Справа № 287/1405/22

провадження 2/287/54/25

У х в а л а

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2025 року м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Русин М.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів та їх стягнення,

В С Т А Н О В И В:

07.09.2022 року до Олевського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів та їх стягнення.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 07.09.2022 року справа розподілена судді ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 12.10.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

На підставі рішення Вищої ради правосуддя  від 23 березня 2023 року № 246/0/15-23 ОСОБА_3 звільнено з посади судді у відставку.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 26.12.2024 року справа передана судді Русину М.Г.

Суд зазначає, що за загальними правилами здійснення судочинства незмінність складу суду при проведенні судового розгляду полягає в тому, що справа від початку і до кінця повинна бути розглянута одним і тим же складом суду. Якщо хто-небудь із суддів позбавляється можливості продовжувати участь у судовому засіданні, то він замінюється іншим суддею, і розгляд починається спочатку. Ця загальна умова забезпечує безпосередність дослідження суддею доказів, що містяться у справі, та дозволяє повно та об`єктивно врахувати всі обставини справи і прийняти справедливе, законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно ч. 12 ст. 33 ЦПК України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

На запит Олевського районного суду Житомирської області надійшла інформація із Олевської міської ради Житомирської області про зареєстроване місце проживання відповідачки ОСОБА_2 .

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суддею встановлено, що позовну заяву необхідно залишити без руху, оскільки її подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а саме:

-  не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету позивача;

- не зазначено  реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серію паспорта, адреси електронної пошти та відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відповідачки.

Також, у описовій частині позовної заяви позивач зазначає, що він разом з дітьми проживає в с. Радовель, але при цьому з доданих до позовної заяви довідки за № 1449 від 26.07.2022 року та довідки про склад сім`ї за № 1342 від 13.07.2022 року вбачається, що позивач зареєстрований та проживає в

АДРЕСА_1 , тому в цій частині позовну заяву необхідно уточнити.

Слід зазначити, що позивачем не додано довідки Олевської міської ради від 22.06.2022 року за № 1552, на яку він посилається у позовній заяві, обґрунтовуючи свої позовні вимоги.

Окрім цього, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивач звернувся до суду з позовом у 2022 році та заявляв позовні вимоги про звільнення від сплати аліментів та стягнення аліментів.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Враховуючи викладене, позивач звільняється від сплати судового збору за позовну вимогу майнового характеру про стягнення аліментів, але при цьому за позовну вимогу немайнового характеру про звільнення від сплати аліментів йому необхідно сплатити судовий збір.

При цьому до позовної заяви не доданий документ, що підтверджує сплату судового збору.

Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 481,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 992,40 грн).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України "Про судовий збір".

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 992,40 грн. та надати до суду відповідний документ на підтвердження сплати судового збору.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його або її правами та обов`язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (п.36).

На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення від 13 жовтня 2009 року у справі "Салонтаджі-Дробняк проти Сербії" (п. 132).

Поряд із цим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).

З практики Європейського суду з прав людини випливає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (Рішення Суду у справі «Артіко проти Італії» (Artico c. Italie) від 13 травня 1980 року).

Таким чином, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання заявником умов реалізації права на звернення до цього суду з заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, про залишення позовної заяви без руху із наданням строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України суддя,

У Х В А Л И В:

Прийняти до свого провадження позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів та їх стягнення

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів та їх стягнення - залишити без руху.

Надати строк для усунення викладених у мотивувальній частині недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Попередити позивача, що у випадку, якщо в зазначений строк недоліки заяви не будуть усунені, заява вважатиметься неподаною і буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С Суддя: М. Г. Русин