2-402/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 29.08.2011  

 29 серпня 2011 року Лутугинський районний  суд Луганської області у складі:

головуючого – судді Заботіна В.В.

при секретарі – Донецькій А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому  засіданні в залі  суду в м. Лутугине цивільну справу  за позовом ОСОБА_1 до Лутугинської районної державної адміністрації, Георгіївської селищної ради Лутугинського району Луганської області, Колективного сільськогосподарського підприємства ім.. Щорса, відділу Держкомзему у Лутугинському районі Луганської області, третя особа – ОСОБА_2, про встановлення факту права на земельну частку (пай), визнання права власності  на земельну частку (пай) в порядку спадкування та зобов’язання виділити земельну частку (пай) в натурі із земель резервного або запасного  фонду Георгіївської селищної ради Лутугинського району Луганської області, -

 В с т а н  о в и в :

 Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Лутугинської районної державної адміністрації, Георгіївської селищної ради Лутугинського району Луганської області, Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Щорса, Лутугинського районного відділу земельних ресурсів про встановлення факту права на земельну частку (пай), визнання права власності  на земельну частку (пай) в порядку спадкування та зобов’язання виділити земельну частку (пай) в натурі із земель резервного фонду Георгіївської селищної ради Лутугинського району Луганської області, посилаючись на наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати – ОСОБА_3. Після її смерті 05.11.1996 року позивачка прийняла спадщину за законом.  Мати позивачки – ОСОБА_3 з 1961 року і до моменту виходу на пенсію у жовтні 1991 року працювала у радгоспі ім.. Щорса, обіймаючи посаду нічної няні дитячого садка. Правонаступником радгоспу стало Колективне сільськогосподарське  підприємство ім. Щорса, в подальшому реорганізоване в СТОВ «Хлібороб», яке, відповідно до ухвали господарського суду Луганської області від 17.05.2006 року №10/16б, ліквідовано.  

13 листопада 1961 року рішенням правління радгоспу ім. Щорса мати позивачки ОСОБА_3 була прийнята до складу його членів, про що було зроблено відповідний запис в трудовій книжці. До і після реорганізації радгоспу ім. Щорса в КСП ім. Щорса ОСОБА_3 залишалася членом колективного сільськогосподарського підприємства, брала участь  у його приватизації.

Позивачка посилалася на те, що її мати ОСОБА_3 було включено до проекту роздержавлення і приватизації землі радгоспу ім. Щорса, який був  затверджений рішенням Георгіївської селищної ради №121 від 26.12.1995р. та розпорядженням голови Лутугинської районної державної адміністрації №27 від 16.01.1996р.

ОСОБА_3 було включено за  №522 до Списку осіб, які мають право на земельну частку (пай), що додавався до Державного акту на землю  серії 11-ЛГ №000011 від 05.03.1996р., що на думку позивача свідчить про факт набуття за життя членом КСП ім. Щорса ОСОБА_3 права на земельну частку (пай).

Відповідно до розпорядження голови Лутугинської районної державної адміністрації №39 від 27.01.1997р. затверджено розрахунок вартості земельного паю та його розмір.  Станом на 01.07.1995р. затверджена вартість паю склала 23160,56грн., а площа – 9,14 умовних кадастрових гектарів.

У зв’язку зі смертю мати позивачки ОСОБА_3 не встигла отримати сертифікат про право на земельну частку (пай) тому, що із-за зволікання відповідачів земельні сертифікати почали видавати тільки в лютому 1997 року.

Прийнявши спадщину після смерті матері, позивачка не знала про те, що разом з іншим майном вона успадкувала і право матері на отримання земельної частки (паю). Про те, що ОСОБА_3 не було включено до списку осіб, які мали право на отримання сертифіката про право на земельну частку (пай), чим були порушені права позивачки як спадкоємця, вона вперше дізналася з листа-відповіді Лутугинської районної державної адміністрації №1/365-18 від 26.10.2010р. на її запит.

