України, якими встановлювався розмір мінімальної заробітної плати за час після прийняття постанови № 562 від 12.05.2005 року.

           Керуючись ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9. 10, 11, 159, 160, 162, 163, 167 КАС України, Законом України «Про статут та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 р., суд, -

  П О С Т А Н О В И В :

  Позов задовольнити частково.

  Визнати дії Департамент соціальної політики Луцької міської ради щодо перерахунку та відмови виплати ОСОБА_3 щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік –неправомірними.

Зобов’язати Департамент соціальної політики Луцької міської ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 як інваліду ІІІ групи щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік в розмірі 4 мінімальних заробітних плат у відповідності до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В решті позовних вимог –відмовити за безпідставністю.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Луцький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її  проголошення.

  Суддя Луцького міськрайонного суду                                                          В.П. Пушкарчук