Справа № 161/21964/24

Провадження № 2/161/792/25

Р І Ш Е Н Н Я

                                І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

15 січня 2025 року                                                                         місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі:

головуючого судді                                        Івасюти Л.В.

за участю секретаря судового засідання                        Вольської А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

       Позивач звернулась до суду з вищевказаним позовом.

Позов обґрунтовує тим, що 22.03.2019 між нею та відповідачем укладено шлюб, який зареєстрований Луцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області, актовий запис № 326. У шлюбі спільних дітей немає.

Вказує, що подружнє життя з відповідачем не склалось внаслідок різних поглядів на життя, відсутності взаєморозуміння та спільних інтересів. Вважає, що її шлюб з відповідачем існує лише формально, подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим та таким, що суперечитиме її інтересам.

На підставі викладеного, просить шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 - розірвати.

Ухвалою судді від 28.11.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін.

Відзиву від відповідача у встановлений ухвалою строк не надходило.

Також, до суду не надходило клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, а тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Згідно електронного сайту Луцького міськрайонного суду Волинської області користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин, інформацію про призначені судові засідання.

Розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, та подані докази на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог, суд установив таке.

Сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 22.03.2019 Луцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області, актовий запис № 326 (а.с.03).

У шлюбі спільних дітей немає.

Відповідно до ч.1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно зі змістом ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Чоловік зобов`язаний утверджувати в сім`ї повагу до матері. Дружина зобов`язана утверджувати в сім`ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній.

Як вбачається зі змісту ч.3 та ч. 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду від 21.12.2007 року № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя встановлено, що Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Відповідно до ст. 105 ч. 3 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Згідно ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що позивач та відповідач подружніх стосунків не підтримують у зв`язку з відсутністю взаєморозуміння, взаємоповаги, різних поглядів на життя. Їхні стосунки стали неприязними на ґрунті сімейно-побутових проблем, їхній шлюб існує лише формально, примирення між ними неможливе.

Враховуючи особливий характер сімейних відносин, які склалися в даній сім`ї, та їх об`єктивну недоступність для оточуючих, та з врахуванням вимог ст.ст. 24, 55, 56 СК України, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 114 Сімейного Кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно ч.2 ст. 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 115 СК України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача, тому вимоги позивача про відшкодування відповідачем судових витрат підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 81, 89, 200, 206, 263-265, 280, 354 ЦПК України, на підставі ст.ст. 110, 111, 112, 115 СК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Володимир-Волинський та ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Дачне, Ківерцівський район, Волинська область, зареєстрований 22 березня 2019 Луцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області, актовий запис № 326 – розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судові витрати понесені у зв`язку зі сплатою судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 );

Відповідач:  ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП – НОМЕР_2 ).

Суддя Луцького міськрайонного суду                                                         Волинської області                                                                 Л.В. Івасюта