С права № 2-а-784/11

ПОСТАНОВА

Іменем України

04.04.2011року                                                                                                                            

 Суддя Володарського районного суду Київської області Яковенко О. М., розглянувши справу у порядку скороченого провадження за адміністративним позовом Прокурора Володарського району Київської області в інтересах ОСОБА_1 до Управління праці та  соціального захисту населення Володарської районної державної адміністрації Київської області, про визнання неправомірними дій Управління праці та соціального захисту населення Володарської РДА та стягнення недоотриманої допомоги на оздоровлення,

  В С Т А Н О В И В :

  Позивач  22.03.2011 року  звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії і згідно законодавства має право на щорічну грошову допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, розмір якої визначається на момент виплати, але відповідачем виплачено вказану допомогу за 2007-2009 роки у значно нижчому розмірі. Оскільки відповідач відмовляється провести доплату вказаної грошової допомоги, то позивач просить суд визнати незаконною відмову Управління праці та соціального захисту населення Володарської районної державної адміністрації  щодо виплати  недоотриманої  суми  одноразової допомоги на оздоровлення  та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 недоотриманої допомоги  на оздоровлення за 2007-2009 роки.

Так, по справі встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1.

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачена щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС – п’ять мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.

Судом встановлено, що відповідачем виплата щорічної допомоги на оздоровлення позивачу проведена: за 2007 рік –100 грн, 2008 рік –100 грн,  2009 рік-100 грн.                        

На письмову заяву ОСОБА_1 від 24.01.2011 р. ( а.с.5 ) було надано управлінням праці та соціального захисту населення Володарської  районної державної адміністрації офіційне письмове роз’яснення щодо виплати вказаної допомоги на оздоровлення та відмовлено в проведенні перерахунку цієї допомоги з тих же підстав що зазначені у запереченні проти позову, що стверджується копією зазначеного листа за № 124 від 02.02.2011 року (а.с.6), тобто, про порушення своїх прав позивач фактично дізнався після вказаної відмови.

В своїх письмових запереченнях проти позову відповідач посилається на те,  що  відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.09.2005року № 936 «Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних з соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»Мінпраці, як головний розпорядник бюджетних коштів, безпосередньо не здійснює соціальні виплати постраждалим громадянам  і відповідно не має кошторисних призначень на здійснення зазначених виплат та реєстраційних рахунків для об лікування коштів для здійснення виплат громадянам. А також посилається на те, що щорічна допомога на оздоровлення виплачувалася згідно ст.62 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", його застосування проводиться у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України місцевими органами державної влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. А саме в розмірах, які визначені КМУ виходячи з реальних можливостей Державного бюджету України згідно з бюджетними призначеннями і враховуючи ст. 95 Конституції України.

Управління праці та соціального захисту населення Володарської районної державної адміністрації є розпорядником коштів, які виділяються на виконання Чорнобильських програм згідно Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік" та проводить виплати відповідно до кошторисних призначень та паспортів бюджетних програм затверджених на рік, тому виплатити позивачу вказану суму управління праці та соціального захисту населення не має можливості в зв"язку з відсутністю коштів. Такі виплати не передбачені кошторисом та не закладені в Державному бюджеті.

  Але з цими запереченнями відповідача суд не може погодитися з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

           За ст. 113 Конституції України KM України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.

           Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

           Розмір допомоги на оздоровлення, визначений вказаними вище постановами KM України, суперечить вимогам ст. 48 Закону та іншим нормам Законів.

Так , згідно ст. 55 Закону України „Про державний бюджет на 2009 рік” установлений з 1 січня 2009 року розмір мінімальної заробітної плати 605 гривень, а з 1 квітня 2009 року –625 грн., з 1 липня 2009 року –630 грн., з 1 жовтня 2009 року –650 грн.

           Крім того, ст. 62 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", на яку також посилається відповідач заперечуючи проти позову, надає Kабінету Mіністрів України право визначати порядок застосування цього Закону, але не делегує йому повноважень щодо визначення розміру допомоги на оздоровлення, встановленої цим Законом.

Відповідно до ст. 71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Всі вказані   Закони не мали жодних обмежень щодо застосування ст. 48 Закону "Про   статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка передбачає право позивача на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, а навпаки, ст. 2 вказаного вище Закону України "Про встановлення мінімальної заробітної плати на 2003 рік" передбачено обов'язок KM України здійснювати застосування цих норм.

  Ст. 95 Конституції України, на яку посилається представник відповідача, передбачено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір, і цільове спрямування цих видатків.

Але Законом України про Державний бюджет України на 2009 рік, розмір вказаної допомоги не визначений, як наприклад, розмір одноразової грошової допомоги ветеранам війни, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Слід зазначити, що дію положень ст. 48 вказаного Закону зупинено на 2006 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно з Законом України від 20.12.2005 року №3235-IV, до цього Верховна Рада України ніяких законів з цих питань не приймала.

Між тим, визначені постановою Kабінету Mіністрів України № 836 розміри щорічної допомоги на оздоровлення залишалися тривалий час незмінними, хоча розмір мінімальної заробітної плати неодноразово змінювався, а з 2005 року постановою Kабінету Mіністрів України № 562 розмір цієї допомоги був змінений, але всупереч ст. 48 Закону він також визначений у твердій грошовій сумі.

Отже, оскільки Закони України мають вищу юридичну силу над урядовими нормативними актами, то суд вважає, що при вирішенні даного спору підлягають застосуванню саме положення ст. 48 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та положення зазначених вище Законів про встановлення розміру мінімальної заробітної плати, а не постанови KM України № 836 та № 562.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження дій чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчиненні вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією  і Законами України .

 Згідно ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Ст. 162 ч. 2 КАС України передбачає, що у разі задоволення  адміністративного позову, суд може визнати протиправними дії суб’єкта владних повноважень та зобов’язання  його вчинити певні дії щодо усунення порушень або прийняти іншу  постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав суб’єктів у сфері публічно-правових  відносин.

Отже, враховуючи наведене, управління соцзахисту населення повинно було виплачувати позивачу щорічну допомогу на оздоровлення виходячи із розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати.           

Таким чином, суд вважає за можливе визнати відмову відповідача щодо перерахунку вказаної грошової допомоги неправомірною та стягнути на користь позивача з відповідача недоотриману суму допомоги на оздоровлення за 2009 рік.

На підставі ст.4 Декрету KM "Про державне мито" позивач і відповідач  звільнені від сплати судового збору на користь держави.

Керуючись ст. 19, 113 Конституції України, ст. 48, 62, 71 Закону України "Про статус і соціальний   захист   громадян,   які   постраждали   внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 55 Закону України „Про державний бюджет на 2009 рік”  ст. ст. 2 ,4, 6, 7, 8, 9, 10, 17, 99, 158, 159, 160, 161 - 163, 167, 183-2 КАС України, суд-

  ПОСТАНОВИВ:

Позов  задовольнити частково.

Визнати відмову Управління праці та соціального захисту населення Володарської  районної державної адміністрації щодо перерахунку одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік ОСОБА_1 виходячи з розміру мінімальної заробітної плати -  неправомірною.

Зобов’язати Управління праці та  соціального захисту населення Володарської  районної державної адміністрації Київської області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2009 рік у розмірі, передбаченому ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням проведеної виплати.

Від сплати держмита /судового збору/ позивача звільнити.

           Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Строк для подання апеляційної скарги стороною обчислюється з моменту отримання копії постанови.

           Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається      особою,  яка її  подає, до суду апеляційної  інстанції.

           Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

  Суддя:
 О. М. Яковенко