Справа № 331/201/25

Провадження № 3/331/315/2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року м. Запоріжжя

Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Каретник Ю.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли із Запорізького районного управління ГУНП в Запорізькій області стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , який не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №004660, складеного 25.12.2024, 25.12.2024 о 20:30 год. гр. ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 вчинив відносно своєї співмешканки домашнє насильство психологічного і фізичного характеру, а саме: кричав, словесно ображав, погрожував, штовхнув та наносив удари по обличчю та тулубу, чим міг завдати шкоди психологічному і фізичному здоров`ю ОСОБА_2 та порушив пп.1 п.2 ст.3 р. І Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, не визнав та пояснив, дійсно у них із ОСОБА_2 відбулася емоційна словесна перепалка з особистих мотивів. Завдавати шкоди психологічному і фізичному здоров`ю ОСОБА_2 він наміру не мав. Вважає, що повинен був бути мудрішим і стриманішим. Наразі вони з потерпілою примирилися і конфлікт між ними вичерпано. Протокол про адміністративне правопорушення він відмовився підписувати, бо вважав, що конфлікт між ним і потерпілою можна вирішити без залучення сторонніх осіб. Тому він просив суд закрити справу відносно нього у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Потерпіла ОСОБА_2 до початку розгляду справи надала до суду письмову заяву, у якій просила не притягувати ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Вона зазначила, що дійсно між нею та її колишнім чоловіком, з яким вони проживають в одній квартирі у різних кімнатах, виникла словесна перепалка з приводу непорозуміння у побутових питаннях, яку вона сприйняла негативно і за порадою своєї знайомої звернулася до поліції. На той час вона не усвідомлювала усіх наслідків звернення до поліції і вважала, що це буде для ОСОБА_1 так званим вихованням. Пояснення для поліції вона надавала зі своїх слів та з урахуванням підказок працівників поліції. Також вона зазначила, що дана заява написана нею власноручно.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 подану нею письмову заяву підтримала, а також зазначила, що дійсно між нею та її колишнім чоловіком була словесна перепалка, яка не завдала шкоди її психологічному і фізичному здоров`ю. Пояснення для поліції вона дійсно надавала з урахуванням підказок працівників поліції. Також вона зазначила, що наразі конфлікт між нею та її колишнім чоловіком вичерпано, у зв`язку з чим вона просить суддю не притягувати ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №004660 від 25.12.2024 та матеріали, які до нього долучені, суддя приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, зважаючи на таке.

Так, відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона даного правопорушення виражається в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Тобто, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є завдання чи можливість завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Суб`єктивна сторона даного адміністративного правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є фізична осудна особа, яка досягла 16- річного віку.

У той же час, для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, необхідно з`ясувати, чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно із п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Проаналізувавши зазначені вище норми Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суддя приходить до висновку про те, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди.

Тобто, нецензурні висловлювання та словесні образи можуть розглядатися як домашнє насильство та можуть утворювати склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, тільки у тому випадку, якщо вони були спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо вони викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. При цьому, фізичне насильство має проявлятися у конкретних діях – ляпасах, штовханні, щипанні, шмаганні, кусанні тощо, тобто має проявлятися у конкретних діях насильницького характеру.

З урахуванням вищевикладеного, а також враховуючи надані у судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пояснення, суддя дійшов висновку, що обставини домашнього насильства, описані у протоколі про адміністративне правопорушення, не дозволяють зробити висновок про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки потерпіла категорично заперечувала завдання словами ОСОБА_1 будь-якої шкоди її здоров`ю, а також заперечувала вчинення проти неї фізичного насильства.

При цьому, на переконання судді, конфліктна ситуація між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за відсутності доказів на підтвердження обставин завдання або можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілої, не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони даного правопорушення.

Будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема, пояснень свідків, матеріали даної справи не містять.

При цьому, суддя враховує, що згідно зі ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, оцінивши наявні у даній справі докази та пояснення учасників судового засідання, суддя приходить до висновку про те, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.173-2 КУпАП підлягає закриттю за відсутності складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Така позиція судді повністю узгоджується з позицією Запорізького апеляційного суду по справі № 337/1597/22.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 252, 283, 284, 285 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена учасниками процесу до Запорізького апеляційного суду шляхом подання через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення, а також прокурором у порядку, передбаченому ч. 5 ст.7 КУпАП.

Суддя                                                        Юлія КАРЕТНИК