Справа№ 953/377/25

н/п 3/953/332/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2025 р. м. Харків

Суддя Київського районного суду м. Харкова Дяченко О.М., розглянувши в приміщенні Київського районного суду м. Харкова справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, місце народження: м. Харків, місце роботи: ІНФОРМАЦІЯ_3 , офіцер відділення військового обліку та бронювання, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 03.01.2025 (серія ДНХ-2/53), 02.01.2025 о 21:30 год за адресою: АДРЕСА_3 , представниками Військової служби правопорядку був виявлений молодший лейтенант ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, під час виконання службових обов`язків. В подальшому молодшого лейтенанта ОСОБА_1 було направлено представниками ІНФОРМАЦІЯ_1 до КНП ХОР «ОКНЛ» відділення цілодобової експертизи алкогольного та наркотичного сп`яніння для проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння. Повний діагноз: відмова від медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до виписки № 20 із медичної карти амбулаторного хворого молодший лейтенант ОСОБА_1 перебуває в нетверезому стані під час виконання службових обов`язків в умовах особливого періоду.

Дії ОСОБА_1 особою, уповноваженою на складання протоколу, кваліфіковано за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Зокрема в адміністративних матеріалах наявна заява ОСОБА_1 (а.с. 10) на отримання судових повісток в електронному вигляді SMS-повідомленням на мобільний номер телефону: НОМЕР_1 , на який і було надіслано повістку суду. Також у доданих до протоколу про адміністративне правопорушення матеріалах міститься заява ОСОБА_1 , в якій останній просить проводити розгляд справи без його участі та зазначає, що свою провину визнає в повному обсязі (а.с. 9).

Згідно з положеннями ст. 268 КУпАП інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким присутність особи у судовому засіданні є обов`язковою.

У рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З урахуванням наведеного, з метою дотримання вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також з урахуванням положень ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Дослідивши надані разом з протоколом про адміністративне правопорушення матеріали, суд встановив наступне.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Диспозиція ч. 3 ст.172-20 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння вчинені в умовах особливого періоду

Поняття особливого періоду наведене у статті 1 Закону України «Про оборону України»: особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (ст. 1 Закону України «Про оборону України»).

Відповідно до ст. 11, 13, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України встановлено, що до загальних обов`язків військовослужбовців відноситься: необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно. Військовослужбовець зобов`язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров`я звичок. Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Відповідно до ст. 241 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України кожний військовослужбовець повинен піклуватися про збереження свого здоров`я, не приховувати хвороби, суворо додержуватися правил особистої, громадської гігієни та утримуватися від шкідливих звичок (куріння і вживання алкоголю).

Згідно зі ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Згідно з Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в України», який затверджено Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року, введено в Україні воєнний стан, який продовжувався неодноразово відповідними Указами Президента України. Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу. Відтак в Україні продовжує діяти особливий період.

Винуватість ОСОБА_1 , в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП підтверджується дослідженими матеріалами адміністративної справи, зокрема:

- відомостями, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення від 03.01.2025 (серія ДНХ-2/53) (а.с. 3-5);

- відомостями, що містяться у виписці № 20 із медичної карти амбулаторного хворого від 02.01.2025 року, зокрема, ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан алкогольного сп`яніння, дата та час доставки для огляду: 02.01.2025 о 22:30 год (а.с. 6);

- копією військового квитка серія НОМЕР_2 виданого військовою частиною на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8);

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , в яких останній свою провину визнає, заяв та доповнень до протоколу не має (а.с. 7).

Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, що підтверджується зібраними доказами, які, на переконання суду, є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи.

Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Санкція ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, передбачає накладення штрафу у розмірі від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Враховуючи характер та ступінь тяжкості скоєного правопорушення, а також данні про особу правопорушника, вважаю необхідним піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу в межах передбачених санкцією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. Таке стягнення буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 , та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративні правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір.

Пунктом 12 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» для військовослужбовців встановлено пільгу у виді звільнення від сплати судового збору у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

З огляду на викладене, відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 судового збору.

Керуючись ст. ст. 33, 172-20, 252, 283, 284 КУпАП, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч,00) грн (отримувач: ГУК Харків обл./МТГ Харків 21081100, код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), розрахунковий рахунок: UA928999980314020542000020649, код класифікації доходів бюджету: 21081100, призначення платежу: оплата штрафу за постановою суду за протоколом про адміністративне правопорушення від 03.01.2025 (серія ДНХ-2/53) ОСОБА_1 ).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.М. Дяченко