Справа № 2-118/11

                                                               РІШЕННЯ

                                                           Іменем України

07.10.2011 року                                                                                 місто Вінниця

          Вінницький районний суд  Вінницької області  в складі:

           головуючого судді:                         Васильєвої Т.Ю.

           при секретарі:                                  Томіній В.В.

           за участі позивача ОСОБА_1

           представника позивача ОСОБА_2

           представника відповідача ОСОБА_3

           представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_5, Писарівської сільської ради Вінницького району Вінницької області, Державного комітету України із земельних ресурсів Управління Держкомзему у Вінницькому районі Вінницької області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сплайн-В»про визнання незаконними державного акту та рішення 15 сесії 12 скликання Писарівської сільської ради від 22.12.1993 року, -

встановив:

Позивачка звернулася до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи підстави для його задоволення тим, що їй на підставі рішення Писарівської сільської ради Вінницького району Вінницької області від 09.12.2003 року надано в приватну власність земельну ділянку площею 0, 31 га. для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1. На протилежному боці провулку через одну ділянку власником земельної ділянки площею 0, 25 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд є ОСОБА_5 на підставі рішення 15 сесії 12 скликання Писарівської сільської ради від 22.12.1993 року, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку від 07.04.2005 року серії ЯА № 237194. До приватизації та надання у власність відповідачу земельної ділянки через неї проходила дорога, що з’єднувала вулицю, де проживає позивачка, з провулком Леніна та зараз ця дорога незаконно перейшла у власність відповідача, приватизована ним земельна ділянка не відповідає проекту забудови його земельної ділянки, до земельної ділянки позивачки в зв’язку з цим можливо проїхати лише в один бік, а далі дорога перекрита земельною ділянкою відповідача, автомашини не можуть розвернутися, так як відповідач зайняв дорогу загального користування та таким чином грубо порушені Державні будівельні норми, норми Земельного кодексу України та права позивачки як користувача земельної ділянки на тій же вулиці та права інших мешканців провулку. На підтвердження заявлених позовних вимог позивачка посилається на висновок судової будівельно-технічної експертизи № 340/341 від 24.04.2009 року. Тому просить позов задовольнити, визнати не законними та скасувати відповідний державний акт на право власності на земельну ділянку відповідача та відповідне рішення сільської ради в частині виділення відповідачу земельної ділянки.

В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали з підстав, вказаних в уточненій позовній заяві (а.с. 35 –38), просили позов задовольнити, вказуючи на те, що фактично на провулку Л.Українки, де їй належить земельна ділянка на праві власності, перекрито дорогу земельною ділянкою ОСОБА_5, відсутня можливість розвороту, земельною ділянкою відповідача зайнято землі загального користування, та державним актом порушено Державні будівельні норми, що порушує права позивачки, при цьому як на доказ порушення послались на висновок судової будівельно-технічної експертизи № 340/341 від 24.04.2009 року, що проводилась в процесі розгляду іншої цивільної справи, оскільки у її висновках вказано про наявність порушення Державних будівельних норм. Крім цього, існування тупікового провулку утруднює доступ позивачці до магазину, розташованого на провул. Леніна.  

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_5 та його представник позов не визнали, вказавши, що дійсно в 2005 році приватизували земельну ділянку, якою користувалися для забудови ще з 1991 року, під час забудови даного масиву було закріплено відповідний провулок, з позивачкою по справі вони не є суміжними землекористувачами, земельна ділянка відповідача не перекриває провулку, а тупік примикає до земельної ділянки ОСОБА_8, проїзду до провул. Леніна з даного провулку взагалі не існувало. Тому не вбачають жодного порушення прав позивачки. До того ж вказали, що позивачка навіть існуючим розворотом не користується, транспорт може розвернутися на її земельних ділянках, які розташовані навпроти, але з незрозумілих причин звертається до суду.      

