КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

26 грудня 2024 року                м. Кропивницький               Справа № 340/10295/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Притули К.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від  23 січня 2024 року позовні вимоги   ОСОБА_1  до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено, та вирішено:

- визнати  протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 гривень, у відповідності до Постанови КМУ № 713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 гривень починаючи з 14 червня 2023 року у відповідності до Постанови КМУ № 713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».

18.12.2024 року  до Кіровоградського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 (сином позивача) було подано заяву про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвалою суду від 19.12.2024 року вказана заява призначена до розгляду у судовому засіданні на 26.12.2024 року.

У судове засідання учасники справи не прибули, що відповідно до ч.2 ст.379 КАС України     не перешкоджає судовому розгляду. Згідно вимог ч.4 ст.229 КАС України     фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши документи, надані на підтвердження обставин, викладених у заяві, матеріали адміністративної справи, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 379 КАС України       у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

У відповідності до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" 02.06.2016р. №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені       Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

          Згідно ч.ч.1, 2 ст.15 Закону №1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Відповідно до ч.5 ст.15 Закону №1404-VIIІ у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

          Із системного аналізу зазначених норм встановлено, що заміна сторони виконавчого провадження пов`язується не з припиненням, а вибуттям такої сторони, тобто неможливості здійснювати права та виконувати обов`язки визначені Законом України “Про виконавче провадження”.

Судом установлено, що позивач у справі  помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Відповідно до частини 1 статті 91 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, які належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.  

Згідно зі статтею 52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

У постанові від 26.06.2019 р. у справі №284/252/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що аналіз статей 1218, 1219, 1227 свідчить про те, що законодавець передбачив можливість спадкування права на отримання нарахованої, але не одержаної пенсії (доплат до пенсії).

Разом з тим, за правилами частин 1, 2, 3 статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

     Отже,     Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений     законом     порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої     статті 61 Закону № 2262-ХІІ     зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Лише у разі відсутності у померлого пенсіонера з числа військовослужбовців (інших осіб, які мають право на пенсію за     Законом № 2262-ХІІ) членів сім`ї, які належать до кола          осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або членів сім`ї, які проживали разом із ним на день його смерті, або у випадку, коли вказані особи у межах визначених     законом     строку не звернулися за отриманням сум пенсії, які належали померлому пенсіонерові, правовідносини пов`язані з отриманням цих сум пенсії, що підлягали виплаті такому пенсіонерові за його життя,          стають спадковими.

Вимоги зобов`язального характеру, заявлені позивачем у цій справі, нерозривно пов`язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна сторони у виконавчому провадженні, у цьому випадку, не є належним способом захисту прав заявника.

У постанові від 04.09.2019 р. у справі №750/7865/18 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що судові рішення, на підставі яких в органу Пенсійного фонду виник обов`язок провести доплату до пенсії, позивача не стосуються, а виконавчі провадження з їх примусового виконання закінчені через неможливість їх виконання без участі боржника. Тому звернення із заявами про заміну стягувача правонаступником у цих виконавчих провадженнях після їх закінчення не призведе до захисту порушеного права позивача.

Отже, захист права на отримання нарахованої, але не отриманої пенсії померлого пенсіонера військовослужбовця, повинен відбуватися шляхом звернення з позовом до органу Пенсійного фонду щодо виплати недоотриманої пенсії померлого відповідно до статті 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби”, а не шляхом заміни сторони у виконавчому провадженні.

Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постановах від 27.11.2019 у справі №2-а/1741/2009, 6-а/341/13/15, від 01.05.2023 у справі № 520/926/21, від 21.11.2023 у справі № 420/25799/21, від 24.01.2024 у справі №380/28047/21, від 30.01.2024 у справі №420/8604/21.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заява про заміну сторони виконавчого провадження, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.243, 248,       256, 293-297, 379 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому  ст.256 КАС України       та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду, у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду                                         К.М. ПРИТУЛА