У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 жовтня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі: Боймиструка С.В., Мельника Ю.М., Рожина Ю.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради на постанову Рівненського міського суду від 21 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплатити недоплачену щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач ОСОБА_4 13 травня 2009 року звернулася до суду із позовом, в якому просила визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати нарахувати і виплатити недоплачену щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ЗУ „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” в розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років.
Постановою Рівненського міського суду від 21 жовтня 2009 року дії відповідача визнано протиправними та зобов’язано нарахувати і виплатити позивачу недоплачену щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 ЗУ „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” та ст. 30 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з урахуванням проведених виплат.
У задоволенні позову за 2008 рік відмовлено за безпідставністю позовних вимог.
Не погодившись із постановою суду, відповідач в апеляційній скарзі просить її скасувати та відмовити в задоволенні позову, оскільки вона прийнята з порушенням норм матеріального права. Зазначена допомога позивачці виплачувалась відповідно до вимог законодавства, в обсягах видатків з бюджету, а тому вважає, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив позов. Наполягає на застосуванні наслідків пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Місцевим судом встановлено , що ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачка народила доньку ОСОБА_2, яка є потерпілою від Чорнобильської катастрофи ( а.с.4,7).
Із матеріалів справи вбачається, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку була призначена позивачу відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" ( а.с.5).
Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років складає з 1 квітня –463 грн., з 01 жовтня –470 грн.
На підставі абзацу третього ч. 2 ст. 56, п.7,14 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік"дію статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" та ст. 41 та 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" було зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп положення статей 29, 36, частини 2 статті 56, частини 2 статті 62, частини 1 статті 66, пунктів 7, 9, 2, 13, 14, 23, 29, 30, 39,41, 43, 44, 45, 46, статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік " визнані такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними).
Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони , інші правові акти або їх окремі положення , що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що із 9 липня і до 31 грудня 2007 року відповідач мав виплачувати позивачці допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років у подвійному розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Однак, місцевим судом не взято до уваги, що в запереченнях відповідача на позов, містяться вимоги про застосування наслідків пропуску строку звернення до суду передбачених ст.100 КАС України (а.с.12).
Суд першої інстанції не дав належної правової оцінки тій обставині, що позивачка при зверненні до суду пропустила визначений ст. 99 КАС України (в редакції на час звернення) річний строк.
_____________________________________________________________________________________________________________
Справа № 22-а-2627/11 Головуючий в суді 1 інст.: Герасимчук М.К.
Суддя-доповідач: Боймиструк С.В.
Цю обставину місцевий суд належним чином не дослідив та рішення щодо його поновлення чи застосування наслідків пропуску строку відповідно до ст.100 КАС України не прийняв, обмежившись необґрунтованим твердженням, що строк позовної давності (звернення до суду) не застосовується, оскільки порушення прав позивачки є триваючим і неможливо визначити початок перебігу строку.
Відповідно до ч.3 ст.99 КАС України ( в редакції на той час), строк обчислювався з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року було оприлюднено 27 липня 2007 року в засобах масової інформації. Крім того, про порушення своїх прав позивачка мала б довідатись при отриманні допомоги в меншому розмірі, ніж було передбачено законом на той час.
Згідно ст.100 КАС України (в редакції на час розгляду справи місцевим судом) пропущення строку звернення до суду було підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Відповідач наполягав на застосуванні наслідків пропуску строку звернення до суду.
Згідно ч.2 ст. 5 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
В частині відмови в задоволенні позовних вимог за 2008 рік постанова суду сторонами не оскаржувалась, а тому не була предметом апеляційного розгляду.
Колегія суддів, вирішуючи дану справу, застосовує наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду та згідно вимог ст. 100 КАС України та залишає позов без розгляду, оскільки позивачем не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду і підстав для поновлення такого строку не вбачається.
Керуючись ст. 100, 197, п.4 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, п.4 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України , колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради –задовольнити частково.
Постанову Рівненського міського суду від 21 жовтня 2009 року в частині задоволення вимог за 2007 рік – скасувати та адміністративний позов в цій частині - залишити без розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили .
Судді: