УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2007 року                                                                                 м.  Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої         Ясеновенко Л.В.

суддів                                                                 Пнівчук О.В.,  Фединяк В.Д.

секретаря                                                           Пожар Р.В.

сторін:                                                                ОСОБА_3.,  ОСОБА_2.

адвоката                                                             ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відібрання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Галицького районного суду від 18.04.2007р., -

встановила:

28.02.07р. ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3. про відібрання дитини.

В заяві зазначив,  що з 12 квітня 2004 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4.ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син.

Посилаючись на те,  що після смерті дружини у грудні 2006р. відповідачка забороняє йому спілкуватись з дитиною,  ОСОБА_2 просив задовольнити позов.

16.03.07р. ОСОБА_3. подала зустрічний позов до ОСОБА_2. про визначення місця проживання дитини.

Позовні вимоги мотивувала тим,  що відповідач залишив сім"ю ще до народження дитини і не підтримував будь-яких стосунків з дружиною. Дочка з внуком постійно проживали з нею,  а після смерті дочки вона оформила відпустку по догляду за дитиною.

Враховуючи те,  що відповідач ніколи не цікавився сином,  не сплачував аліменти за рішенням суду,  а у неї створені всі умови для нормального проживання і розвитку дитини,  ОСОБА_3. просила задовольнити позов.

Рішенням Галицького районного суду від 18 квітня 2007 року позов ОСОБА_2. до ОСОБА_3. про відібрання дитини задоволено.

Постановлено відібрати малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1. у ОСОБА_3. і передати його на виховання ОСОБА_2

У задоволенні позову ОСОБА_3. до ОСОБА_2. про визначення місця проживання дитини відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_3. посилається на те,  що рішення суду про відібрання дитини суперечить її (дитини) інтересам,  оскільки від дня народження і по даний час внук проживає з нею. На думку скаржниці судом не було враховано і того,  що ОСОБА_2 залишив свою дружину ще до народження сина і не цікавився їхнім життям.  Крім того,

Справа № 22-ц-738/2007р.                           Головуючий у 1 інстанції Мельник І.І.

Категорія 34                                                   Доповідач Ясеновенко Л.В.

2

згідно висновку опікунської ради доцільно залишити малолітнього ОСОБА_4на вихованні у бабусі терміном на 6 місяців.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення,  яким визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_4 з нею.

В судовому засіданні ОСОБА_3. апеляційну скаргу підтримала з мотивів,  наведених у ній.

ОСОБА_2 апеляційну скаргу не визнав та пояснив,  що у нього є всі умови для проживання сина і тільки він,  як батько,  може дати йому належне виховання.

Заслухавши суддю-доповідача,  пояснення сторін,  перевіривши матеріали справи,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч.1  ст. 163 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на те,  щоб малолітня дитина проживала з ними.

Судом встановлено,  що ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі з дочкою ОСОБА_3. - ОСОБА_4 і ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син.

Рішенням Галицького районного суду від 25 листопада 2005 року було задоволено позов ОСОБА_3. до ОСОБА_2. про розірвання шлюбу,  після чого відповідач за рішенням суду сплачував аліменти на утримання сина.

Після трагічної смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3. неповнолітній ОСОБА_4 залишився проживати у позивачки по справі ОСОБА_3. (матері померлої),  тобто там,  де фактично проживав від дня народження.

З матеріалів справи вбачається,  що і у позивачки і у відповідача є всі умови для проживання та виховання малолітнього ОСОБА_4.

Згідно висновку від 29.03.07р. опікунської ради Галицької райдержадміністрації доцільно залишити малолітнього ОСОБА_4 на вихованні ОСОБА_3. терміном на 6 місяців.

Судом також встановлено,  що в даний час позивачка перешкоджає відповідачу у спілкуванні з сином.  Не заперечила ОСОБА_3. і того,  що протягом двох тижнів до розгляду справи у апеляційному суді малолітній ОСОБА_4 проживає в АДРЕСА_1 у матері позивачки (тобто у прабабусі) в той час,  коли сама позивачка перебуває у відпустці по догляду за дитиною і проживає у м. Бурштині Галицького району Івано-Франківської області.

При таких обставинах справи суд прийшов до правильного висновку про обгрунтованість позових вимог ОСОБА_2.

Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права,  а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись  ст.  ст.  307,  308 ІДПК України,  колегія суддів,  -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити,  а рішення рішення Галицького районного суду від 18 квітня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення,  однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.