Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________________________________________________________

Справа № 299/8640/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2025 року м. Виноградів

Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області Трагнюк В.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , посвідчення водія серії та номер НОМЕР_1 видана органом ТСЦ 2146 від 04.02.2021, за ч.1 ст.185-10 КУпАП та ч.2 ст.204-1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла справа про адміністративне правопорушення, запроваджена відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст.185-10 КУпАП та ч.2 ст.204-1 КУпАП.

За змістом протоколу:13 грудня 2024 року близько 21 год. 45 хв. прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» за допомогою БпЛА, спільно з ПОРВ (з м.д.н.п. Дякове) від відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) на напрямку 140 прикордонного знаку на ок. АДРЕСА_1 в контрольованому прикордонному районі на відстані 12000 метрів до державного кордону було виявлено та затримано громадянина України ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 , який здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону з України до Румунії поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон у складі групи осіб.

При спробі затримання на неодноразово повторювану законну вимогу військовослужбовця ДПСУ зупинитися та надати документи, що посвідчують особу, громадянин України ОСОБА_1 , проігнорувавши вимогу зупинитися, вдався до втечі.

Своїми діями громадянин України ОСОБА_1 порушив вимоги cm. cm. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року, чим вчинив правопорушення, відповідальності за яке передбачена ч.2 cт. 204-1 КУпАП та порушив вимоги cm. 23 Закону України «Про державну прикордонну службу України» від 19.06.2003 року, відповідальність за яке передбачено ч. 1 cт. 185-10 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності, приходжу до наступного висновку.

Підставою притягнення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.

Як вбачається з  протоколів: серії ЗхРУ № 023582 від 13.12.2024 року та серії ЗхРУ № 023583 від 13.12.2024 року ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185-10, ч.2 ст. 204-1 КУпАП.

Частиною 1 статті 185-10 КУпАП передбачено відповідальність за Злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в`їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.

Об`єктивними ознаками складу зазначеного адміністративного правопорушення полягає у вчиненні такого діяння: відкритої відмови виконати законне розпорядження чи вимогу, військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні або члена громадського формування: а охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України а так само іншого умисного невиконання зазначених розпоряджень та вимог. Розпорядження та вимоги, які зазначені у диспозиції статті мають бути законними, тобто походити від правомочних осіб та знаходитися у межах їхньої компетенції. Права органів, підрозділів, військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України викладено у ст. 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України».

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Пункт 7 Положення про прикордонний режим, затвердженого Постановою КМУ №1147 від 27.07.1998 року, передбачено, що громадяни України в`їжджають у прикордонну смугу та контрольований прикордонний район, перебувають, проживають або пересуваються в їх межах на підставі документів, що посвідчують їх особу.

Згідно п.10 вказаного положення, особи, зазначені у пунктах 7 та 8 цього Положення, на вимогу уповноважених осіб Державної прикордонної служби та органів Національної поліції, а також членів громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, зобов`язані пред`являти відповідні документи, передбачені цими пунктами.

Разом з тим, протокол не містить відомостей та обставин вчинення особою правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КУпАП, як і даних про працівника Державної прикордонної служби України який виконував службові обов`язки, пов`язані з охороною державного кордону, законні вимоги якого (за змістом протоколу) ОСОБА_1 не виконав.

Також відсутні відомості, що громадянин ОСОБА_1 відмовився на законну вимогу прикордонного наряду «Прикордонний патруль» зупинитися чи надати документи, що посвідчують особу та документи, що надають дозвіл на перебування в прикордонній смузі передбачене частиною першою зазначеної статті, при цьому суд зазначає, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що був виявлений та затриманий в напрямку 140 прикордонного знаку на відстані 12000 метрів  від державного кордону, у справі відсутній рапорт прикордонного наряду, пояснення ОСОБА_1 .

Матеріали справи не містять даних про вчинення ОСОБА_1 дій у вигляді злісної непокори, такі дії не були виражені в зухвалій формі, яка б свідчили про явну зневагу до прикордонного наряду та їм передувала відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень.

Так, згідно Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2011р. №10, Відповідно до пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України (254к/96-ВР) виключно законами України визначаються  діяння, які є адміністративними правопорушеннями. 

За таких обставин, всі перераховані вище доводи, у своїй сукупності, дають суду підстави прийти до висновку про недоведеність того, що  ОСОБА_1 у зазначені в протоколі час та місці, дійсно здійснив злісну непокору законній вимозі працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, а встановлена невідповідність даних протоколу про адміністративне правопорушення об`єктивним обставинам справи, вказують на відсутність доказів на підтвердження винуватості  ОСОБА_1 у інкримінованому йому діянні за ч.1 ст.185-10 КУпАП.  

Так, ст.204-1 КУпАП передбачає відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Виходячи з положень статті 204-1 КУпАП вбачається, що об`єктивну сторону даного правопорушення складає саме перетинання або спроба перетинання державного кордону будь-яким способом поза пунктами пропуску.

Незаконне перетинання або спробу незаконного перетинання державного кордону України, відповідно до наданих стороною обвинувачення матеріалів, ОСОБА_1 не здійснював.

У відповідності до положень ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на викладене, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутня об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Сукупність зібраних у справі доказів не дозволяє констатувати вчинення особою адміністративного правопорушення, у справі не доведено ні події, а ні складу правопорушення про вчинення якого складено протокол та у вчиненні якого звинувачено ОСОБА_1 .

Оцінивши досліджені докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується  на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суддя не встановив існування події і складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185-10, ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУПАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відтак, розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення за ознаками ч. 1 ст.204-1 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю (недоведеністю) події і  складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 251, 252, 247, 254-256, 280, 283, 284 КУпАП, суддя –   

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ознаками ч.1 ст.185-10 КУпАП та ч.2 ст.204-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити у зв`язку із відсутністю (недоведеністю) події і складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду.   

Суддя        В. Р. Трагнюк