ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2025 року   ЛуцькСправа № 140/13089/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,   

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними щодо обмеження розмі ру пенсії позивачу на суму індексацій, встановлених поста новою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” (далі – Постанова №118), постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” (далі – Постанова №168), постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році ” (далі – Постанова № 185) без обмеження пенсії ма ксимальним розміром; зобов`язання відповідача здійснити позивачу з 01.06.2024 нарахування та виплату пенсії з урахуванням індексацій, встановлених Постановами №118, №168 та № 185, без обмеження пенсії ма ксимальним розміром.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 №  2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі – Закон №  2262-XII). З листа відповідача від 19.08.2024 №10377- 9630/3-02/8-0300/24 позивачу стало відомо, що з 01.03.2024 розмір його пенсійної виплати складає 23610,00грн, хоча розмір нарахованої пенсії становить 25564,68 грн., при цьому відповідач здійснив обмеження пенсії максимальним розміром на суми індексацій, встановлених Постановами №118, №168 та № 185.

Позивач не погоджується з такими діями відповідача та зазначає, що незважаючи на наявність застереження в Постановах №118, №168 та №185 про підвищення розміру пенсії у межах максима льного розміру пенсії, визначеного законом, законодавча но рма, яка б визначала максимальний розмір пенсії, призначе ної відповідно до Закону №2262-ХІІ, фактично відсутня, а за стосуванню підлягають норми Закону №2262-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

В поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що розмір пенсійної виплати позивача становить 23610,00  грн, що визначено у максимальному розмірі пенсії, встановленого законодавством, тому для виплати підвищення пенсії відповідно до Постанов №118, №168 та №185 немає правових підстав.

Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №  2262-ХІІ.

З розрахунку пенсії (пенсійна справа №ХА14527-Міноборони) видно, що позивачу з 01.03.2024 здійснено перерахунок пенсії та розмір пенсійної виплати становить 25564,68 грн., в тому числі нараховано індексацію за 2022 рік в сумі 2595,12 грн,  індексацію за 2023 рік в сумі 1500,00 грн та індексацію за 2024 рік в сумі 1500,00 грн., проте виплата пенсії проводиться з урахуванням максимального розміру в сумі 23610,00 грн. (а.с.  17).

18.07.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром (а.с. 11).

Листом від 19.08.2024 №10377-9630/3-02/8-0300/24 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило, що з 01.03.2024 розмір пенсійної виплати становить 23610,00 грн, з яких: 18536,57 грн -  основний розмір пенсії; 590,25грн – підвищення учаснику бойових дій; 40,00 грн – щомісячна цільова грошова допомога; 802,74 грн – пенсія за особливі заслуги перед Україною; 2595,12 грн – підвищення до Постанови №118; 1045,31 грн - підвищення до Постанови №168, яке визначено в межах максимального розміру (а.с.12-14).

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Відповідно до статті 43 Закону №  2262-XII (в редакції Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 №  3668-VI,   який набрав чинності з 01.10.2011) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 24.12.2015 №  911-VIII частину сьому статті 43 Закону №  2262-XII доповнено реченням такого змісту “Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень”.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №  7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016 у справі №  7-рп/2016, є втрата чинності із 20.12.2016 частиною сьомою статті 43 Закону №  2262-XII.

Приписами частини сьомої статті 43 Закону №  2262-ХІІ  (у редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 №  1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017) знову ж таки передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Проте, частина сьома статті 43 Закону №  2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №  7-рп/2016.

Буквальне розуміння змін, внесених Законом №  1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №  7-рп/2016, дозволяє стверджувати, що у Законі № 2262-ХІІ  є відсутньою частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.

Отже, починаючи із 2017 року, стаття 43 Закону №  2262-ХІІ не містила норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Внесені Законом №  1774-VIII до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) є нереалізованими та самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною, зокрема, в постановах Верховного Суду від 30.10.2020 у справі №  522/16881/17, від 09.11.2020 у справі №  813/678/18, від 31.03.2021 у справі № 815/3000/17.

Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 №  3668-VI (далі - Закон №  3668-VI) частину п`яту статті 43 Закону № 2262-ХІІ викладено у такій редакції: “Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність”. Крім того, за змістом статті 2 Закону №  3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Конституційний Суд України у рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону №  2262-ХІІ, виходив із того, що норми-принципи частини    п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №  2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №  2262-ХІІ, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №  3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону №  2262-ХІІ, шляхом викладення її в редакції Закону №  3668-VI.

Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ та положення частини першої статті 2 Закону №  3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №  2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ) та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України   положення частини сьомої статті 43 Закону №  2262-ХІІ.

При цьому, положення статті 2 Закону №  3668-VI   (у частині поширення її дії на Закон №  2262-ХІІ), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону №  2262-ХІІ, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців. Тобто, наявна колізія між Законом №  2262-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №  7-рп/2016 та Законом №  3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи. У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №  822/524/18, із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України,   а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових “прогалин” щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Зважаючи на викладене, застосуванню підлягають норми Закону №  2262-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №  7-рп/2016, а не норми Закону №  3668-VI.

Вказані висновки щодо застосування норм права викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №  400/2085/19, від 27.01.2022 у справі №  240/7087/20, від 17.02.2022 у справі №  640/11168/20, від 18.05.2022 у справі №  380/12337/20, від 29.06.2022 у справі №  640/19118/18,   від 11.07.2022 у справі №  620/613/21, та в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України враховуються судом при вирішенні справи.

Пунктом 2 Постанови № 118 установлено, що з 1 березня 2022 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього пункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” від 14 липня 2021 року № 713.

Згідно із пунктом 1 Постанови № 168 установлено, що з 1 березня 2023 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році” (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.

Пунктом 2 Постанови № 168 установлено, що з 1 березня 2023 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

23.02.2024 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №185,   відповідно до пункту 1 якої з 1 березня 2024 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році” (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.

Пунктом 2 Постанови №185 установлено, що з 1 березня 2024 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Згідно з абзацом другим пункту 3 Постанови № 185 розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.

Відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

На думку суду, незважаючи на наявність у Постановах №118, №168 та № 185 застереження про підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, законодавча норма, яка б визначала максимальний розмір пенсії, призначеної відповідно до Закону №  2262-ХІІ, фактично відсутня, позаяк, як зазначалося вище, застосуванню підлягають норми Закону №  2262-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №  7-рп/2016, а не норми Закону №  3668-VI.

Відтак, є помилковими доводи пенсійного органу щодо відсутності правових підстав для виплати позивачу підвищення (індексації) згідно із Постановами №118, №168 та № 185 з огляду на перевищення пенсійної виплати позивача максимального розміру пенсії у десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.

Частиною другою статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд звертає увагу, що позивач просить зобов`язати відповідача провести нарахування та виплату пенсії з урахуванням індексацій, встановлених Постановами №118, №168 та №185, без обмеження пенсії ма ксимальним розміром саме з 01.06.2024, що у межах строку звернення до суду.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України позовні вимоги необхідно задовольнити у спосіб прийняття судом рішення про визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром  на суму індексацій, встановлених Постановами №118, №168 та № 185, та зобов`язання відповідача здійснити з 01.06.2024 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії позивачу з урахуванням індексації, встановлених Постановами №118, №168 та № 185, без обмеження максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд            

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром на суму індексацій, встановлених постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення у 2022 році”, від 24.02.2023 №  168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році”, від 23.02.2024 № 185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році”.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01.06.2024 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії з урахуванням підвищень (індексацій), встановлених постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення у 2022 році”, від 24.02.2023 №  168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році”, від 23.02.2024 № 185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році”, без обмеження максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 6, код ЄДРПОУ 13358826).

Суддя                                                                                                          О. О. Андрусенко