Оскільки відповідачі: Лутугинська районна державна адміністрація (розпорядник) і Георгіївська селищна рада (уповноважена з обліку) не визнають право позивачки на спадкування земельної частки (паю) після смерті її матері, члена КСП ім. Щорса – ОСОБА_3 та відмовляють їй у виділенні із земель резервного фонду або земель запасу, що відносяться до державної власності, а враховуються за даними державного земельного кадастру на території Георгіївської селищної ради у складі земель за межами населених пунктів, вона змушена звернутися до суду з даним позовом.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому  засіданні уточнила позовні вимоги та просила визнати  факт права на земельну частку (пай) за  ОСОБА_3 на момент її смерті 23 лютого 1996 року в розмірі 9,14 умовних кадастрових гектарів вартістю паю за оцінкою на 1.07.1995р. 23160,56грн.; в порядку успадкування визнати за нею право власності на цю земельну частку (пай) у зазначеному розмірі; зобов’язати Лутугинську районну державну адміністрацію та Георгіївську селищну раду виділити їй зазначену земельну частку (пай)  у натурі із земель резервного фонду або із земель запасу.

Ухвалою суду від 29.08.2011р. відповідача - Лутугинський районний відділ земельних ресурсів замінено належним відповідачем – відділом Держкомзему у Лутугинському районі Луганської області та залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2.           

Представник відповідача – Лутугинської районної державної адміністрації  в судове засідання не з’явився,  Лутугинська районна державна адміністрація надала суду заперечення на позов та заяву про розгляд справи у відсутність свого представника. В запереченнях на позов Лутугинська районна державна адміністрація посилалася на те, що хоч мати позивача ОСОБА_4 і була внесена  за № 522 до списку громадян – членів КСП, які мають право на земельну частку (пай), який додавався до Державного акту на право колективної власності на землю, але до списку членів КС П ім. Щорса, які мають право на отримання сертифікату на земельну частку (пай)  ОСОБА_3 не занесено. Оскільки на момент смерті спадкодавця він ще не став власником частки землі, тому спадкоємці не можуть успадкувати те, що не належало спадкодавцю. На думку відповідача, тільки отримання сертифікату на право на земельну частку (пай) слід розглядати як посвідчення факту отримання громадянином зазначеного права, тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просив відмовити у повному обсязі.

Представник відповідача – Георгіївської селищної ради Лутугинського району Луганської області ОСОБА_5 позов не визнала та пояснила, що ОСОБА_3 була включена до списків, який додавався до державного акту на право колективної власності на землю. Але ці списки не були затверджені рішенням загальних зборів КСП «Щорса», лише 24 грудня 1996 року  протоколом загальних зборів №2 затвердили уточнений список членів КСП «Щорса», які мають право на отримання сертифікату на земельний пай, на яких були присутні 482 члени КСП, які вирішили, що право на земельну частку (пай) мають 546 чоловік в число яких вже померла на той час ОСОБА_3 не входить. Також представник відповідача посилалася на те, що оскільки список осіб, які мають право на земельну частку (пай) є додатком до  Державного акта на право колективної власності на землю, формується підприємством і затверджується загальними зборами цього господарства, то вирішення питання встановлення членства в підприємстві і надання права на земельну частку (пай) повинно вирішуватися за заявою громадянина загальними зборами зазначеного підприємства, а в разі його реорганізації – правонаступником. Але ОСОБА_1, яка є спадкоємицею за законом після смерті ОСОБА_3 не звернулася з такою заявою до підприємства, між тим що реформування КСП «Щорса» проводилося у 1996-1997 роках, а ОСОБА_3 померла 23.02.1996р. Право власності на земельну частку (пай) виникає з часу остаточного затвердження списків, доданих до державного акта про право колективної власності на землю – рішення загальних зборів, 24.12.1996р. Також представник Георгіївської селищної ради пояснила, що згідно листів Держкомзему України створений під час передачі земель у колективну власність резервний фонд використовується для передачі в приватну власність або надання у користування земельних ділянок громадянам, зайнятим переважно в соціальній сфері на селі, а також іншим особам, які приймаються у члени сільськогосподарського підприємства. Але вся земля, передана КСП на основі державного акта на право колективної власності вже розпайована і станом на теперішній час земель резервного фонду в колективній власності немає.

Представники відповідача – відділу Держкомзему у Лутугинському районі Луганської області  ОСОБА_6 та ОСОБА_7 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали та просили в задоволенні вимог відмовити за необґрунтованістю та пропуском строку позовної давності.

