Справа № 674/1583/21

Провадження № 1-кп/674/6/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року                                                                м. Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді                                                 ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання                         ОСОБА_2 ,

учасників кримінального провадження:

прокурорів                                                         ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Дунаївці клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202124200000831 від 10 жовтня 2021 року про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львів, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, має на утриманні двоє малолітніх дітей, проживаючого АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України, у зв`язку із звільненням від кримінальної відповідальності із закінченням строків давності,-

ВСТАНОВИВ:

01.12.2021 року до Дунаєвецького районного суду Хмельницької області з Кам`янець-Подільської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202124200000831 від 10 жовтня 2021 року щодо обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України.

ОСОБА_6  обвинувачується в тому, що 09 жовтня 2021 року близько 22 години, перебуваючи біля зупинки громадського транспорту, що навпроти будинку №13 по вул. Чорновола в смт. Дунаївці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, у нього виник словесний конфлікт на грунті тривалих неприязних відносин із ОСОБА_7 .

В подальшому, під час вищевказаного конфлікту ОСОБА_6 , 09 жовтня 2021 року близько 22 год. 30 хв., проявляючи кримінальну протиправну недбалість, тобто не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, а саме отримання потерпілим тяжких тілесних ушкоджень, хоча повинен був і міг їх передбачити, знаходячись на відстані витягнутої руки навпроти потерпілого ОСОБА_7 , умисно, кулаком лівої руки наніс один удар в область обличчя останнього, а кулаком право руки наніс один удар в область щелепи справа, що призвело до надання тілу потерпілого присткорення, подальшого падіння з положення стоячи та удару лівою тім`яною частиною голови об асфальтне покриття вуличної дороги і втрати свідомості.

В результаті чого ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_7 спричинив тілесні ушкодження у вигляді перелому лівої тім`яної кістки, епідуральної гематоми лівої півкулі головного мозку, забою головного мозку справа, субарахноїдального крововиливу справа, які по ступені тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх спричинення.

Таким чином, дії ОСОБА_6 кваліфіковано за  ст.128 КК України, як спричинення необережного тяжкого тілесного ушкодження.

В судовому засіданні обвинувачений винну визнав.

Обвинувачений ОСОБА_6 подав письмове клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття провадження в справі у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України.

В судовому засіданні обвинувачий клопотання підтримав та просив задовольнити, з підстав, викладених у ньому, не заперечує про розгляд справи у відсутності його захисника.

Судом роз`яснено обвинуваченому суть обвинувачення, підстави і наслідки закриття провадження і право заперечувати щодо закриття провадження з цієї підстави, також суд переконався у добровільності його позиції щодо закриття провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 в судове засідання не з`явився, однак подав до суду клопотання про розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 без його участі.

Прокурор в судовому засіданні щодо задоволення клопотання не заперечив.

Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином, що свідчить СМС повідомлення, будь- яких заяв та клопотань суду не надав.

Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши клопотання, суд вважає за необхідне звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, враховуючи наступне.

       Відповідно до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

       Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

       Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності є закінчення строків давності. Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.

       Відповідно до ч.4 ст.286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

       Зокрема, суд встановлює наявність певного обвинувачення, закінчення відповідних строків, передбачених ст.49 КК України, і за таких умов зобов`язаний задовольнити клопотання обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності.

       Згідно п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

При цьому, згідно з ч.2 ст.49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухиляється від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 05 квітня 2021 року (справа № 328/1109/19) зробила висновок про те, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у ч. 1 ст. 49 КК України диференційовані строки давності за умови, що протягом вказаних строків особа не вчинила нового злочину, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років (перебіг давності не перерваний); особа не ухилялася від досудового слідства або суду (перебіг давності не зупинявся); законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.

Перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, котра вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цьому разі перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. Одночасно факт умисного вчинення особою будь-яких дій, спрямованих на ухилення від слідства або суду є обставиною, яка виключає благополучне закінчення строків давності, і зупиняє диференційовані строки, визначені в ч. 1 ст. 49 КК. В цьому випадку закон передбачає загальний строк давності притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які ухиляються від слідства чи суду: п`ятнадцять років з часу вчинення злочину, п`ять років - з часу вчинення кримінального проступку. За таких обставин час, який минув із дня вчинення кримінального правопорушення до дня, коли особа почала ухилятися від слідства або суду, не втрачає свого значення, а зберігається і зараховується до загального строку давності, що продовжує спливати. Крім того, до загального строку також зараховується період такого ухилення, а також проміжок часу, що пройшов із дня з`явлення особи із зізнанням або затримання до дня набрання вироком законної сили.

Під ухиленням від слідства або суду як обставиною, що зупиняє перебіг строку давності, з погляду застосування ст. 49 КК України, розуміються будь-які умисні дії, вчинені особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Отже, закон, який регулює питання звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, пов`язує зупинення строків давності не з постановами про зупинення слідства, а лише з умисними діями особи, спрямованими на ухилення від слідства та суду.

       Кримінальне правопорушення, передбачене  ст.128 КК України згідно  ст.12 КК України є нетяжким злочином, за який передбачено покарання у виді громадських робіт на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин або виправних робіт на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Так, днем вчинення кримінального правопорушення згідно обвинувального акта є 09 жовтня 2021 року.

13 липня 2022 ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області було зупинено судове провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_6 до звільнення його з військової служби.

06 листопада 2024 року ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області було відновлено кримінальне провадження.

Отже, судове провадження у даному кримінальному провадженні зупинялося з 13 липня 2022 року по 06 листопада 2024 року.

Для застосування положень ч. 2 ст. 49 КК України, у такому випадку обов`язково має бути підтверджено факт ухилення обвинуваченого від суду. Закон, який регулює питання звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, пов`язує зупинення строків давності не з ухвалами про зупинення судового розгляду, а лише з умисними діями особи, спрямованими на ухилення від суду.

Разом з тим, матеріали кримінального провадження не містять даних на підтвердження факту умисного ухилення від суду, оскільки ОСОБА_6 згідно повідомлення начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 призваний на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_3 24 лютого 2022 року та направлений до військової частини НОМЕР_1 .

Згідно повідомлення Міністерства оборони України військової частини НОМЕР_1 від 22 червня 2022 року солдат ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 24.02.2022.

Згідно повідомлення начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15 жовтня 2024 року вбачається, що ОСОБА_6 , 23.12.1992 року звільнений з військової служби та перебуває на військовому обліку з 08.04.2024 року в ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що проходження особою військової служби під час мобілізації згідно Указу Президента Україна «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 24.02.2022 саме собою не свідчить про те, що обвинувачений ухилявся від досудового розслідування та суду, а будь-яких інших доказів, які б об`єктивно підтверджували факт ухилення обвинуваченого ОСОБА_9 від суду в матеріалах справи не міститься, тому підстав для застосування положень ч. 2 ст. 49 КК України у даному конкретному випадку, суд не вбачає.

Строки давності по даному провадженню таким чином не переривалися. Даних про те, що в зазначений троьх річний строк ОСОБА_9 ухилявся від слідства та суду матеріали кримінального провадження не містять.

       Оскільки з моменту вчинення вищевказаного кримінального правопорушення пройшло більше трьох років, відомості про переривання перебігу давності відсутні та обвинувачений щодо закриття кримінального провадження не заперечує, тому клопотання підлягає задоволенню та обвинуваченого слід звільнити від кримінальної відповідальності на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України, а справу закрити.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

Керуючись п. 1 ч. 2 ст.284, ст.288 КПК України, ст. 49 КК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України, на підставі п.2 ч. 1 ст. 49 КК України зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження за №1202124200000831 від 10 жовтня 2021 року - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 16 січня 2025 року о 13 год.10 хв.

Суддя ОСОБА_1