Справа №705/46/25

                                                               1-в/705/14/25

У Х В А Л А

     І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И 

10 січня 2025 року               м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого – судді                 ОСОБА_1

при секретарі                         ОСОБА_2

за участі

прокурора                 ОСОБА_3

представника адміністрації СВК №92 (в режимі відео конференції) ОСОБА_4

засудженого (в режимі відео конференції) ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Умані Черкаської області в режимі відеоконференції між судом та ДУ «Старобабанівська виправна колонія №92» клопотання засудженого ОСОБА_5 про приведення вироку у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024, -

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст заявленого клопотання.

Засуджений ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням щодо звільнення від покарання та приведення у відповідність вироку Деснянського районного суду м. Києва від 23.06.2023 р., у зв`язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024.

Крім того, просив застосувати до вироку, за яким він відбуває покарання ч. 5 ст. 72 КК України.

ІІ. Позиція учасників справи.

Засуджений ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав подане ним клопотання та просив його задовольнити.

Представник ДУ «Старобабанівська виправна колонія (№92)» покладався на розсуд суду.

Прокурор в судовому засіданні щодо задоволення клопотання не заперечував, оскільки наявні підставі для приведення вироку у відповідність.

ІІІ. Правове обґрунтування

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Згідно з п. 13 ч.1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

09.08.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна» № 3886-IX від 18 липня 2024 року відповідно до якого у новій редакції викладено статтю 51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна».

Згідно з ч. 1 ст. 51 КУпАП, настає адміністративна відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частина 2 ст. 51 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за дію, передбачену частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 6 ст. 3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Частиною 1 статті 5 КК України передбачено, що Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Отож, має місце часткова декриміналізація, а саме діянь, які полягають у крадіжці майна вартістю до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

IV. Висновки суду

Прийнявши до уваги думку учасників справи, дослідивши матеріали клопотання та особової справи ОСОБА_5 , суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 засуджений вироком Деснянського районного суду м. Києва від 23.06.2023 р. за вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.3 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України, та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 3 місяці.

Вирок Деснянського районного суду м. Києва від 23.06.2023 р. змінений ухвалою Київського апеляційного суду від 09.02.2024 р. у частині призначеного покарання. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у редакції від 26.11.2015 року зараховано у строк відбутого покарання ОСОБА_5 попереднє ув`язнення з 11.03.2016 року по 12.03.2016 року, з 14.03.2023 року по 09.02.2024 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Згідно вироку Деснянського районного суду м. Києва від 23.06.2023 ОСОБА_5 засуджений за вчинення :

- 11.03.2016 таємного викрадення майна ОСОБА_6 поєднаного з проникненням у сховище на суму 165,8 грн., тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України;

- 16.02.2023 повторного таємного викрадення майна ОСОБА_7 , поєднаного з проникненням у сховище, в умовах воєнного стану на суму 7478,3 грн., тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України;

- 20.02.2023 повторного таємного викрадення майна ОСОБА_8 , поєднаного з проникненням у сховище, в умовах воєнного стану на суму 5567,9 грн., тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України;

- 02.03.2023 незакінченого замаху на повторне таємне викрадення майна ОСОБА_9 поєднане з проникненням у сховище, в умовах воєнного стану на суму 1967,7 грн., тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України;

- 06.03.2023 повторного таємного викрадення майна ОСОБА_10 , поєднане з проникненням у сховище, в умовах воєнного стану на суму 1865 грн., тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України;

- 10.03.2023 повторного таємного викрадення майна ОСОБА_11 , поєднане з проникненням у сховище, в умовах воєнного стану на суму 2381,7 грн., тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України;

- 14.03.2023 незакінченого замаху на повторне таємне викрадення майна ФРА « ОСОБА_12 », поєднане з проникненням у сховище, в умовах воєнного стану на суму 1128 грн., тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України,

за які призначено покарання: за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі; за ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі; за ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді 5 років 3 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень ОСОБА_5 шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбування покарання визначено 5 років 3 місяців позбавлення волі

Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1. пункту 169.1 статті 169 розділу ІV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до статті 169 розділу ІV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому Законом на 01 січня звітного податкового року.

Оскільки розмір шкоди заподіяний злочинами від 11.03.2016, 02.03.2023, 06.03.2023, 10.03.2023 та 14.03.2023 не перевищує 2-х неоподаткованих мінімумів доходів громадян, який станом на 01.01.2016 становив 1378 грн., а станом на 01.01.2023 становив 2684 грн., засудженого ОСОБА_5 необхідно звільнити від призначеного покарання за діяння, вчинені 11.03.2016, 02.03.2023, 06.03.2023, 10.03.2023 та 14.03.2023, караність яких усунено на підставі ч. 2 ст. 74 КК України та п.13 ст. 537 КПК України та виключити з резолютивної частини вироку Деснянського районного суду м. Києва від 23.06.2023 покарання, призначене ОСОБА_5 на підставі ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 та ст.70 КК України.

Разом з тим, враховуючи, що правових підстав для зміни кваліфікації злочину вчиненого 16.02.2023 та 20.02.2023 немає, а також те, що караність за вчинення вказаних злочинів, Законом № 3886-ІХ не усунена, необхідно визнати ОСОБА_5 засудженим за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 23.06.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі. Початок строку покарання рахувати з 14.03.2023.

Враховуючи те, що ухвалою Київського апеляційного суду від 09.02.2024 р. вирок Деснянського районного суду м. Києва від 23.06.2023 було змінено в частині призначеного покарання та застосовано ч. 5 ст. 72 КК України, в цій частині клопотання засудженого задоволенню не підлягає.

У той же час, оскільки ОСОБА_5 засуджено за діяння, караність яких законом усунена, суд дійшов висновку, що в цій частині клопотання засудженого є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підстави ст. 58 Конституції України, ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», керуючись ст.ст.537,539 КПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання задовольнити частково.

2. Привести вирок Деснянського районного суду м. Києва від 23.06.2023 р. відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року.

3. На підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Деснянського районного суду м. Києва від 23.06.2023 за:

- ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі,

тобто, за епізодами вчинення кримінальних правопорушень від 11.03.2016 року, від 02.03.2023 року, від 06.03.2023 року, від 10.03.2023 року, від 14.03.2023 року у зв`язку з усуненням карності діяння.

4. Виключити з резолютивної частини вироку Деснянського районного суду м. Києва від 23.06.2023 покарання, призначене ОСОБА_5 на підставі ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 та ст.70 КК України.

5. Вважати ОСОБА_5 засудженим за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 23.06.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі.

6. Початок строку покарання рахувати з 14.03.2023 року.

7. Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі апеляції протягом 7 днів з дня проголошення ухвали, а засудженим – протягом 7 днів з дня отримання копії ухвали.

8. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

9. Повний текст ухвали оголошено 15.01.2025.

Суддя ОСОБА_1