УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" липня 2007 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Гвоздика П.О.,
суддів: Фединяка В.Д., Вакарук В.М.,
секретаря Пожар Р.В.,
за участю: позивача ОСОБА_1.,
його представника ОСОБА_2, представника ВАТ "Агромаш - ІФ"- Кукуєти Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 05 квітня 2007 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ВАТ "Агромаш - ІФ" про поновлення на роботі і стягнення 3000 грн. моральної шкоди, посилаючись на те, що перебуваючи з відповідачем у трудових відносинах за безстроковим трудовим договором, його наказом №37-ОД від 14 березня 2006 року незаконно звільнено з роботи за п.2 ст. 40 КЗпП України за невідповідність займаній посаді заступника начальника штампувально-складального цеху, так як порушень обов'язків за трудовим договором він не допускав.
У квітні 2006 року ОСОБА_1 збільшив позовні вимоги і зазначив, що працював у відповідача з 07 грудня 2006 року за безстроковим трудовим договором з випробувальним терміном в один місяць і за період випробувального терміну до нього не застосовувалось дисциплінарних стягнень. Однак, 14 і 17 березня 2006 року з невідомих причин, його не допущено до роботи і без відібрання письмових пояснень, наказом відповідача №73-ОД від 14 березня 2006 року його звільнено з займаної посади вже за п.3 ст. 40 КЗпП України, тобто за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків покладених трудовим договором. Тому, просив поновити його на посаді заступника начальника штампувально - складального цеху відповідача, стягнути середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу та моральну шкоду у розмірі 6000 грн., а у травні 2006 року також просив визнати незаконним наказ відповідача від 27 лютого 2006 року про накладення дисциплінарного стягнення -догани з підстав допущення порушень трудового законодавства при накладенні дисциплінарного стягнення.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 05 квітня 2007 року ОСОБА_1. відмовлено у задоволенні позову.
Справа № 22-Ц-798/07 Головуючий у 1 інст. Островський Л.Є.
Категорія 40 Доповідач - суддя Фединяк В.Д.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення і задоволення позову у справі, вказуючи на те, що при вирішенні спору у справі суд допустив порушення норм матеріального і процесуального права. Зокрема, на думку апелянта, з посадовою інструкцією його ніхто не ознайомлював і посадові обов'язки визначені 23 грудня 2005 року начальником штампувально-складального цеху відповідача є неправомірними, так як адміністрацією відповідача не видавався наказ з цього приводу. Також незаконним апелянт вважає звільнення його з роботи на підставі доповідної записки ОСОБА_3 від 13 березня 2006 року, так як викладені підстави у цій доповідній записці не перевірялись адміністрацією відповідача і в нього не відбирались письмові пояснення по даних підставах. Щодо відмови у дачі пояснень з приводу надуманих порушень трудових обов'язків, то такі акти вважає надуманими і складеними зацікавленими особами.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, просить їх задовольнити.
Представник ВАТ "Агромаш - ІФ" апеляційну скаргу не визнала, вважає доводи цієї скарги безпідставними.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, заперечення представника відповідача, дослідивши письмові докази, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.
Відмовляючи ОСОБА_1. у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на позивача наказом адміністрації ВАТ "Агромаш - ІФ" №62-ОД від 27 лютого 2006 року з дотриманням трудового законодавства накладено дисциплінарне стягнення - оголошено догану і таким же наказом №73-ОД від 14 березня 2006 року правомірно звільнено з роботи за п.3 ст. 40 КЗпП України, так як позивач без поважних причин систематично не виконував посадові обов'язки, покладені за трудовим договором.
Висновок суду відповідає вимогам закону і матеріалам справи.
Відповідно п.3 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 з 07 грудня 2006 року перебував у трудових відносинах ВАТ "Агромаш - ІФ" на посаді заступника начальника штампувально-складального цеху і 14 березня 2006 року був звільнений з роботи за п.3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків покладених трудовим договором.
За змістом посадової інструкції заступника начальника виробничого цеху ВАТ "Агромаш - ІФ" передбачено, що заступник начальника виробничого цеху підпорядковується начальнику відповідного цеху, начальнику виробничого відділу, заступнику директора по виробництву і директору. Крім інших обов'язків покладених цією інструкцією, зобов'язаний здійснювати загальний контроль за роботою цеху, сприяти впровадженню нових високопродуктивних технологічних процесів, контролювати дотримання встановленої технології, виробничої і трудової дисципліни, правил охорони праці, техніки безпеки і промислової санітарії.
Так, представленими суду письмовими доказами, зокрема, копіями: постанови "Держнаглядохоронпраці" України від 26 січня 2006 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення техніки безпеки (а.с.53); доповідної записки заступника директора відповідача від 16 лютого 2006 року про неналежне виконання позивачем обов'язків за трудовим договором (а.с. 38); акта про відмову
позивача дати письмове пояснення про допущення порушень обов'язків за трудовим договором від 16 лютого 2006 року (а.с.51); наказу відповідача №62-ОДвід 27 лютого 2006 року про оголошення позивачу догани за порушення трудової дисципліни (а.с.48,104); акта про ознайомлення позивача з цим наказом (а.с.34); службової записки від 13 березня 2003 року про повторне порушення позивачем трудових обов'язків та його ознайомлення з цим (а.с.35); акта від 14 березня 2006 року про відмову позивача дати письмове пояснення з цього приводу (а.с.36); наказу відповідача №73-ОД від 14 березня 2006 року про звільнення позивача з роботи за п.3 ст. 40 КЗпП України підтверджується, що позивача звільнено з роботи з дотриманням вимог трудового законодавства, так як ОСОБА_1 без поважних причин систематично не виконував обов'язки за трудовим договором.
Суд обґрунтовано не прийняв до уваги доводи позивача про незаконність звільнення його з роботи, оскільки такі доводи спростовуються вищевказаними доказами, яким суд дав правильну оцінку.
За таких обставин, відповідно п.3 ст. 40 КЗпП України, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, відмовивши ОСОБА_1. у задоволенні позову, так як позивачем не доведено у судовому засіданні, що його звільнено з роботи з допущенням порушення трудового законодавства.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків судді викладених в оскаржуваному рішенні, тому задоволенню не підлягають.
Враховуючи наведене, колегія суду вважає оскаржуване рішення суду по суті правильним і таким, що постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування цього рішення, за доводами апеляційної скарги, не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів ,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Івано-Франківського міського суду від 05 квітня 2007 року в даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України з часу набрання законної сили.