справа №176/3549/24

провадження №2/176/313/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2025 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Волчек Н.Ю.,

з участю секретаря Коваленко О.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі суду м. Жовті Води, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

19 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області із позовом, де просить встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідною сестрою ОСОБА_1 . Визначити їй, додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачка вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її рідна сестра, ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина на належну їй квартиру АДРЕСА_1 . Після смерті сестри вона не зверталась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки проживала разом з нею, доглядала за нею та вважала себе такою, що прийняла спадщину відповідно до ст. 1268 Цивільного Кодексу, оскільки рідна донька сестри, спадкоємиця першої черги, ОСОБА_2 , яка проживає у м. Дніпро категорично відмовилась приймати спадщину та йти до нотаріуса і писати заяву про відмову від прийняття спадщини. Крім того, позивачка хворіла, що підтверджується висновком ЛКК №1873. Коли ж вона звернулась до нотаріуса за свідоцтвом про право власності на належну померлій сестрі квартиру в порядку спадкування, то виявилось, що не може підтвердити своє рідство з померлою сестрою, оскільки свідоцтво про народження сестри не збереглося та не може підтвердити факт постійного проживання зі спадкоємицею протягом п`яти років до дня відкриття спадщини, оскільки не зареєстрована з нею за однією адресою.

Свідоцтво про народження старшої сестри, ОСОБА_3 неможливо поновити чи отримати витяг з актового запису про народження, оскільки місцем народження на та реєстрації її народження було м. Пхеньян Китай, що змусило її звернутись до суду за захистом своїх порушених спадкових прав.

Ухвалою суду від 20 грудня 2024 року відкрито провадження та вирішено розглядати справу у порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження.

Сторони у підготовче судове засідання не з`явились, у своїх заявах просили розглянути справу у підготовчому судовому засіданні у їх відсутність. При цьому позивач позов підтримав, а відповідачка визнала позовні вимоги.

Зважаючи на заяви сторін, судом приймається рішення про розгляд справи по суті у підготовчому судовому засіданні та у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.2 ст.1220 ЦК України часом відкривання спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 та її батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , згідно свідоцтва про народження. /а.с.6/

ОСОБА_7 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про її шлюб а.с.7 на звороті) ОСОБА_9 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Пхеньян - Корея та її батьками, згідно з поясненнями позивачки у позовній заяві також були ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Свідоцтво про народження ОСОБА_10 було втрачено. Однак, свідоцтво про шлюб ОСОБА_3 та ОСОБА_11 доводить, що її дівоче прізвище є « ОСОБА_3 », як і дівоче прізвище позивачки та по-батькові вони є ОСОБА_3 . /а.с.7 на звороті/

Акт про прживання осіб без реєстрації за адресою підписаною головою ОСББ "Кропоткіна 8" Колесник Т.М. та підписана сусідами бубинку АДРЕСА_2 , доводить той факт, що позивачка проживала постійно разом із ОСОБА_3 однією сім`єю до її смерті.

Крім того, донька померлої ОСОБА_3 , - ОСОБА_2 у своїх заявах підтверджує той, факт, що позивачка є рідною сестрою її матері та її рідною тіткою, та не заперечує про прийняття спадшини відкритої після смерті її матері саме ОСОБА_1 .

Листом державного нотаріуса Жовтоводської державної нотаріальної контори Південного міжрегіональної управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Водолазької Т.Ф., позивачку було повідомлено що вона не може подати заяву про прийняття спадщини, оскільки нею нотаріусу не надано документів, підтверджуючих належність ОСОБА_1 до кола спадкоємців померлої ОСОБА_3 /а.с.12/

Свідоцтво про народження старшої сестри, ОСОБА_3 неможливо поновити чи отримати витяг з актового запису про народження, оскільки місцем народження на та реєстрації її народження було м. Пхеньян Корея.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану. Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ст. 1220 ЦК України).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до п.п. 5.16 п. 5 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 №196/5, якщо в заповіті зазначені родинні відносини спадкоємця зі спадкодавцем, нотаріус перевіряє документи, що підтверджують факт родинних відносин, та за бажанням спадкоємця зазначає про родинні відносини у свідоцтві про право на спадщину за заповітом.

Відповідно до п.п. 4.2 п. 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин.

Відповідно до п.п. 4.12, 4.2 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України,свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин.

Відповідно до пп. 4.18 п.4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Таким чином, від встановлення факту родинних відносин заявника зі спадкодавцем залежить виникнення та зміна її майнових та немайнових прав, що пов`язані з можливістю звернення до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 .

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 тощо.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що позивачка довела належними та допустимими доказами, що померла ОСОБА_3 доводилась її рідною сестрою, а тому факт родинних відносин має бути встановлено.

Щодо надання додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

Згідно ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ст.1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 3 травня 2008 року №7" про судову практику у справах про спадкування" роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Аналізуючи підстави на які посилається позивач та досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що строк для подачі заяви про прийняття спадщини позивачем було пропущено з поважних причин, оскільки вона хворіла, що підтверджується висновком ЛКК №1873 від 23.09.2024 року та не мала документів щодо її належності до кола спадкоємців померлої сестри.

Таким чином позивачу необхідно надати додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті рідної тітки ОСОБА_14 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Задоволення позовних вимог позивачу не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Судовий збір по справі сплачено позивачем при зверненні до суду в повному обсязі, судові витрати суд покладає на позивача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 1216, 1217, 1220, 1261, 1262, 1270, 1272 ЦК України та у відповідності до ст. ст. 12,81,141,258,259,263-265,273,354 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини- задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідною сестрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 РНОКПП НОМЕР_1 .

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Судові витрати віднести за рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Н.Ю. ВОЛЧЕК