ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 122
РІШЕННЯ
Іменем України
11.10.2011Справа №5002-34/4053-2011
за позовом Публічне акціонерне товариство "Кримський содовий завод"
(96002, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Проектна, 1)
до відповідача суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2
(АДРЕСА_1)
про стягнення 14 962,12 грн.
Суддя А.Р. Ейвазова
п р е д с т а в н и к и :
від позивача – ОСОБА_1 за довіреністю №48 від 08.08.2011р.;
від відповідача - не з’явився
Суть спору: Публічне акціонерне товариство "Кримський содовий завод" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом та просить стягнути з відповідача – суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 14962,12грн., у т.ч. 14 519,04 грн. заборгованості за поставлену електроенергію у період з травня 2011р. по серпень 2011р., 371,23 грн. пені, 71,85 грн. процентів.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов’язань за договором поставки №40002567 від 05.05.2011р. в частині оплати поставленої електричної енергії у строк, встановлений п.2.4 договору (а.с. 3-5).
Відповідач письмового відзиву на позов суду не надав; повноважний представник відповідача в судове засідання вдруге не з’явився; про причини нез’явлення суд не повідомив; про день та час судового засідання повідомлений належним чином.
Так, з матеріалів справи вбачається, що копії ухвал про порушення провадження у даній справі та відкладення розгляду справи, направлялись відповідачу за адресою, яка відповідає адресі, зазначеній у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 11229810 від 26.09.2011р. (а.с. 27-28).
Направлення копій ухвал про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи підтверджується наявними в матеріалах справи копіями списків згрупованих поштових відправлень - рекомендованих листів (а.с. 29, 73).
Зважаючи на вказані обставини, відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву, за наявними у ній матеріалами, а також за відсутності представника відповідача, враховуючи, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.
Дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
05.05.2011р. між сторонами у справі – Публічним акціонерним товариством "Кримський содовий завод" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір № 40002567 (а.с. 13-14, далі - договір).
Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов’язань, а саме майново-господарських зобов’язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.
За умовами договору, позивач (постачальник) взяв на себе зобов’язання постачати відповідачу (споживачу) електричну енергію, а споживач – прийняти та оплатити її відповідно до умов укладеного договору, в кількості 880 квт.ч.
Договором встановлено, що він діє до 31.07.2011р. (п. 7.1. договору).
19.08.2011р. між сторонами укладено додаткову угоду до договору № 40002567 від 05.05.2011р., якою продовжено строк дії договору до 31.07.2012р. (а.с.15).
Відповідно до умов договору, поставка та прийом електроенергії регулюються Правилами користування електричною енергією та іншими нормативними документами. (п. 3.1. договору)
Згідно п. 3.4. договору розмір поставленої електроенергії визначається за показниками приладів, встановлених на об’єктах споживача, а при відсутності приладів обліку або виходу їх з ладу, розрахунок здійснюється за встановленою потужністю.
Згідно п.п. 2.1. договору, споживач здійснює оплату за електроенергією за договірною ціною. Ціна складає 960 грн., у т.ч. ПДВ 20% -160 грн. за 1000 кВт.ч.
Також, згідно п. 2.6 договору загальна сума договору орієнтовно складає 2535 грн., у т.ч. ПДВ 20% – 422,50 грн.
Факт поставки електроенергії за договором підтверджується відповідними двосторонніми актами про поставку електричної енергії, які долучені до матеріалів справи, а саме: №1 від 31.05.2011р. на суму 2306,88 грн.; № 2 від 30.06.2011р. на суму 5693,76 грн.; № 3 від 31.07.2011р. на суму 4082,88 грн.; № 4 від 31.08.2011р. на суму 2435,52 грн. Загальна вартість поставленої електроенергії за вказаними актами складає 14 519,04 грн. (а.с.16-19).
Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем обов’язку щодо оплати заборгованості за отриману електричну енергію згідно вказаних актів, а також застосування до нього відповідальності, встановленої умовами договору та чинним законодавством за порушення відповідного зобов’язання.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.
Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договором визначено, що остаточний розрахунок за спожиту електроенергію здійснюється не пізніше 5-го банківського дня місяця, який слідує за розрахунковим відповідно акту приймання-передачі електроенергії (п. 2.4. договору).
Під час розгляду справи по суті, до прийняття рішення у ній, відповідач не надав доказів оплати відповідної заборгованості за спірний період, отже, не спростував тверджень позивача про наявність заборгованості у розмірі 14 519,04грн. за поставлену у відповідному періоді електроенергію..
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, відповідач, не виконавши зобов’язання з оплати поставленої електроенергії, хоча строк виконання відповідного зобов’язання, встановлений п. 2.4. договору, на момент звернення до суду з відповідним позовом вже пройшов, допустив порушення зобов’язання, у зв’язку з чим заявлені позовні вимоги про стягнення основної заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню у сумі 14519,04 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи встановлення факту прострочення грошового зобов’язання відповідачем, позовні вимоги в частині стягнення процентів є обґрунтованими та підлягають задоволенню у розмірі, заявленому позивачем – 71,85 грн.
В силу ч. ст. 216, ч.1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст. 217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч.1 ст. 230 ГК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ЦК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
В силу ч. 4.1. договору, сторонами встановлена відповідальність за порушення строків оплати у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день такого прострочення.
Враховуючи встановлення факту прострочення грошового зобов’язання відповідачем, позовні вимоги в частині стягнення пені за період з 08.06.2011р. по 19.09.2011р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у розмірі, заявленому позивачем - 371,23грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв’язку з оплатою позову державним митом та сплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення складено та підписано 13.10.2011р.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Кримський содовий завод» 14 519,04 грн. основної заборгованості, 371,23 грн. пені, 71,85 грн. процентів, 149,62 грн. в рахунок відшкодування витрат на оплату державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Ейвазова А.Р.