УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2007р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Горблянського Я.Д.,
суддів Вакарук В.М., Пнівчук О.В.
секретаря Сем"янчук С.Й.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Надвірнянського районного суду від 27 квітня 2007 року,-
встановила:
ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про розірвання безстрокового договору найму житлового приміщення по АДРЕСА_1 з ОСОБА_2. та зобов"язати ОСОБА_2. разом з неповнолітньою дитиною ОСОБА_4. звільнити дане приміщення, а також про виселення ОСОБА_1. як особу, що самоправно зайняла приміщення без надання іншого житла.
Свої позовні вимоги ОСОБА_3 мотивує тим, що 22.12.1998р. згідно договору купівлі-продажу вона придбала квартиру АДРЕСА_1 Право власності зареєстровано в ОБТІ в 2003 році. В цей період колишній власник квартири ОСОБА_1. вселив та зареєстрував на невизначений термін в дану квартиру свою дочку ОСОБА_2. з неповнолітньою дочкою. Станом на 30.06.2006р. в дану квартиру без її згоди і реєстрації поселився ОСОБА_1, а тому він підлягає виселенню без надання іншого житла.
Рішенням Надвірнянського районного суду від 27.04.2007 року позов ОСОБА_3 задоволено.
Розірвано безтроковий договір найму житлового приміщення по АДРЕСА_1 з ОСОБА_2. та зобов"язано ОСОБА_2. разом з малолітньою дитиною ОСОБА_4. звільнити дану квартиру.
Виселено з спірної квартири ОСОБА_1 без надання іншого житла, як особу, що самоправно зайняла приміщення.
На дане рішення ОСОБА_1. та ОСОБА_2. подали апеляційну скаргу в якій посилаються на те, що ОСОБА_2. була виселена із спірної квартири у зв"язку із навчанням, а повернувшись із навчання продовжувала там проживати.
Ніякого договору найму вона не укладала, а суд порушив вимоги ст.158 ЖК України. Також суд в порушення вимог ст.168 ЖК України не встановив чи дійсно дане жиле приміщення необхідне для проживання позивачці.
Суд не долучив до участі у справі орган опіки і піклування, оскільки її дочка ОСОБА_5 є малолітньою.
Він, ОСОБА_1. в спірній квартирі не проживає з 1999 року, оскільки живе в с.Залуччя. Просять дане рішення суду скасувати і відмовити ОСОБА_3 в позові.
Справа № 22-ц-787/2007р. Головуючий у 1 інстанції Грещук Р.П.
Категорія 29 Доповідач Горблянський Я.Д.
Апелянтка ОСОБА_2. підтримала апеляційну скаргу, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Позивачка ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_3. просять апеляційну скаргу відхилити, а рішення Надвірнянського районного суду залишити без змін, оскільки воно є законним і обгрунтованим.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка 22.12.1998 року згідно договору купівлі-продажу придбала квартиру АДРЕСА_1
В 2003 році зареєстровано в ОБТІ право приватної власності на квартиру.
Оскільки в спірній квартирі залишилася проживати відповідачка ОСОБА_2. з малолітньою дочкою, а дане житло необхідне для проживання самій позивачці, то остання через нотконтору звернулася з вимогою про виселення відповідачки з квартири, відповідно до вимог, передбачених ст.168 ЖК України.
Судом першої інстанції також встановлено, що вже після реєстрації права власності на житло позивачкою в дану квартиру самовільно вселився ОСОБА_1., а тому згідно ст.116 ЖК України підлягає виселенню без надання іншого житла.
На час розгляду справи, як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді даний договір купівлі-продажу квартири в судовому порядку недійсним, нікчемним, мнимим, чи таким, що укладений шляхом обману, не визнаний.
Тому оцінивши зібрані докази, керуючись ст. ст. 116, 168, 169, 170 ЖК України суд розірвав договір найму житлового приміщення з ОСОБА_2. та зобов'язав її разом з малолітньою дочкою ОСОБА_5 звільнити приміщення по АДРЕСА_1, а також виселив з квартири ОСОБА_1 без надання іншого житла.
З даним висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.
Рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його законності і обгрунтованості, оскільки не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань. Тому підстав для його скасування і ухвалення нового рішення колегія судців не вбачає.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Надвірнянського районного суд від 27.04.2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.