провадження 2/287/21/25

Справа № 357/11144/19

У х в а л а

14 січня 2025 року м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області

Русин М.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментах,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.10.2019 року до Олевського районного суду Житомирської області надійшла за підсудністю цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментах.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 11.12.2019 року справа розподілена судді Волощуку В.В.

Ухвалою Олевського районного суду Житомирської області від 16.12.2019 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 18.02.2020 року справа розподілена судді Ковальчуку М.В.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 01.06.2022 року справа розподілена судді Кононихіній Н.Ю.

15.07.2022 року ухвалою Олевського районного суду Житомирської області відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

На підставі рішення Вищої ради правосуддя  від 23 березня 2023 року № 246/0/15-23 ОСОБА_3 звільнено з посади судді у відставку.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 26.12.2024 року справа передана судді Русину М.Г.

Суд зазначає, що за загальними правилами здійснення судочинства незмінність складу суду при проведенні судового розгляду полягає в тому, що справа від початку і до кінця повинна бути розглянута одним і тим же складом суду. Якщо хто-небудь із суддів позбавляється можливості продовжувати участь у судовому засіданні, то він замінюється іншим суддею, і розгляд починається спочатку. Ця загальна умова забезпечує безпосередність дослідження суддею доказів, що містяться у справі, та дозволяє повно та об`єктивно врахувати всі обставини справи і прийняти справедливе, законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно ч. 12 ст. 33 ЦПК України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

На запит Олевського районного суду Житомирської області надійшла інформація із Олевської міської ради Житомирської області про зареєстроване місце проживання відповідача по справі ОСОБА_2 .

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суддею встановлено, що позовну заяву необхідно залишити без руху, оскільки її подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а саме:

- невірно зазначено місце проживання чи перебування відповідача, оскільки з наданої Олевською міською радою Житомирської області інформації вбачається, що місце проживання відповідача ОСОБА_2 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ;

- не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серію паспорта, адреси електронної пошти, номери засобів зв`язку відповідача ОСОБА_2 ;

- не зазначено ціни позову, оскільки позов підлягає грошовій оцінці;

- не зазначено відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися;

- відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивачка понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

- не зазначено щодо наявності у позивачки або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, тому в цій частині позовну заяву слід уточнити.

Окрім цього, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачка звернулася до суду з позовом у 2019 році та заявляла позовні вимоги про стягнення заборгованості по аліментах.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Враховуючи викладене, позивачці за позовну вимогу про стягнення заборгованості по аліментах необхідно було сплатити судовий збір. При цьому до позовної заяви не доданий документ, що підтверджує сплату судового збору.

Станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1921,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 768,40 грн).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України "Про судовий збір".

Отже, позивачці необхідно сплатити судовий збір у розмірі 768,40 грн. та надати до суду відповідний документ на підтвердження сплати судового збору.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його або її правами та обов`язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (п.36).

На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення від 13 жовтня 2009 року у справі "Салонтаджі-Дробняк проти Сербії" (п. 132).

Поряд із цим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).

З практики Європейського суду з прав людини випливає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (Рішення Суду у справі «Артіко проти Італії» (Artico c. Italie) від 13 травня 1980 року).

Таким чином, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання заявником умов реалізації права на звернення до цього суду з заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, про залишення позовної заяви без руху із наданням строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України суддя,

У Х В А Л И В:

Прийняти до свого провадження позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментах.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментах - залишити без руху.

Надати строк для усунення викладених у мотивувальній частині недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Попередити позивача, що у випадку, якщо в зазначений строк недоліки заяви не будуть усунені, заява вважатиметься неподаною і буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

ССуддя: М. Г. Русин