В судовому засіданні представник відповідача Писарівської сільської ради пояснила, що провулок Л. Українки в с. Щітки є новим та закріплений офіційно після того як люди, яким була надана земля із земель запасу, де люди раніше мали городи, для будівництва будинків, почали оформляти відповідні правовстановлюючі документи, до цього земель загального користування на тому масиві взагалі не було та проїзду до провул. Леніна також, земельна ділянка була надана ОСОБА_5 законним рішенням сільської ради, яке відповідає діючому на той час законодавству, та рішенням сільської ради не встановлювалися межі земельної ділянки в натурі, тому воно ніяким чином не може порушувати прав позивачки чи інших осіб. До того ж на даний час комісія сільської ради неодноразово встановлювала на місці, що на даному провулку існує розворот, достатній для розвороту транспорту розміром 11 на 6 метрів біля земельної ділянки ОСОБА_5, його земельна провулок не перекриває, а він продовжується далі до земель землекористувача ОСОБА_8, де додатково можна встановити ще один розворот, крім цього позивачка користується двома земельними ділянками по даному провулку, які розташовані навпроти, тому їй взагалі не потрібно навіть проїжджати до тупіку, а можливо розвернутися використавши ці земельні ділянки.

Представник Управління Держкомзему у Вінницькому районі Вінницької області та представник співвідповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сплайн-В», який був залучений до участі в справі замість попереднього співвідповідача, а.с. 80), в судовому засіданні заперечили проти задоволення позовних вимог вказавши на відсутність порушення будь-яких прав інших осіб видачею ОСОБА_5 відповідного державного акту та відповідність законодавству рішення сільської ради про надання йому у власність відповідної земельної ділянки.

В судовому засіданні за клопотанням відповідачів було оглянуто цивільну справу № 2-120/08, провадження по якій на даний час зупинене, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про встановлення земельного сервітуту, з метою огляду висновку судової будівельно-технічної експертизи № 645 від 31.03.2008 року. При цьому позивачка та її представник заперечили дійсність даної експертизи, вказавши, що не вважають її належним доказом по даній справі, з огляду на те, що її висновки не відповідають судовій будівельно-технічній експертизі № 340/341 від 24.04.2009 року.

За клопотання позивачки в судовому засіданні було допитано експерта Вінницького відділення Київського НДІСЕ ОСОБА_9, яка пояснила, що метою проведення експертизи № 340/341 від 24.04.2009 року було вирішення питання про можливість встановлення сервітуту для проїзду та проходу через земельну ділянку ОСОБА_5, чи існує можливість розвороту транспорту без встановлення сервітуту даною експертизою не встановлювалося взагалі, та вирішувалися лише питання, поставлені перед експертом ухвалою суду, встановлювалося лише фактичне користування земельними ділянками, чи існують порушення за державними актами на земельні ділянки даною експертизою не перевірялося.

Також в судовому засіданні за клопотанням сторін були допитані свідки, а саме: ОСОБА_10, який пояснив, що був раніше депутатом Писарівської сільської ради та знає, що позивачка багато раз зверталася в сільську раду з приводу провулку Л.Українки, вказуючи на порушення її прав, неодноразово виходили на місце та встановлювали, що біля земельної ділянки ОСОБА_5 дійсно є розворот шириною 11 м., також знає, що коли земельна ділянка надавалася ОСОБА_5, дороги там не було взагалі, був єдиний масив; ОСОБА_11 пояснив, що на даний час є головою земельної комісії Писарівської сільської ради та коли він особисто був на місці провулку в грудні 2010 року комісією було встановлено можливість розвороту транспорту перед земельною ділянкою ОСОБА_5, та крім цього, земельна ділянка ОСОБА_5 не створює тупіку, а тупік знаходиться біля земельної ділянки ОСОБА_8, де також можливий розворот транспорту; ОСОБА_12 пояснив, що на масиві, де зараз мають земельні ділянки сторони в справі раніше не було ніяких вулиць чи проїздів, раніше там були городи в людей, де з часом люди стали будуватись, після чого утворили провулок Л.Українки, який не з’єднувався з вул. Леніна, а був тупіковим та впирається в земельну ділянку ОСОБА_5, та далі ще є земельна ділянка ОСОБА_8, після якої вже є вул. Леніна, тобто між вул. Леніна і провулком Л.Українки проїзду не було і немає; ОСОБА_13 пояснив, що його дочка межує городами з ОСОБА_5, але з боку вул. Леніна, її адреса АДРЕСА_2 та вказав, що тупік знаходиться біля будинку ОСОБА_5, але незрозуміло для чого його використовувати позивачці, так як вона може розвернутися транспортом і біля своєї ділянки, відкривши браму.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним в задоволенні позову відмовити.

