Справа № 309/5171/24

У Х В А Л А

17 січня 2025 року         м. Ужгород

       Суддя-доповідач Закарпатського апеляційного суду ОСОБА_1 перевіривши апеляційну скаргу прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_2 на ухвалу Хустського районного суду від 25 листопада 2024 року у кримінальному провадженні № 309/5171/14 за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Хустського районного суду від 25 листопада 2024 року в задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту – відмовлено.

Цією ж ухвалою змінено обвинуваченому запобіжний захід у виді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання на строк два місяці. Покладено на обвинуваченого терміном до 25 січня 2025 року такі обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; 2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи.

На цю ухвалу прокурор Хустської окружної прокуратури ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.

Згідно статті 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме:

1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу;

2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру;

3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.

В апеляційному порядку також можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.

Ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Інші ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.

Цей припис слід розуміти так, що будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з судовим рішенням.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або такою мірою, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (рішення у справі «Мельник проти України» (Melnyk v. Ukraine) від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03, § 22).

Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від судового рішення є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження.

В даному випадку апеляційна скарга подана на ухвалу, яка постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції. Цією ухвалою у задоволенні клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту – відмовлено. Одночасно цією ж ухвалою змінено обвинуваченому запобіжний захід у виді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання на строк два місяці. Дана ухвала відповідно до ст. 392 КПК України окремому апеляційному оскарженню не підлягає. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення по суті справи. Таке відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження є розумним обмеженням, покликаним перешкодити хаотичному руху справи, і є передбачуваним для скаржника з огляду на зміст ст. 392 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.

При таких обставинах у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

Керуючись ст. 392, 399, 418 КПК України, -

У Х В А Л И В :

       У відкритті провадження у справі за апеляційною скаргою прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_2 на ухвалу Хустського районного суду від 25 листопада 2024 року – відмовити.

       Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена протягом трьох місяців безпосередньо до суду касаційної інстанції.

               Суддя:                                                         ОСОБА_1