РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2007р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Пнівчук О.В.
суддів Фединяка В. Д., Ясеновенко Л.В.
секретаря Юрків І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 16 квітня 2007 року, -
встановила:
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 16.04.2007 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення його від права на спадкуваня після смерті батька ОСОБА_3 відмовлено.
На дане рішення ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що вона не надала доказів, що ОСОБА_2. ухилявся від надання допомоги батькові, який через похилий вік, тяжку хворобу був у безпорадному стані.
Апелянт вважає, що з показів свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_6 та лікарської довідки достовірно встановлено, що ОСОБА_3 потребував стороннього догляду, що для його здійснення вона наймала сторонніх осіб, а відповідач ухилявся від надання допомоги батькові, який перебував у зв"язку з захворюванням в тяжкому стані.
Посилання суду, на те, що ОСОБА_3. на протязі 4-ох років не був лежачим хворим не є свідченням того, що він не потребував стороннього догляду та допомоги сина, яку той зобов"язаний був йому надавати.
З наведених підстав, апелянт просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позову.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1. суд першої інстанції виходив з того, що позивачка не представила суду доказів на підтвердження своїх вимог про усунення ОСОБА_2 від права на спадкування після смерті батька ОСОБА_3
Разом з тим, такий висновок суду не відповідає зібраним доказам по справі.
Відповідно до ч.5 ст. 1225 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялась від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Справа № 22-ц-746/2007р. Головуючий у 1 інстанції Попович С. С.
Категорія 26 Доповідач Пнівчук О.В.
2
Із матеріалів справи, зокрема, виписок із історій хвороби ОСОБА_3 за 2003-2004 роки (а.с. 8-11) та лікарської довідки від 13.09.2005 року вбачається, що померлий ОСОБА_3. на протязі 4-ох років лікувався амбулатоно та стаціонарно з приводу ряду захворювань: ішемічної хвороби серця, атеросклерозу, туберкульозу легень, хронічного панкреатиту, хронічного холецистіту, розладу функцій тазових органів, розладу психіки і поведінки, слабості в ногах. За висновком лікаря у зв"язку з важкістю захворювання хворий потребував стороннього догляду (а.с. 7).
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_6 підтвердили, що ОСОБА_3. через хвороби перебував у тяжкому стані, потребував стороннього догляду.
Такий догляд здійснювала позивачка та наймала сторонніх осіб.
Покійний ОСОБА_3. зі слів позивачки та свідків потребував допомоги сина, неодноразово просив передати сину щоб його відвідав, однак той на прохання батька не реагував.
Як ствердив в судовому засіданні відповідач він провідував один раз батька в 2000 році, коли той лежав в лікарні. Не заперечив ту обставину, що проживаючи неподалік від батька, додому до нього не навідувався, оскільки будь-яких стосунків з ним не підтримував, а всі хвороби покійного на його думку це наслідок зловживання ним алкоголю.
Таким чином, ОСОБА_2. знав про те, що його покійний батько перебував у зв"язку з хворобою у тяжкому стані - не міг самостійно пересуватися, потребував стороннього догляду, однак не надавав спадкодавцеві будь-якої допомоги, хоча мав таку можливість.
Подані відповідачем довідки про його заробіток, а також те, що він був опікуном своєї бабусі не є свідченням того, що він не міг надавати покійному посильну допомогу.
За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
На підставі ст. 1224 ч.5 ЦК України, керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія судців, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1. І. задовольнити.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 16 квітня 2007 року скасувати та ухвалити нове рішення.Позов ОСОБА_1. І. задовольнити.
Усунути ОСОБА_2 від права на спадкування після смерті батька - ОСОБА_3.
Рішення набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку беспосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання законної сили.