УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2007 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Ясеновенко Л.В.,
суддів Матківського Р.Й., Фединяка В.Д.
секретаря Сем"янчук С.Й.,
з участю: ОСОБА_1.,
представника сільської ради
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відновлення попереднього стану дороги та за зустрічним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні дорогою за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду від 23 березня 2007 року,-
встановила:
Рішенням Долинського районного суду від 23 березня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1. та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3. задоволені частково.
Постановлено зобов"язати ОСОБА_2 перенести огорожу на роздоріжжі вулиць Новозабудова та Шевченка на 0,40м.;
Зобов"язано ОСОБА_3. перенести огорожу таким чином, щоб електричні стовпи знаходились біля огорожі зі сторони дороги.
Зобов"язано також ОСОБА_1. перенести огорожу на відстань 6 метрів від огорожі ОСОБА_3. згідно генерального плану села Надіїв.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1. посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Так, суд прийняв зустрічну позовну заяву після того, як сторони і свідки давали пояснення, тобто з порушенням вимог ст.123 ЦПК, яка передбачає право відповідача подати зустрічний позов до або під час попереднього судового засідання. Скаржник також вважає, що не було підстав і для об'єднання позовів у одному провадженні, оскільки позови не є взаємопов"язані. Крім того, ОСОБА_1. вказує на те, що резолютивна частина рішення суду не є чіткою та безумовною. Не зазначено у рішенні суду і того, у кого він самовільно зайняв земельну ділянку, площа цієї ділянки та кому він створив перешкоди у користуванні дорогою. Помилковим скаржник вважає і посилання у рішенні на ст.39 ЗК України.
Просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд.
В судовому засіданні ОСОБА_1. апеляційну скаргу підтримав з мотивів, наведених у ній.
Справа № 22-ц-762/2007р. Головуючий у 1 інстанції Монташевич С.М.
Категорія 33 Доповідач Ясеновенко Л.В.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3. в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про місце і час судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1., ОСОБА_2 та ОСОБА_4. проживають по АДРЕСА_1. Земельна ділянка ОСОБА_1. розташована через дорогу напроти земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_4.
Згідно генерального плану забудови села Надіїв, розробленого інститутом „Івано-Франківськагропроект республіканського об"єднання „УКРНДІАГРОПРОЕКТ" ширина проїжджої частини дороги становить 6,0м. і дорога є рівною. Фактично дорога є вужчою, оскільки кожна зі сторін пригородила частину дороги до своєї земельної ділянки.
Судом встановлено, що площі земельних ділянок, якими в даний час фактично користуються сторони не відповідають площам їх земельних ділянок згідно матеріалів інвентаризації земель за 1993 рік. Наведене підтверджується актом від 06.11.2006р. обміру земельних ділянок по вул.Новозабудова в с.Надіїв.
Цим актом встановлено, що довжина земельної ділянки ОСОБА_1. згідно матеріалів інвентаризації повинна становити 39м, а фактично становить з однієї сторони 40,90м, а з другої - 43,65м. Крім того, згідно плану забудови довжина земельної ділянки ОСОБА_1. повинна становити лише 35 м. (а.с.19).
При таких обставинах справи суд прийшов до правильного висновку про обгрунтованість вимог по зустрічному позову.
Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Долинського районного суду від 23 березня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.