Відповідач  - Колективне сільськогосподарське підприємство ім. Щорса (правонаступник СТОВ «Хлібороб») відповідно до ухвали господарського суду Луганської області від 17.05.2006 року №10/16б визнано банкрутом.  

Третя особа – ОСОБА_2 надіслала суду телеграму, в якій просила розглянути справу у її відсутність, позов визнала.

Вислухавши  пояснення позивача, представників відповідачів, дослідивши  матеріали справи, суд вважає позов таким, що  підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні  встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.8) та копією свідоцтва про одруження ОСОБА_8 та позивачки серії НОМЕР_2 (а.с.9).

Відповідно до копії трудової книжки (а. с. 5-6) ОСОБА_3 з 13.11.1961р. була включена до членів радгоспу ім. Щорса, яке згодом реорганізоване в Колективне сільськогосподарське підприємство «Щорса».

Судом встановлено, що ОСОБА_3 брала участь в приватизації цього підприємства, її було включено до проекту роздержавлення і приватизації землі радгоспу ім. Щорса, який був затверджений рішенням Георгіївської селищної ради №121 від 26.12.1995р. (а.с.114) та розпорядженням голови Лутугинської районної державної адміністрації №27 від 16.01.1996р. (а.с.115).

Факт набуття за життя членом КСП «Щорса» ОСОБА_3 права на земельну частку (пай) підтверджується тим, що остання за №522 була включена до Списку осіб, які мають право на земельну частку (пай), що додавався до Державного акту на землю  серії 11-ЛГ №000011 від 05.03.1996р. (а.с.116-126).

Відповідно до розпорядження голови Лутугинської районної державної адміністрації №39 від 27.01.1997р.(а.с.129) затверджена вартість земельного паю та його розмір.  Станом на 01.07.1995р.  вартість паю склала 23160,56грн., а площа – 9,14 умовних кадастрових гектарів.

Мати позивачки ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3, виданою 23.02.1996р. Георгіївською селищною радою Лутугинського району Луганської області. (а.с.7). У зв’язку зі смертю вона не встигла отримати сертифікат про право на земельну частку (пай), оскільки вони почали видаватись в лютому 1997р. Її ім’я також не було занесено до списку членів КСП ім. Щорса, які мають право на отримання сертифікату на земельну частку (пай).  

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.11.1996р., зареєстрованого в реєстрі №1-3022, (а.с.113)  спадкоємцями майна ОСОБА_3 є в рівних долях доньки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а. с. 105).

Суд вважає, що позивачка ОСОБА_1 правомірно звернулася до суду з даною заявою за захистом своїх спадкових прав щодо отримання земельної частки (паю) в порядку спадкування.

Відповідно до п. 2 Указу Президента України від 08.08.1995р. №720/95 «Про порядок паювання земель,  переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям» та ст. 128 ЦК  УРСР (1963р.) право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю

Крім того, право на земельний пай набувають спадкоємці тих членів КСП, які мали таке право, але померли до моменту видачі документа, що його засвідчує, а саме земельного сертифіката (п. 3 Указу Президента України від 10.11.1994р. №666/94 «Про невідкладні заходи, щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва», ст. 5 Земельного кодексу України (1990р.), ст. 9 Закону України від 14.02.1992р. №2114-Х11 «Про колективне сільськогосподарське підприємство» та ст. 3.9 Статуту КСП  «Щорса». (а.с. 158-167)

Виходячи зі змісту ст. ст. 22, 23 Земельного кодексу України (1990р.) та Указу Президента України від 08.08.1995р. №720/95 «Про порядок паювання земель,  переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям» у таких випадках особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП, включення до списку осіб, долучених до Державного акту на право колективної власності на землю, одержання КСП цього акта.

На підставі досліджених в судовому засіданні доказів встановлено, що мати позивачки ОСОБА_3 перебувала в членах КСП, була включена до списку осіб, долучених до Державного акту на право колективної власності на землю, та підтверджено факт одержання КСП цього акта, про що не заперечували в судовому засіданні представники відповідачів.

