Справа № 199/6121/24

(2/199/406/25)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

02 грудня 2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Богун О.О.

за участю секретаря Буточкіної М.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі в порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди,-

за неявки учасників справи,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

У підтвердження своїх позовних вимог посилається на те, що 05.09.2022 о 07-30 годин на перехресті вул.. Донецьке шосе та вулиці Дементьєва у м.Дніпрі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Chevrolet Lacetti», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля ИЖ 27175, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який є винуватцем дорожньо-транспортної пригоди. Учасниками ДТП було складено Європротокол.

Автомобіль ИЖ 27175, державний номерний знак НОМЕР_2 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_3 .

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність автомобіля ИЖ 27175, державний номерний знак НОМЕР_2 , була застрахована у ПрАТ СК «Євроінс Україна», згідно поліса АР/3468536.

ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ СК «Євроінс Україна» із повідомленням від 07.09.2022 про ДТП та з заявою про виплату страхового відшкодування.

Згідно платіжної інструкції №14768 від 21.09.2022 ПрАТ СК «Євроінс Україна» на рахунок ОСОБА_1 сплачено страхове відшкодування у розмірі 1851,57 грн.

Оскільки страховою компанією відшкодовано лише вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу, то різниця між вартістю відновлювального ремонту без урахування зносу та вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу повинна бути відшкодована власником джерела підвищеної небезпеки. Така вартість становить - 6 569, 17 грн. (вартість відновлювального ремонту) - 1 851,57 грн. ( розмір страхового відшкодування) = 4 717, 60 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Також позивачу була спричинена моральна шкода, які він оцінює у розмірі 6 000,00 грн.

Тобто, загальна сума матеріального збитку становить: 4717,60 грн. позивач просить стягнути з відповідача, крім того просить стягнути моральну шкоду, яку позивач оцінує у розмірі 6 000,00 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. та судові витрати по справі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2024, вищезазначена цивільна справа надійшла в провадження судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Богун О.О.

Ухвалою від 07.08.2024 відкрито провадження по справі та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що що 05.09.2022 о 07-30 годин на перехресті вул.. Донецьке шосе та вулиці Дементьєва у м.Дніпрі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Chevrolet Lacetti», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля ИЖ 27175, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який є винуватцем дорожньо-транспортної пригоди. Учасниками ДТП було складено Європротокол.

Автомобіль ИЖ 27175, державний номерний знак НОМЕР_2 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_3 .

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність автомобіля ИЖ 27175, державний номерний знак НОМЕР_2 , була застрахована у ПрАТ СК «Євроінс Україна», згідно поліса АР/3468536.

ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ СК «Євроінс Україна» із повідомленням від 07.09.2022 про ДТП та з заявою про виплату страхового відшкодування.

Згідно платіжної інструкції №14768 від 21.09.2022 ПрАТ СК «Євроінс Україна» на рахунок ОСОБА_1 сплачено страхове відшкодування у розмірі 1851,57 грн.

Оскільки страховою компанією відшкодовано лише вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу, то різниця між вартістю відновлювального ремонту без урахування зносу та вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу повинна бути відшкодована власником джерела підвищеної небезпеки. Така вартість становить - 6 569, 17 грн. (вартість відновлювального ремонту) - 1 851,57 грн. ( розмір страхового відшкодування) = 4 717, 60 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст.ст. 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у особи, яка її завдавала за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З огляду на те, що вина відповідача у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди доведена, а розмір матеріальної шкоди підтверджено належними та допустимими доказами, тому суд вважає стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 4 717,60 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди, то суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ч. 1ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Тобто, ч. 1 ст. 1167 ЦК України визначає: по-перше, відповідальну за моральну шкоду особу, а саме, особу, яка її завдала; та по-друге, загальні умови відшкодування моральної шкоди - і серед інших, - наявність вини заподіювача, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням суті позовних вимог, характеру дій особи, яка спричинила шкоду, фізичних та моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Як роз`яснено у пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Пунктом 9 вказаної Постанови роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд вважає, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачу було заподіяно моральну шкоду, яка виразилась в негативних емоціях та стресі, моральних та психічних переживаннях, пов`язаних з пошкодженням майна, вишукуванням додаткового часу і додаткових психічних та фізичних зусиль для ремонту автомобіля та підготовки і подачі до суду необхідних документів з метою відшкодування завданої шкоди.

Враховуючи вказані обставини, ступінь та тривалість моральних страждань, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а саме слід стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 3 000 грн.

Що стосується вимог позивача про стягнення 10 000,00 грн. витрат на правову допомогу, то суд зазначає наступне.

Право на професійну правничу допомогу гарантованостаттею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

У рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36),від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано суду: договір про надання правової допомоги №0107/1 від 01.07.2023 року; акт приймання-передачу виконаних робіт №3107/1 від 31.07.2024; Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю на ім`я ОСОБА_4 ; платіжна інструкція від 24.02.2024 на суму 10 000 грн. на підтвердження сплати витрат на професійну правничу допомогу.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1.ст.4 ЦПК України).

Відповідно до статтей 12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу розмірі 10 000 грн.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2 442,20 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) матеріальну шкоду в розмірі 4 717 грн. 60 коп., моральну шкоду у розмірі 3 000 грн. 00 коп., витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. 00 коп., а всього 17 717 (сімнадцять тисяч сімсот сімнадцять) грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 2 442 (дві тисячі чотириста сорок дві) грн. 20 коп.

В іншій частині позовний вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.О.Богун