Справа №  2-а-3986/11 року

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2011 року                                                              смт Красногвардійське   

          Суддя Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим Шевченко І.В.,    

розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі АР Крим про  зобов’язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

          ОСОБА_1  у серпні 2011 року звернулася до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що має статус дитини війни та відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має право на пільги, зокрема, на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яку відповідач їй недоплачує. Просить зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі АР Крим (далі –УПФУ) нарахувати та стягнути на її користь недоплачену щомісячну соціальну допомогу з 01.01.2006 року довічно.

Ухвалою Красногвардійського районного суду АР Крим від 02.09.2011 року позов в частині вимог про зобов'язання УПФУ здійснити перерахунок та стягнути недоплачену щомісячну соціальну допомогу з 01.01.2006 року по 19.05.2011 року залишено без розгляду у зв’язку з пропущенням строку звернення до суду.  

У відповідності до п.2 ч.1, ч.4 ст.1832 КАС України дана справа розглядається в порядку скороченого провадження одноособово суддею без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

          Перевіривши доводи позовної заяви та зеперечень, наданих відповідачем, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.11 ч.1 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.71 ч.1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.                               Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1. є громадянкою України, народилася у 1941 році (а.с. 3), має статус дитини війни відповідно до ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, згідно з якою дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (02.09.1945) було менше 18 років, у зв'язку з чим має право на всі пільги та соціальні гарантії, передбачені цим Законом, у тому числі право на підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком, що передбачено статтею шостою зазначеного Закону.  

          Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” № 2195-IV  від 18.11.2004 р. (далі –Закон № 2195-IV) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

          Однак Законом України від 28.12.2007 р. № 107-VІ “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесено зміни до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: „Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі набавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” таке підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів”. Зазначені зміни набрали чинності з 1 січня 2008 року.

          Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Таким чином, з 1 січня по 22 травня 2008 року застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

          Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у редакції цього Закону від 18.11.2004 року № 2195-ІV, поновили свою дію з 22 травня 2008 року.

          Отже, з цієї дати особи зі статусом дітей війни мають право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії.  

          Оскільки правові положення, які передбачають соціальні виплати, встановлені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-1У від 18.11.2004 року, є чинними, тобто не скасовані, не змінені, позивачка є дитиною війни, має право на їх одержання, и органи державної влади не можуть свідомо зменшувати ці виплати.

          Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-1У від 09.07.2003 року мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, але головним розпорядником коштів для виплати до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є Пенсійний фонд України.

Згідно з п.3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 24 жовтня 2007 року до основних засад Пенсійного фонду України відноситься, зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплат пенсій та інших виплат, які здійснюються за рахунок коштів Пенсійного Фонду.   

Таким чином, саме відповідач повинен виплачувати щомісячну державну соціальну допомогу. Відсутність бюджетних коштів не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI              «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»(далі –Закон № 3491-VI), який набрав чинності 19 червня 2011 року. Цим Законом установлено, що у 2011 році норми і положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

До набрання чинності нормативно-правового акту Кабінету Міністрів України застосуванню підлягають положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

На виконання пункту 7 Закону № 3491-VI Кабінет Міністрів України пунктом 6 Постанови від 06.07.2011 р. № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23.07.2011 р., установив, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні.

З дня набрання чинності вищезазначеного нормативно-правового акту визначення порядку та розмірів виплат зазначеній категорії громадян здійснює Кабінет Міністрів України.

          У межах заявлених позовних вимог з урахуванням строку звернення до адміністративного суду, положень п.4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», ОСОБА_1. має право на підвищення до пенсії, передбачене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 20травня 2011 року по 22 липня 2011 року .    

          Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність повідомлених позивачем та відповідачем обставин, кожного доказу окремо, а також                        і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.  

          Згідно з положеннями статей 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов’язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю.

          Судом встановлено, що відповідачем порушено норми права, які регулюють спірні правовідносини, тому вважає за необхідне зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату належних сум згідно з законом.

          Позовні вимоги у частині зобов'язання в подальшому призначати та сплачувати щомісячно з урахуванням підвищення пенсію довічно задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до п.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

          Таким чином, законодавством передбачено захист прав та інтересів особи, які порушені, але не встановлення права на майбутнє.     

          Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України на користь позивачки підлягають стягненню всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

          Керуючись статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», пунктом  4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»,                        статтями 2, 11, 71, 86, 94, 122, 158, 160-163,1832 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

          Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

          Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Красногвардійському районі АР Крим нарахувати та виплатити ОСОБА_1 соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 20 травня 2011 року по 22 липня 2011 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3,40 грн., здійснені позивачем при зверненні до суду, компенсувати з Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Красногвардійський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк після отримання копії цієї постанови апеляційної скарги.

          Суддя