Відповідно до ст. 76 ЦК УРСР (1963р.) перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка  дізналася про те, що разом з іншим майном  вона успадкувала і право матері на отримання земельної частки (паю) з листа-відповіді Лутугинської районної державної адміністрації №1/365-18 від 26.10.2010р. на її запит. (а. с. 10). Тому, відповідно до ст. 257 ЦК України  суд вважає, що строк позовної давності не минув.

Судом встановлено факт прийняття позивачкою спадщини після смерті матері ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 05.11.1996р., зареєстрованого в реєстрі №1-3022, (а.с.113), тому на підставі досліджених судом доказів суд вважає  в порядку успадкування визнати  за позивачкою право власності на земельну частку (пай) у розмірі 9,14 умовних кадастрових гектарів.

Відповідно до листа державного реєстратора Лутугинської районної державної адміністрації №545 від 01.06.2011р.  радгосп імені Щорса 05.02.1996р. реорганізовано в Колективне сільськогосподарське підприємство «Щорса». 29.02.2000р. КСП «Щорса» реорганізовано в Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Хлібороб», який є його правонаступником. 29.05.2006р.  проведено державну реєстрацію при чинення юридичної особи СТОВ «Хлібороб» за судовим рішенням щодо визнання юридичної особи банкрутом згідно Ухвали господарського суду Луганської області № 10/16б від 17.05.2006р. Стов «Хлібороб» правонаступників не має. (а.с.103).

На підставі наведеного суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, заявлених до  відповідача - Колективного сільськогосподарського підприємства ім.. Щорса.

Таким чином, суд вважає, що відповідачі: Лутугинська районна державна адміністрація (розпорядник) і Георгіївська селищна рада (уповноважена з обліку) – суб’єкти земельних відносин незаконно порушують права і інтереси в реалізації права спадкування на земельну частку (пай), а тому зазначені відповідачі повинні надати позивачу-спадкоємцю земельну ділянку в розмірі 9,14 умовних кадастрових гектарів у натурі із земель резервного фонду або із земель запасу що відносяться до державної власності, а враховуються за даними державного земельного кадастру на території Георгіївської селищної ради у складі земель за межами населених пунктів. З наведених підстав  посилання відповідачів: Лутугинської районної державної адміністрації та Георгіївської селищної ради на відсутність залишку земель резервного фонду судом не враховуються, оскільки є необґрунтованими і суперечать матеріалам справи.

Суд погоджується з позивачем щодо судових витрат, та вважає за можливе не стягувати  їх з відповідачів.

          На підставі викладеного, керуючись ст. 128 ЦК УРСР (1963р.),  ст. ст. 5, 22,23,25 ЗК України (1990р.), ст.. ст.. 12, 17, 84, 122 Земельного кодексу України (2001р.), ст. ст. 1, 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», п. 3 Указу Президента України від 10.11.1994р. №666/94 «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва», п. 2 Указу Президента України від 08.08.1995р. №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям», ст.ст.10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд –

В и р і ш и в :

 Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

          Позовні вимоги ОСОБА_1 до Лутугинської районної державної адміністрації, Георгіївської селищної ради Лутугинського району Луганської області, відділу Держкомзему у Лутугинському районі Луганської області,, третя особа – ОСОБА_2, про встановлення факту права на земельну частку (пай), визнання права власності  на земельну частку (пай) в порядку спадкування та зобов’язання виділити земельну частку (пай) в натурі із земель резервного або запасного  фонду Георгіївської селищної ради Лутугинського району Луганської області задовольнити.

          Визнати факт права на земельну частку (пай) за  ОСОБА_3 на момент її смерті 23 лютого 1996 року в розмірі 9,14 умовних кадастрових гектарів вартістю паю за оцінкою на 1.07.1995р. 23160,56грн.

          В порядку успадкування визнати право власності на цю земельну частку (пай) у розмірі  9,14 умовних кадастрових гектарів за ОСОБА_1  після смерті   матері - ОСОБА_3.

          Зобов’язати Лутугинську районну державну адміністрацію та Георгіївську селищну раду виділити ОСОБА_1, зазначену земельну частку (пай) в розмірі  9,14 умовних кадастрових гектарів у натурі із земель резервного фонду або із земель запасу.

          В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Лутугинський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10 - денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

 С у д д я :