Справа № 2-551/11р.

Рішення

Іменем України

     26 вересня 2011 року

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

               В складі головуючого –судді:         Проця В. А.

             при секретарі                                     Медик Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятині справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам, неустойки (пені) за час прострочення сплати аліментів, -

Встановив:

    Позивачка –ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам, неустойки (пені) за час прострочення сплати аліментів.

    В обґрунтування позовних вимог вона вказала, що рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 25 грудня 2009 року із відповідача на її користь на утримання сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 було стягнуто аліменти, в розмірі ? всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із 02.11.2009 року.

    Згідно довідки ВДВС Козятинського МРУЮ № 02-41/118 від 11.02.2011 року за ОСОБА_2 за період із 02.11.2009 року по 02.02.2011 року заборгованість по аліментам, становить 4610 гривень, тобто, ні однієї копійки аліментів за рішенням суду відповідач з моменту винесення рішення суду до часу подання позову не сплатив та не збирається сплачувати.

    За 15 місяців із дня винесення рішення суду відповідач заборгував 4610 гривень, або 307 гривень щомісячно (4610 гр.: 15 місяців) = 307 гривень.

    Таким чином, станом на 1 березня 2011 року відповідач заборгував вже 4917 гривень (4610 гр. заборгованості + 307 гр. за лютий 2011р).

    У відповідності до ст. 196 Сімейного кодексу України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

    Таким чином, за період прострочення відповідач заборгував їй неустойку (пеню), в розмірі - 11144 гривні, а всього загальна сума боргу відповідача по аліментам, станом на 01.03.2011 року складає - 15754 гривні.

    Відповідач має дохід від підприємницької діяльності, майно, автомобіль. Середньомісячний дохід відповідача складає 4000 гривень, хоча він сплачує фіксований податок і його дохід не підлягає обрахунку. Принаймні такий дохід він щомісячно отримував, коли вони  проживали разом.

    Тобто, він мав би сплачувати зі своїх доходів  не менше 1000 гривень, щомісячно, на утримання свого сина, але, він приховує свої доходи.

    Згідно Закону України «Про державний бюджет на 2011 рік»прожитковий мінімум на дитину віком від 6 років, складає - 977 гривень.

    Відповідно до Сімейного кодексу України батьки мають рівні права та обов?язки відносно дитини.

    Вона ніде не працює і їй важко одній утримувати дитину. Дитина росте, потребує додаткових коштів на навчання, одяг, харчування. Вона не в змозі утримувати дитину на необхідному для неї життєвому рівні із-за несплати навіть мізерних аліментів.

    Тому вона вважає, що буде справедливим, якщо відповідач буде сплачувати аліменти на дитину у розмірі 50% від її прожиткового мінімуму у твердій грошовій сумі, а не мінімальний розмір аліментів. На даний час ця сума визначається у 977 гривень, а відповідно 50%, складає - 488 гривень 50 копійок, тобто, вона просить суд змінити розмір аліментів визначених рішенням суду від 25 грудня 2009 року і визначити його у твердій грошовій сумі, у розмірі 488 гривень 50 копійок, щомісячно, оскільки дитина росте, а разом із нею зростають і її потреби, росте рівень інфляції і рішення суду від 25 грудня 2009 року вже не відповідає потребам дитини.

    Тому, просить захистити права її дитини судовим рішенням.  

    В судовому засіданні позивачка - ОСОБА_1 змінила позовні вимоги і просить стягнути з відповідача заборгованість по аліментам за період з 02.11.2009 року по 01.09.2011 року, в сумі –12283, 72 грн. та пеню за прострочення сплати аліментів, в сумі - 3735, 93 грн., при цьому, відмовилась від вимоги про зміну розміру стягуваних аліментів та стягнення їх в твердій грошовій сумі, крім того, підтвердила обставини вказані в позовній заяві.

    Представник позивача позов зі змінами підтримав і дав аналогічні пояснення, що його довірителька.

    Відповідач в судове засідання повторно не з?явився, хоча належним чином повідомлявся про день і час слухання справи.

    На підставі ст. 225 ЦК України, суд ухвалив, справу слухати в заочному порядку.

    Заслухавши позивачку та її представника, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов необхідно задовольнити.

    Судом встановлено, що рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 25 грудня 2009 року із відповідача на користь позивача на утримання сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 було стягнуто аліменти, в розмірі ? всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із 02.11.2009 року.

    Згідно розрахунку ВДВС Козятинського МРУЮ за ОСОБА_2 за період із 02.11.2009 року по 01.09.2011 року заборгованість по аліментам, становить –12283, 72 гривень, тобто, ні однієї копійки аліментів за рішенням суду відповідач з моменту винесення рішення суду до даного часу не сплатив.

    У відповідності до ст. 196 Сімейного кодексу України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов?язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

    Таким чином, за період прострочення відповідач заборгував позивачу неустойку (пеню), в сумі –3735, 93 грн., станом на 01.09.2011 року.

    Відповідач має дохід від підприємницької діяльності, майно, автомобіль. Середньомісячний дохід відповідача складає приблизно - 4000 гривень, принаймні такий дохід відповідач щомісячно отримував, коли сторони проживали разом.

    Відповідно до Сімейного кодексу України батьки мають рівні права та обов?язки відносно дитини.

    Позивачка ніде не працює і їй важко одній утримувати дитину. Дитина росте, потребує додаткових коштів на навчання, одяг, харчування і позивачка не в змозі утримувати дитину на необхідному для неї життєвому рівні із-за несплати навіть мізерних аліментів.

    Оцінюючи докази, суд приходить до висновку, що дійсно, з боку відповідача має місце  несплата аліментів, а тому, права позивачки порушуються і їх необхідно захистити за судовим рішенням.

    Керуючись ст.  196 СК України, ст. ст. 213-215, 218, 225 - 228 ЦПК України, суд,-

Вирішив:

    Позов задовольнити.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 заборгованість по аліментам за період з 2 листопада 2009 року по 1 вересня 2011 року, в сумі –12283 (дванадцять тисяч двісті вісімдесят три) гривні 72 копійки.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів за період 2 листопада 2009 року по 1 вересня 2011 року, в сумі  - 3735 (три тисячі сімсот тридцять п’ять) гривень 93 копійки.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 51 (п’ятдесят одну) гривню судового збору та 120 (сто двадцять) гривень витрати на інформаціно - технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

    Копію даного заочного рішення направити рекомендованим листом відповідачу для відому на протязі п’яти днів з дня закінчення справи.

    На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня закінчення розгляду справи до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд.

           Суддя: (підпис)

          Згідно оригіналу.

            Суддя:          

            Секретар:  

Дата документу      26.09.2011