УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2007р.                                                                                           м.  Івано-Франківськ

Колегія судців судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого                                                     Девляшевського В. А.

суддів                                                                 Беркій О.Ю.; Горблянського Я.Д.

секретаря                                                           Юрків І.П.

з участю:      представника                               Підвисоцької сільської ради - Юрійчук Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Підвисоцької сільської ради на рішення Снятинського районного суду від 02 квітня 2007 року, -

встановила:

Рішенням Снятинського районного суду від 02.04.2007 року частково задоволено позов ОСОБА_1: в її користь з Підвисоцької сільської ради стягнуто 8100грн. матеріальної грошової допомоги і 500грн. моральної шкоди.

Місцевий суд дійшов до висновку,  що ОСОБА_1.,  пропрацювавши секретарем сільської ради більше 15 років,  має право при звільненні отримати грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів згідно  ст. 21 Закону України „Про службу в органах місцевого самоврядування". Крім того,  на думку суду І-інстанції,  позивачці внаслідок необгрунтованої відмови у виплаті грошової допомоги спричинено моральну шкоду в сумі 500грн.

В апеляційній скарзі сільський голова Підвисоцької сільської ради посилається на те,  що місцевим судом при постановленні рішення по даній справі порушено норми матеріального права. На його думку,  суд помилково застосував до спірних правовідносин  ст. 21 Закону України „Про службу в органах місцевого самоврядування",  оскільки ОСОБА_1. після виходу на пенсію 10.11.2004 року продовжувала працювати секретарем сільської ради,  а звільнилась з цієї посади тільки 21.04.2006 року у зв"язку із закінченням строку повноважень у виборному органі.

Крім того,  на думку апелянта,  суд І-інстанції безпідставно стягнув у користь ОСОБА_1. кошти у відшкодування моральної шкоди. У зв"язку із викладеним скаржник просить вище назване рішення скасувати,  ухваливши нове рішення,  яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1.

В засіданні Апеляційного суду сільський голова Підвисоцької сільської ради апеляційну скаргу з наведених підстав підтримав.

Позивач - ОСОБА_1. доводи апеляційної скарги заперечила,  зазначивши,  що на її думку,  суд І-інстанції на законній підставі стягнув у її користь кошти.

Справа № 22-Ц-686/2007 р.                            Головуючий у 1 інстанції Потятинник Ю.Р.

Категорія 44                                                     Доповідач Девляшевський В.А.

2

Вислухавши суддю-доповідача,  пояснення сторін,  дослідивши матеріали справи,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позовну вимогу ОСОБА_1. про стягнення одноразової грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів,  місцевий суд правильно виходив з того,  що позивач,  пропрацювавши в органах місцевого самоврядування більше 15 років,  має право на таку матеріальну допомогу згідно  ст. 21 Закону України „Про службу в органах місцевого самоврядування".

Ту обставину,  що ОСОБА_1. з 10.11.2004 року призначено пенсію,  як посадовій особі місцевого самоврядування,  а звільнено її тільки 21.04.2006 року у зв"язку із закінченням строку повноважень,  не може бути розцінено як підставу для відмови у виплаті передбаченої законом одноразової допомоги. Про це зазначено також у листі Управління державної служби в Івано-Франківській області (а.с. 12).

Твердження представника сільської ради про те,  що суд І-інстанції безпідставно стягнув в користь ОСОБА_1. кошти у відшкодування моральної шкоди,  є необгрунтованою. Адже,  по-перше,  не виплативши ОСОБА_1. грошову допомогу,  сільською радою порушено і норму закону і відповідне право громадянина. Такі дії,  на думку колегії суддів,  спричинили моральну шкоду позивачу,  оскільки вона змушена була витрачати свій час та зусилля на відновлення порушеного права.

Приймаючи до уваги наведене,  колегія суддів вважає,  що суд І-інстанції постановив по даній справі рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апелянта не спростовують висновки суду. Тому підстав для скасування оскарженого рішення немає.

Керуючись  ст.   ст.  307; 308 ЦПК України,  колегія суддів-

ухвалила:

Апеляційну скаргу Підвисоцької сільської ради відхилити,  а рішення Снятинського районного суду від 02 квітня 2007 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно,  однак може бути оскаржена до Верховного суду України в касаційному порядку на протязі двох місяців після дня її проголошення.