Так, дійсно в судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами, що 22.12.1993 року було винесено рішення Писарівської сільської ради 15 сесії 12 скликання, яким ОСОБА_5 надано у власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських споруд площею 0, 25 га. (а.с. 92), на підставі якого ОСОБА_5 отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку від 07.04.2005 року серії ЯА № 237194 (а.с. 23), за адресою, вказаною в державному акті: вул. Л. Українки с. Щітки. При цьому сторони погоджуються, що дана земельна ділянка розташована саме на провул. Л. Українки та через одну земельну ділянку по даному провулку знаходиться земельна ділянка позивачки.

Згідно рішення Писарівської сільської ради від 09.12.2003 року позивачці ОСОБА_1 було надано у власність земельну ділянку площею 0, 31 га. для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в АДРЕСА_1 напроти жилого будинку (а.с. 31), та на даний час вона отримала державний акт на право власності на дану земельну ділянку Серії ЯЛ № 990800.

Згідно довідки Писарівської сільської ради від 05.11.2009 року № 994, провул. Л.Українки в с. Щітки було внесено до єдиного реєстру ВФДП «Інформаційний центр»назв вулиць в 2004 році, це ж вказано в довідці від 18.01.2010 року № 8 (а.с. 58, 87). Сторони в справі погоджуються в судовому засіданні, що саме на даний провул. Л.Українки виходять їхні земельні ділянки.

Так само позивачка не заперечує, що дійсно їй належить земельна ділянка 0, 31 га. АДРЕСА_1 та що проживає вона напроти цієї земельної ділянки по цьому ж АДРЕСА_1 (дана адреса вказана в її позовній заяві), тобто використовує земельні ділянки, які розташовані напроти і розмежовані лише провулком Л. Українки, що підтверджується також іншими доказами в справі, а саме відповіддю виконавчого комітету сільської ради (а.с. 59),

Згідно копії технічної документації по складанню оспорюваного державного акта на право власності на земельну ділянку ОСОБА_5, відсутнє перекривання провулку земельною ділянкою ОСОБА_5 та планування тупіку на її межі, а саме згідно викопіювання збірного кадастрового плану (а.с. 98), кадастрового плану (а.с. 101) вбачається продовження провулку вздовж межі земельної ділянки ОСОБА_5 (межі Д-Е) та продовження провулку земельною ділянкою ОСОБА_8 (межі Г-Д), що підтверджується і самим оспорюваним державним актом, де також вказані зазначені межі.

Продовження провулку після земельної діялнки ОСОБА_5 земельною діялнкою ОСОБА_8 в судовому засіданні підтверджено показами всіх свідків.

Згідно акту, складеного 06.08.2003 року за участі представників сільської ради, позивачки, відповідача ОСОБА_5 та інших сусідніх землекористувачів, було встановлено наявність розвороту по провулку Л.Українки, на відсутність якого посилається позивачка, розміром 11 на 6 метрів (а.с. 190), що в подальшому підтверджено відповідним актом, складеним за участі представників сільської ради та жителів провулку від 08.12.2010 року (а.с. 195).

Згідно План-схеми розміщення земельних ділянок жителів с. Щітки по провул. Л.Українки від 28.12.2010 року вказано на наявність площадки для розвороту на межі земельної ділянки ОСОБА_5 та наявність тупіку по даному провулку не на межі земельної ділянки відповідача ОСОБА_5, а на межі земель ОСОБА_8 (а.с. 194). Примикання тупікового проїзду саме до землекористування ОСОБА_8, а не відповідача ОСОБА_5, підтверджується також листом Вінницької районної ради Вінницької області (а.с. 234).

