Судове рішення #1842358
Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа № 22-а- 1258 2007   р.                           Головуючий у 1-й інстанції - Андріянов О.В.

Категорія- 27, 32                                                                           Доповідач - Авраменко Т.М.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2007 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючої судді: Авраменко Т.М.

суддів : Гайсюка О.В., Суровицької Л.В.

при секретарі: Слюсаренко Н.Л. за участю позивачки ОСОБА_5  та її представника ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.  Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 квітня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_5 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, про встановлення порядку користування квартирою та про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання її такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття її з реєстрації.

Заслухавши доповідача,  пояснення позивачки і її представника,  дослідивши матеріали справи,  колегія суддів,  -

 

ВСТАНОВИЛА:

 

02      лютого 2007 року ОСОБА_5 звернулася в суд з позовом в

своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_1, 20

липня 2006 року народження,  до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили

право користування жилим приміщенням, про встановлення порядку користування

квартирою та про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням .

Зазначала, що з відповідачем ОСОБА_4 вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з 06 травня 2006 року по 12 грудня 2006 року. Мають сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.

3        11 травня 2006 року вона зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1, а син ОСОБА_1 - з ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

В серпні 2006 року відповідач ОСОБА_4 виставив її та сина з вказаної квартири, змінив замки на вхідних дверях квартири і вона змушена тимчасово з сином проживати у своїх батьків.

Наймачем квартири був ОСОБА_2, який не проживає в ній і знятий з реєстрації з 21 листопада 2002 року,  та проживає в АДРЕСА_2.     Наймачем     квартири     є     ОСОБА_3, яка з травня 2006 року не проживає в спірній квартирі, а проживає постійно в іншій квартирі разом з чоловіком ОСОБА_2

Просила визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1, вселити її та неповнолітнього сина ОСОБА_1 в цю квартиру та зобов*язати ОСОБА_7 не чинити їй та сину перешкод в користуванні квартирою, визначити порядок користування цією квартирою, передавши їй та сину в користування кімнату площею 15 кв.м. , а відповідачу ОСОБА_4 - кімнату площею 13 кв.м. , та залишити в загальному користуванні кухню, коридор, ванну та туалет.

26 лютого 2007 року ОСОБА_3 звернулась в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_5 про визнання її такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття її з реєстрації

Посилалась на те, що 21 серпня 2006 року ОСОБА_5  разом з сином ОСОБА_1, забравши свої та дитячі речі,  покинула квартиру АДРЕСА_1 та перейшла на постійне проживання до своїх батьків. Оскільки ОСОБА_5  більше шести місяців без поважних причин не проживає в спірній квартир, просила визнати її такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зобов*язати її знятися з реєстрації в спірній квартирі.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 квітня 2007 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5  та ОСОБА_1 відмовлено повністю, а зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено.

Суд дійшов висновку, що ОСОБА_5  втратила право користування спірною квартирою, оскільки більше шести місяців не проживає в ній без поважних причин та скасував реєстрацію її в спірній квартирі, тому за таких обставин її позовні вимоги про вселення в спірну квартиру підлягають задоволенню.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5  просить скасувати рішення суду, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні зустрічного позову та про задоволення її позову. Посилається на те, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В засіданні апеляційного суду позивачка та її представник підтримали. доводи апеляційної скарги.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що наймачем квартири АДРЕСА_1, є ОСОБА_3, в квартирі зареєстровані її син ОСОБА_4,  а також ОСОБА_5  з 11 травня 2006 року та ОСОБА_1 з ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с. 5, 11, 29).

ОСОБА_5  та ОСОБА_4 перебували в зареєстрованому шлюбі з 06 травня 2006 року по 12 грудня 2006 року (а.с. Ю).Мають неповнолітнього сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, на утримання якого згідно рішення суду від 23 листопада 2006 року ОСОБА_4 зобов*язаний сплачувати аліменти (а.с. 7, 9).

 

з

Вирішуючи питання про визнання ОСОБА_5  такою, що втратила право користування спірною квартирою, суд. не вирішив питання стосовно неповнолітнього ОСОБА_1 і фактично спір, який виник між сторонами залишився до кінця невирішеним, що відповідно до п.5 ч.  ст. 311 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий судовий розгляд.

Відповідно до  ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.  Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно* Із: законом, а обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з*ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Результати оцінки доказів по справі суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті(ч.4  ст. 212 ЦПК України)

З позовної заяви, зустрічної позовної заяви, актів перевірки паспортного режиму, пояснень сторін в судовому засіданні в суді першої інстанції видно, що ОСОБА_5  з сином ОСОБА_1 не проживають в спірній квартирі з 21 серпня 2006 року (а.с. 3- 4, 22-24, 27-28, 30-32).

Відповідно до  ст.  ст. 71, 72 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім*ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім*ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору судом.

Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Наведене свідчить, що з підстав відсутності понад шість місяців у жилому приміщенні член сім*ї наймача (колишній член сім*ї) може бути визнаний таким, що втратив право користування цим приміщенням, якщо відсутній він був протягом цього строку підряд і без поважних причин.

З позовом про усунення перешкод в користуванні квартирою ОСОБА_5  звернулась 02 лютого 2007 року, тобто до закінчення шестимісячного строку,  і лише після ознайомлення з позовними вимогами ОСОБА_5  ОСОБА_3 звернулась 26 лютого 2007 року із зустрічним позовом про визнання ОСОБА_5  такою, що втратила право користування жилим приміщенням на підставі  ст.  ст. 71, 72 ЖК України та зняття її з реєстрації (а.с. 27-28).

Зазначеним обставинам суд взагалі не давав ніякої оцінки. Визнаючи позивачку особою, що втратила право користування жилим приміщенням, суд не зазначив в рішенні термін з якого по який період ОСОБА_5  з неповнолітнім сином не проживає без поважних причин в спірній квартирі.

Крім того,  ОСОБА_5  зазначала, що перебуває у відпустці по догляду за малолітнім сином ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народженням 20 по 24 серпня 2006 року, тобто на час вибуття із спірної квартири,  перебувала на стаціонарному лікуванні, а з 25 серпня по 01 вересня 2006 року продовжувала амбулаторне лікування (а.с. 48), потребувала сама догляду і не могла в повному обсязі за станом здоров*я здійснювати догляд за малолітнім сином, тому потребувала допомоги від своїх батьків, а після закінчення лікування не мала змоги повернутись в квартиру, оскільки були змінені

 

4

замки на вхідних дверях квартири. Доводи позивачки про поважність не проживання в спірній квартирі судом також не перевірялись і результати оцінки цих доводів не відображені в рішенні суду,  а також в рішенні суду не зазначеною яких підстав суд дійшов висновку про добровільність припинення позивачкою проживання в спірному житлі та якими це доказами підтверджується.

Як роз*яснено в п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" від 12 квітня 1985 року №2 у справах про визнання наймача або члена його сім*ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням ( ст. 71 ЖК), необхідно з*ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. У разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім*ї тощо) суд може продовжити пропущений строк. Тому суду необхідно було встановити термін1 не проживання позивачки в спірній квартирі,  і якщо цей термін становить більше шести місяців, то суду необхідно було встановити причини не проживання та чи є вони поважними.

Не дано судом правової оцінки позовним вимогам ОСОБА_5  про встановлення порядку користування жилим приміщенням матеріалах справи відсутній план квартири, докази про загальну та житлову площу ії, кількість кімнат та їх розмір, можливі варіанти встановлення порядку користування нею.

Відповідно до  ст. 65 ЖК України особи, що вселились в жиле приміщення, набувають рівного з наймачем права користування при умові вселення їх як членів сім*ї цього наймача.

Згідно з роз*ясненнями, даними Пленумом Верховного Суду України у п.9 постанови №2 від 12 квітня 1985 року "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України",  при розгляді спорів про право користування жилим приміщенням осіб, які вселились до наймача, суд повинен з*ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім*ї наймачами прописані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним їх місцем проживання.

Без з*ясування всіх зазначених вище обставин правильне вирішення спору між сторонами є неможливим.  За таких обставин рішення суду не можна визнати законним та обгрунтованим, тому воно підлягає скасуванню.

Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов*язковими для суду,  першої інстанції при новому розгляді справи (ч.2  ст. 311 ЦПК України).

Керуючись п.5 ч.1  ст. 307,  п.5 ч.1  ст. 311,  п.2 ч.1  ст. 314,   ст. 315 ЦПК України, колегія суддів, -

 

УХВАЛИЛА:

 

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Скасувати рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області

від 18 квітня 2007 року , а справу повернути в той же суд на новий розгляд іншим суддею.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена

до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуюча суддя: підпис          

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація