Справа № 22-967 2007 року.     Головуючий у 1-й інстанції - Панфілова Л.В.

Категорія -39, 41                                                Доповідач - Дуковський О.Л.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2007 року.

Колегія  суддів  судової  палати  у  цивільних  справах  апеляційного  суду

Кіровоградської області в складі:

Головуючого - Вербицького B.C.

Суддів - Дуковського О.Л.,  Єгорової С. М.

При секретарі - Тітенко Л.В. Розглянула у відкритому судовому засіданні в м.   Кіровограді  цивільну справу за апеляційною скаргою Державної льотної академії України та ОСОБА_1,  на рішення Кіровського районного суду м.  Кіровограда від 8 листопада 2006 року.

Заслухавши доповідача,  сторони і вивчивши матеріали справи,  колегія суддів судової палати,

встановила:

ОСОБА_1,  який діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся з позовом в суд до Державної Льотної Академії України про зобов'язання до виконання рішення суду,  визнання незаконним та скасування наказу,  стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди.

В обгрунтування ОСОБА_1 і ОСОБА_2 зазначили,  що рішенням Кіровського районного суду м.  Кіровограда від 27.04.2006 року ОСОБА_2 було поновлено на роботі на посаді інженера з соціальних питань ДЛАУ. Але станом на 7.06.2006 року рішення суду виконано не було,  хоча в цій частині підлягало негайному виконанню.

Замість цього адміністрація ДЛАУ винесла наказ №348/0 від 17.05.2006 року "Про оформлення простою" і з цього часу Коваленку оплачувалося 2/3 частини заробітку. Позивач вважає,  що підстав для прийняття такого наказу не було,  процедура його застосування не відповідає вимогам КЗПП України. Даний наказ слід розцінювати як невиконання судового рішення. Моральну шкоду завдану діями відповідача ОСОБА_2 оцінив у 760000 грн. при поновленні на роботі вимагає надати йому телефонізований кабінет,  належну документацію і технічне обладнання яке було в його розпорядженні до звільнення.

Суд позов задовольнив частково. Визнав наказ "Про оформлення

простою" від 17.05.2006 року незаконним та скасував його. Стягнув з ДЛАУ

на користь позивача різницю між середньою заробітною платою та

виплаченою під час простою в розмірі 5058 грн.50 коп. та 300 грн. на

відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині позову відмовив.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в частині,  відмови у позові і4 ухвалення нового з повним задоволенням позовних вимог.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вважають,  що суд не вирішив всіх вимог заявлених в позові.

В апеляційній скарзі ДАЛУ ставить питання про скасування рішення суду в частині задоволення позову,  не вбачає в діях адміністрації порушень чинного законодавства.

Колегія суддів судової палати не погоджується з доводами апеляційних скарг і вважає,  що рішення суду законне і обгрунтоване.

Суд дав правильну оцінку наказу "Про оформлення простою",  як такому,  що істинно змінює умови праці без згоди на те позивача,  як незаконному,  а також правильно стягнув різницю у з/платі.

Але інші вимоги позову виходять за межі компенсації суду,  так як облаштування робочого місця працівника є прерогативою адміністрації і регулюється правилами внутрішнього розпорядку на підприємстві чи в установі.

Що стосується вимог про визнання факту видання наказу таким,  що по суті унеможливлює виконання рішення суду,  то таких фактів суд не встановлює. Невиконання рішення суду в частині поновлення на роботі має ознаки злочину,  а таким діям оцінку повинні давати правомірні органи.

На підставі викладеного і керуючись  ст.  ст.  304, 307, 308,  313,  314 ЦПК України,  колегія суддів судової палати,

ухвалила:

Апеляційні скарги відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м.  Кіровограда від 8 листопада 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набуває чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.