В процесі розгляду справи позивачці відповідачами пропонувалось укладення мирової угоди на підставі План-схеми розвороту для транспорту в тупіковому провулку Л.Українки с. Щітки, якою також вказується на існування двох варіантів розвороту по даному провулку, а саме на межі земельної ділянки ОСОБА_5 розміром 11, 07 на 6, 10 метрів, а також також можливість розвороту транспорту в тупіку поза межами земельної ділянки ОСОБА_5 розміром 12 на 10 метрів (а.с. 236). Проте в судовому позивачка категорично заперечила проти затвердження мирової угоди з підстав, що вважає необхідним надання для розвороту майданчику 50 на 50 метрів.

Водночас за клопотанням позивачки було призначено судово-технічну експертизу з метою встановлення наявності порушень землекористувачів межами земельної ділянки, встановленими наявним у відповідача ОСОБА_5 державним актом на право власності на земельну ділянку, та для підтвердження існування тупіку на даній межі. Проте дана експертиза не була проведена в зв’язку з безпідставною відмовою позивачки від її оплати.

Щодо посилання позивачки та її представника на висновок судової будівельно-технічної експертизи № 340/341 від 24.04.2009 року, то суд звертає увагу, що вона проводилась в процесі розгляду іншої цивільної справи з метою можливості встановлення сервітуту через земельну ділянку ОСОБА_5 та предметом дослідження виступала в тому числі його земельна ділянка за фактичним користуванням, а не за межами, встановленими його державним актом на право власності на земельну ділянку (а.с. 10 –15).

Згідно ст. 9 ЗК України в ред. 1990 р., чинній на час винесення оспорюваного рішення сільської ради, до відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить, в тому числі, передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування. Згідно ст. 17 цього ж кодексу, передача земельних ділянок у колективну та приватну власність провадиться Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки, ст. 67 встановлено, що громадянам за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів передаються у власність або надаються у користування земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків, господарських будівель, гаражів і дач, розмір ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) повинен бути не більше: у сільських населених пунктах - 0,25 гектара.

Згідно ст. 40 діючого ЗК України 2001 року, громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель в межах норм, визначених цим Кодексом. Згідно ст. 81 цього ж Кодексу, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності та приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування. Ст. 126 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Згідно ст. 153 ЗК України, власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.                           

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачкою в судовому засіданні не доведено існування тупіку по провулку Л.Українки в с. Щітки на межі земельної ділянки ОСОБА_5, встановленої виданим йому Державним актом, а також порушення саме межами земельної ділянки згідно даного державного акту Державних будівельних норм, а також неможливість розвороту транспорту на існуючому провулку Л.Українки в с. Щітки та порушення даним державним актом прав позивачки та включення земель загального користування до земельної ділянки ОСОБА_5

Крім цього, рішення Писарівської сільської ради 15 сесії 12 скликання від 22.12.1993 року про надання у власність ОСОБА_5 земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських споруд площею 0, 25 га. законне, так як ним взагалі не встановлено межі земельної ділянки в натурі та відповідає діючому на час його винесення законодавству.

Підстав примусового припинення права власності в судовому засіданні не встановлено.

Згідно ст. 153 ЗК України, власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Тому в задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 9, 17, 67 Земельного Кодексу України в ред. 1990 р., ст.ст. 40, 81, 126, 140, 143, 153 діючого Земельного Кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5, Писарівської сільської ради Вінницького району Вінницької області, Державного комітету України із земельних ресурсів Управління Держкомзему у Вінницькому районі Вінницької області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сплайн-В»про визнання незаконними державного акту та рішення 15 сесії 12 скликання Писарівської сільської ради від 22.12.1993 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: підпис

Копія вірна

Суддя:

Секретар: