Справа № 22-1266 2007р. Головуючий у 1-й інстанції: Кабанова В.В.
Категорія: 19 Доповідач: Белінська І.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2007 року Колегія суддів судової палати у
цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі: Полежая В.Д.(головуючий), Белінської І.М. , Потапенка В.І., при секретарі- Шевченко Н.П.,
за участю представника позивачки адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в М. Кіровограді справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Кіровського районного суду М. Кіровограда від 26 грудня 2006 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ТОВ „Універсал-Еліт" про відшкодування майнової та моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2006 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди.
В обгрунтування позовних вимог зазначала, що 7 лютого 2006 року з вини відповідачки сталося затоплення належної їй квартири АДРЕСА_1 та магазину „Оптимед", який займає частину цієї ж квартири.
Внаслідок затоплення гарячою водою були пошкоджені стеля, стіни, підлога, двері, меблі та торгове обладнання; вартість ремонтно-відновлювальних робіт склала 12 086 грн. Крім того, позивачка зазначала, що внаслідок затоплення їй була завдана моральна шкода, оскільки вона вимушена була докладати значних зусиль для усунення пошкоджень та їх негативних наслідків, що негативно вплинуло на стан її здоров"я.
Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_2 просила стягнути з ОСОБА_1 12085 грн. у відшкодування завданої їй майнової шкоди та 50000 грн.- моральної.
Ухвалою суду від 22.05.2006 року до участі в справі в якості другого відповідача було притягнуто ТОВ „Універсал-Еліт".
Рішенням Кіровського районного суду М. Кіровограда від 26 грудня 2006 року позов задоволено частково: з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто 12 086 грн. - у відшкодування майнової шкоди та 1000 грн. - моральної.
Додатковим рішенням від 11 травня 2007 року ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні позову до ТОВ „Універсал-Еліт".
2.
В апеляційній скарзі відповідачкою ставиться питання про скасування судового рішення через порушення норм цивільно-процесуального та матеріального права і про повернення справи на новий судовий розгляд. Вказується на те, що суд невірно визначив належного відповідача, оскільки її вина у заподіянні ОСОБА_2шкоди відсутня. Затоплення сталося з вини ТОВ „Універсал-Еліт", яке за договором з нею, виконувало ремонтні роботи по заміні радіаторів системи опалення в її квартирі. Крім того, висновок суду щодо розміру майнової шкоди не ґрунтується на належних доказах, яким в даному випадку може бути лише технічна будівельна експертиза. Необгрунтованим та незаконним є рішення суду і в частині задоволення позову про відшкодування моральної шкоди, оскільки судом не встановлено ні факту її заподіяння, ні розміру.
Заслухавши доповідь судці-доповідача, заперечення представника ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3, дослідивши докази, долучені до матеріалів справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вирішила, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін з таких підстав.
Як видно з матеріалів справи і встановлено судом, 7 лютого 2006 року, приблизно о 7-й годині ранку, в квартирі АДРЕСА_1, яка належить відповідачці, стався розрив шарового крану на системі централізованого опалення, яка. була самовільно нею перероблена, що стало причиною затоплення квартири АДРЕСА_2, розташованої поверхом нижче, власником якої є ОСОБА_2 Цей факт підтверджується актом від 7.02.2006 року, складеним представником тепло-інспекції та представниками КРЕПу №7. Причина, з якої сталося затоплення жилого та нежилого приміщень, що належать позивачці на праві власності, відповідачкою не оспорюється.
Враховуючи, що переобладнання системи централізованого опалення в квартирі ОСОБА_1 було виконане нею самовільно, з порушенням проектного рішення теплопостачання, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідальність за заподіяну шкоду повинна нести саме вона. Крім того, позивач пред"явила позов саме до неї, як власника квартири. Відповідно до ч.2 ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку. Відповідачка не довела, що ремонт системи централізованого теплопостачання в своїй квартирі вона виконала з дотриманням встановленого чинним законодавством порядку та відповідних техничних умов. Претензії ОСОБА_1 до ТОВ „Універсал-Еліт", яке виконувало роботи по переобладнанню системи централізованого опалення в її квартирі, можуть бути предметом окремої судової справи у разі пред"явлення нею регресних вимог.
3.
З дотриманням вимог ст. ст. 10, 57-66, 131, 179, 212 ЦПК України суд першої інстанції дійшов висновку про розмір суми, яку слід стягнути з відповідачки/на користь позивачки у відшкодування майнової шкоди. Як видно з апеляційної скарги, сам обсяг пошкоджень майна позивачки, який зафіксовано " актом від 8.02.2006р., відповідачкою не оспорюється. Без зазначення конкретних заперечень щодо вартості ремонтно-відновлювальних робіт, визначених у кошторисному розрахунку вартості ремонту квартири ОСОБА_2, складеному ПП „Будсан", відповідачка посилається на необхідність проведення відповідної експертизи, хоча клопотання про проведення експертизи в суді першої інстанції не заявляла. Згідно із ч.1 ст. 143 ЦПК України та відповідно до положень ст. П ЦПК України суд призначає експертизу лише за заявою осіб, які беруть участь у справі. Підстави для обов"язкового призначення експертизи, наведені у ст. 145 ЦПК України, також відсутні. Апеляційна скарга не містить доводів, за яких апеляційний суд згідно із ч.2 ст. 303 ЦПК України, має досліджувати нові докази, зокрема ті, які можуть з"явитися в результаті проведення експертизи.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Згідно із п.3ч.2 цієї статті моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку із знищенням або пошкодженням її майна. Рішення суду, яким ОСОБА_1 зобов"язана сплатити ОСОБА_21000 грн. у відшкодування моральної шкоди відповідає нормам матеріального права, зокрема ст. ст. 23, 1167, ч.3 ст. 386 ЦК України, а також ґрунтується на належному з"ясуванні обставин, що мають значення для вирішення цього питання. Розмір грошового відшкодування, визначений судом, відповідає характеру спору та обставинам справи, глибині душевних страждань позивачки, ступеню вини відповідачки.
Оскільки позивачка є власником як квартири (жилого приміщення), так і нежилого приміщення, що підтверджується відповідними документами, доводи апеляційної скарги про те, що позовні вимоги про відшкодування шкоди, завданої внаслідок затоплення магазину „Оптимед", повинні були бути заявлені ще і від імені ОСОБА_2, як приватного підприємця, не свідчать про таке порушення норм цивільно-процесуального права, яке тягне за собою скасування судового рішення.
Таким чином, переглянувши рішення суду першої інстанції в межах, встановлених ст. ст. 3ОЗ ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не містить підстав для його скасування. Суд ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та цивільно-процесуального права.
Оскільки суд першої інстанції розглядав справу в присутності сторін (їх представників), ухвала про розгляд справи в заочному порядку не
4.
виносилась, в протоколі судового засідання (а.с. 94) не зазначено про проголошення судом заочного рішення, відповідач подав апеляційну скаргу, -колегія суддів вважає, що перегляд рішення суду в цій справі повинен здійснюватись відповідно до розділу У ЦГОС України без попереднього його перегляду відповідно до ст. ст. 230-232 ЦПК України, як заочного рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303-304, 307, 308, 309, 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Кіровського районного суду М. Кіровограда від 26 грудня 2006 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання нею законної сили.