Дата документу 16.01.2025

Справа № 334/5661/24

Провадження № 2/334/192/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Баруліної Т.Є.,

за участю секретаря Мохунь М.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Безрукової С.О.,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Гладкого В.К.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Запоріжжі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Запорізька міська рада про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

11 липня 2024 року позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Безрукова Світлана Олександрівна, звернулась до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Запорізька міська рада про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25.07.2024 року провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

17 жовтня 2024 року, через систему «Електронний суд», від представника позивача адвоката Безрукової С.О. надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору в якому просила залучити ОСОБА_3 в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача в справу №334/5661/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном розташованим за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 81,0 кв.м. Клопотання обґрунтоване тим, що третім співласником нежитлового приміщення АДРЕСА_2 , загальною площею 81,0 кв.м., що підтверджується витягом з реєстру нерухомого майна. Предметов данного спору є усунення перешкод в користуванні майном власниками якого є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

17 жовтня 2024 року, через систему «Електронний суд», від представника відповідача адвоката Гладкого В.К. надійшло клопотання про закриття провадження у справі, в якому представник просив закрити провадження у справі на підставі ст. 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Клопотання обґрунтоване тим, що позивач ОСОБА_1 є суб`єктом підприємницької діяльності, що підтверджується Витягом з ЄДР, згідно з яким, Позивач є платником єдиного податку 2 групи по ставці 20%. Відповідач також є суб`єктом підприємницької діяльності, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, від 13.12.1997 року. (з змінами від 09.10.2008 року). У позовній заяві Позивач вказує, що на стінах приміщення Позивачки на зовнішній стороні та в самому приміщенні Відповідачем встановлені рекламні щити з написом «ОРЕНДА» та «ПРОДАЖ». Зазначена реклама розміщена Відповідачем без узгодження з Позивачкою, що також зменшує потік покупців до магазину Позивачки. Вказані доводи свідчать про наявності суперечок при здійснені господарської діяльності між Позивачем та Відповідачем, так як Позивачка також використовує рекламні засоби для здійснення підприємницької діяльності, що підтверджується відповідними доказами. Вказані доводи також підтверджують, що даний спір виник між суб`єктами підприємницької діяльності і має розглядатися в порядку господарського судочинства.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні клопотання свого представника підтримала, проти клопотання представника відповідача про закриття провадження заперечувала, просила відмовити, призначити справу до судового розгляду.

Представник позивача Безрукова С.О. своє клопотання підтримала з підстав викладених в клопотанні, проти клопотання представника відповідача про закриття провадження заперечувала, просила відмовити, призначити справу до судового розгляду.

Відповідач ОСОБА_2 судовому засіданні проти клопотання представника позивача про залучення третьої особи заперечував, просив відмовити. Клопотання свого представника підтримав, зазначив, що вказаний спір стосується здійснення господарської діяльності, тому не може бути вирішений в порядку цивільного судочинство.

Представник відповідача Гладкий В.К. проти клопотання представника позивача про залучення третьої особи заперечував, просив відмовити. Своє клопотання підтримав, зазначив, що вказаний спір стосується здійснення господарської діяльності, тому не може бути вирішений в порядку цивільного судочинство.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторін, суд приходить до наступного висновку.

У статті 124 Конституції України передбачено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно з частиною першою статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного. Правила визначення юрисдикційності відповідної справи встановлені процесуальними законами, якими регламентована предметна та суб`єктна юрисдикція господарських та цивільних судів, - це стаття 20 ГПК Українитастаття 19 ЦПК України.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У частині першій статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду подібних справ визначальним є характер правовідносин, з яких виник спір. Суб`єктний склад спірних правовідносин є формальним критерієм, який має бути оцінений належним судом.

Отже, при визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із прав та/або інтересів, за захистом яких звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, їх змісту та правової природи.

При вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини та відповідний спір господарськими, слід керуватися ознаками, наведеними у статті 3 ГК України. Господарський спір належить до юрисдикції господарського суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.02.2020 у справі № 916/385/19, Верховний Суд в постанові від 12 січня 2022 року у справі № 335/5044/21.

За частиною 1 статті 173 ГК України зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію, тощо), або відмовиться від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

При цьому, суд звертає увагу, предметом позовних вимог у вказаному провадженні є усунення перешкод у користуванні власністю, яка належить фізичним особам, які хоча і є фізичними особами-підприємцями, але не пов`язані жодними господарськими відносинами між собою.

Отже, вказаний спір між сторонами не є господарським, тому розгляд вказаної справи належить до цивільної юрисдикції, а відтак у задоволенні клопотання представника відповідача слід відмовити.

Відповідно до ч.3 ст. 53 ЦПК України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Відповідно до ч.ч. 5,6,7 ст.53 ЦПК України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов`язки, встановлені статтею 43 цього Кодексу. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

З урахуванням викладеного та зважаючи на те, що представником позивача доведені обставини, що рішення у вищевказаній справі може вплинути на права на обов`язки ОСОБА_3 , суд вважає за доцільне залучити до участі у справі в якості третьої особи що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача ОСОБА_3 .

До судового розгляду спір між сторонами не врегульовано.

У підготовчому засіданні остаточно визначено предмет спору та характер спірних правовідносин, склад учасників судового процесу.

Згідно ч. 3 ст. 189 ЦПК України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Таким чином, оскільки наразі спір не врегульовано, виконані завдання підготовчого провадження, суд вважає за доцільне призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.53,189, 197-200, 223 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача адвоката Безрукової С.О. про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору – задовольнити.

Залучити до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

У задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Гладкого В.К. про закриття провадження у справі – відмовити.

Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 10 годину 00 хвилин 03 березня 2025 року.

Про час і місце судового засідання повідомити учасників справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

       Суддя:                                                                 Баруліна Т. Є.