Справа № 2-5919/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"22" вересня 2011 р.

Дарницький районний суд м. Києва  в складі:

головуючого –судді Цимбал І.К.

при секретарі –Шамрай І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «житлово - експлуатаційна контора»ЖЕК –2617, про зміну договору найму житлового приміщення          

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до Дарницького районного суду м. Києва в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина з позовом до відповідачів, про встановлення порядку користування житловим приміщенням та зобов’язання укласти окремий договір найму житлового приміщення, посилаючись на те, що її батьком ОСОБА_3 була отримана трикімнатна квартира АДРЕСА_1 жилими площами 25, 5 кв.м., 22,5 кв.м.,
17,9 кв.м. на сім’ю з п’яти осіб, а саме на позивача, відповідачів, та дітей ОСОБА_4, де вони зареєструвалися і стали проживати, проте в подальшому відповідачі почали створювати позивачу перешкоди у проживанні, зокрема психологічного характеру, внаслідок чого позивач вимушена була виїхати з квартири та проживати в іншому місці орендуючи із малолітнім сином житло. Зважаючи на це позивач вважає, що в разі зміни договору найму житлового приміщення відповідачі не будуть перешкоджати їй у проживанні у вище вказаній квартирі за місцем реєстрації. Оскільки добровільно відповідачі не бажали вирішити питання щодо укладення позивачем окремого договору найму на кімнату 25,5 кв.м. виходячи з того, що з нею проживає і зареєстрований малолітній син, вона була вимушена звернутися до суду з відповідним позовом.

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Крім того, позивач просила встановити порядок користування квартирою виділивши їй у користування кімнату площею 25,5 кв.м., відповідачам інші кімнати, місця загального користування залишити у спільному користування сторін та зобов’язати третю особу укласти із сторонами окремі договори найму житлового приміщення на виділені у користування кімнати.

Відповідач ОСОБА_3 проти задоволення позовних вимог не заперечував та пояснив, що він раніше пропонував позивачу вселитися та проживати у кімнаті площею 25,5 кв.м., проте остання ігнорувала відповідну пропозицію. Крім того, ОСОБА_3 зазначив, що дійсно ОСОБА_4 періодично проявляє складнощі характеру, проте на даний час він поводиться задовільно та проживає у цивільної дружини разом із малолітнім сином. Також, ОСОБА_3 зазначив, що він проживає у кімнаті площею 17,9 кв.м. і це його влаштовує.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив та не просив розглянути справу в його відсутність. Як пояснив ОСОБА_3 відповідач ОСОБА_4 не бажає з’являтися до суду та приймати участь у судових засіданнях, про наявність спору в суді обізнаний.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, від третьої особи надійшла заява про розгляд справу у відсутність представника останньої.

Вислухавши поясненне представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно копії ордеру № 016656 від 19.04.2010 року, копії технічного паспорту, довідки форми № 3 вбачається, що відповідачу ОСОБА_3 на сім’ю з п’яти осіб: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 було надано трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 з окремими жилими площами 25,5 кв.м., 22,5 кв. м., 17,9 кв.м., де останні зареєстровані /а.с. 5 - 8/.

В судовому засіданні учасниками процесу не оспорювалися обставини, що відповідач ОСОБА_3 проживає у вище вказаній квартирі, відповідач ОСОБА_4 періодично з’являється у квартиру але постійно проживає у цивільної дружини разом з дитиною, а позивач з дитиною проживає в орендованій квартирі, тому суд вважає дані обставини такими, що визнані сторонами та не потребують доказування відповідно до ч. 1 ст. 61 Цивільно –процесуального кодексу України (далі –ЦПК України). Причиною не проживання позивача з малолітнім сином у квартирі є неприязні відносини, які склалися між сторонами, зокрема з ОСОБА_4, який провокує конфліктні ситуації, що перешкоджає позивачу безперешкодно проживати у вище вказаній квартирі за місце реєстрації. Позивач просила відповідачів вирішити питання щодо надання останніми згоди на укладення з нею окремого договору найму житлового приміщення, проте сторони згоди не дійшли,

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 104 Житлового кодексу УРСР (далі – ЖК УРСР), член сім’ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім’ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму житлового приміщення, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляд приміщення, яке відповідає вимогам ст. 63 цього Кодексу.

У разі відмови членів сім'ї дати згоду на укладення окремого договору найму, а також у разі відмови наймодавця в укладенні такого договору спір може бути вирішено в судовому порядку.

Відповідно до ст. 63 ЖК УРСР, предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.

Не можуть бути самостійним предметом договору найму: жиле приміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше від встановленого для надання одній особі (ч.1 ст. 48 ЖК УРСР),частина кімнати або кімната, зв'язана з іншою кімнатою спільним входом, а також підсобні приміщення (кухня, коридор, комора тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 48 ЖК УРСР, жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України

Відповідно до ст. 47 ЖК УРСР, норма жилої площі в Українській РСР встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу.

Відповідно до п. 3 постанови виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів, президії Київської міської ради профспілок № 582 від 15.07.85 «Про порядок застосування у м. Києві "Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР», жилі приміщення у м. Києві надаються громадянам у межах 13,65 кв. м жилої площі, але не більш однієї кімнати на одну особу і не менш, як 9 кв. м жилої площі.

Враховуючи те, що позивач та її малолітній син зареєстровані у вище вказаній квартирі, позивач бажає проживати в кімнаті 25,5 кв.м. і відповідно укласти окремий договір найму на вказану кімнату, а також зважаючи на те, що відповідач ОСОБА_3 проти цього не заперечував, проте такого дозволу відповідачі не надали, розмір жилої площі на позивача та дитину припадатиме більше 9 кв.м., а саме по 12,6 кв.м., жила площа інших двох кімнат у квартирі, який припадатиме на відповідачів та малолітнього сина відповідача ОСОБА_4 також буде більшим за 9 км.м. на кожного, а саме по 13, 46 кв. м., жилі кімнати є окремими, суд вважає, що вимоги позивача в цій частині є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні вимог щодо зобов’язання третю особу укласти з відповідачами окремі договори найму житлового приміщення на інші кімнати, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з позовом до суду не зверталися, суд позбавлений можливості вирішити питання щодо житлових прав останніх.

Крім того, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні вимоги щодо встановлення порядку користування житловим приміщенням, оскільки квартира АДРЕСА_1 не перебуває у приватній власності сторін, а відповідно до п. 23 ППВСУ «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», такий порядок може бути встановлений в будинках приватного житлового фонду.

Враховуючи вище наведене та керуючись ст.ст. 3, 11, 6, 10, 11, 59 - 61, 63, 88, 208, 209, 212 - 218 ЦПК України, ст.ст. 47,48, 63, 104 ЖК УРСР, ст. 16 ЦК України, п. 3 постанови виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів, президії Київської міської ради профспілок № 582 від 15.07.85 «Про порядок застосування у м. Києві "Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР», п. 23 ППВСУ
«Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю «житлово - експлуатаційна контора»ЖЕК –2617 укласти з ОСОБА_1 окремий договір найму житлового приміщення на кімнату площею 25,2 кв.м., яка розташована в квартирі АДРЕСА_1.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, які зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 45 грн. 50 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: