КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №753/21911/24 Суддя І інстанції - Бондаренко М.С.

Провадження № 33/824/583/2025 Суддя суду апел. інст.- Кепкал Л.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2025 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кепкал Л.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_1 на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 21.11.2024 щодо

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП,

в с т а н о в и л а:

Постановою судді Дарницького районного суду м. Києва від 21.11.2024 провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 на вул. 44-Садова, 25 жовтня 2024 року, о 11 год. 30 хв., керуючи транспортним засобом «Mercedes», державний номерний знак НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечно та здійснив наїзд на перешкоду (електроопору), що призвело до пошкодження електричного кабеля. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 10.9; 12.1 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, суд першої інстанції встановив, що автомобіль «Mercedes», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 рухався заднім ходом, без порушення Правил дорожнього руху України та зачепив провислі дроти лінії електропередачі. Суддею наголошено, що будь-яких даних про перевищення загальновстановлених габаритів для вантажних автомобілів транспортний засіб, на якому рухався ОСОБА_2 , матеріали справи не містять та у провину водію не ставляться. Як зазначено у постанові, матеріалами справи не доведено та не підтверджено, що водій за існуючих обставин мав об`єктивну можливість розрахувати та виявити для себе перешкоду для руху у виді дротів, висота яких над проїзною частиною на вулиці 44-Садова вочевидь (що вбачається із долучених до матеріалів справи фотозображень), не відповідала безпечним нормативам, які б забезпечували безперешкодний проїзд вантажного транспортного засобу, габарити якого по висоті були в межах дозволеної норми.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, потерпілий ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дарницького районного суду м. Києва від 21.11.2024 та прийняти нову постанову, якою притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності згідно протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №158535 від 25.10.2024.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує, що він є власником садового будинку АДРЕСА_2 та проектна документація на електропостачання садового будинку АДРЕСА_2 погоджена АЕК «Київенерго» та відповідає всім необхідним нормативам. Укладення договору на електропостачання є фінальним етапом виконання робіт з електропостачання будинку, тобто після розроблення проекту, його погодження заінтересованими організаціями, виконання фактичних робіт з прокладки проводу живлення, огляду змонтованого обладнання та укладення договору на електропостачання.

Апелянт зазначає, що ним такий договір укладено 15.05.2008 р. №4649/32848/4-22/27205. У 2008 році розроблено проектну документацію (робочий проект електропостачання садового будинку №22 по вул. Садова 44 в СТ «Будівельник-1»). По вказаному договору наявний Додаток №3 від 18.07.2008 технічне рішення №32848/44-22 з робочого проекту електропостачання - зауваження до проекту відсутні, проект електропостачання погоджено. Потерпілим у 2008 році підписано Договір №141001-488-20 щодо електропостачання садового будинку та Додаток 6а до Договору №141001-488-20 щодо електропостачання садового будинку, де визначено що лінія живлення садового будинку - кабель ASxS 4x25 довжиною 140 м. від КТП6221. Таким чином вказаний документ підтверджує, що ОСОБА_1 є власником кабельної лінії від КТП6221 до власного садового будинку, який було розірвано транспортним засобом.

Крім того, потерпілий вказує, що висота транспортного засобу ОСОБА_2 була занадто високою, що відносила вказаний ТЗ до категорії великогабаритного транспортного засобу, що не було досліджено судом, а було прийнято за позицією водія ОСОБА_2 , що висота ТЗ становить 3,9 м., тобто ще 10 см і ТЗ кваліфікувався як великогабаритний.

Як зазначає апелянт, адвокатом було отримано витяг з Єдиного державного реєстру МВС стосовно зареєстрованого ТЗ. І дійсно згідно витягу від 29.11.2024 ТЗ було переобладнано та встановлено на шасі авто платформа з тентом. Її висота в документах реєстру не визначена. Враховуючи дійсно велику висоту ТЗ, представник потерпілого аргументовано заявляв, що висота ТЗ перевищували габарити, що і спричинило пошкодження лінії кріплення з наступним розривом кабелю живлення на оптово-волоконної лінії. А водій відповідно був зобов`язаний вживати додаткових заходів щодо безпечного руху таким транспортом.

Отже, на думку апелянта, водій, здаючи назад по території садового товариства, мав врахувати дорожню обстановку, яку він вже проїжджав, а також пересвідчитися у безпеці для руху заднім ходом транспортним засобом з такою висотою, чого зроблено не було, внаслідок чого відбулося зіткнення та пошкодження майна.

На переконання потерпілого висновки суду про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності передчасні, не підтверджуються жодними доказами.

Потерпілий ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились. ОСОБА_1 в змісті апеляційної скарги просив розгляд справи здійснювати за його відсутності за наявними матеріалами, а ОСОБА_2 надіслав до апеляційного суду письмові пояснення, в яких також просив розглядати у справу у його відсутність.

Враховуючи викладене, апеляційний розгляд проведено за відсутністю потерпілого ОСОБА_1 та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 .

Дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.

Суд, у відповідності з положеннями ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Однак, вказані вимоги закону суддею місцевого суду при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 в повному обсязі виконані не були.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході судового розгляду суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку про те, що у діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУПАП, оскільки ОСОБА_2 рухався заднім ходом, без порушення Правил дорожнього руху України та за існуючих обставин не мав об`єктивну можливість розрахувати та виявити для себе перешкоду для руху у виді дротів.

Однак, в ході судового розгляду судом апеляційної інстанції було встановлено, суд першої інстанції не повністю з`ясував усі фактичні обставини справи, що мають значення для розгляду справи, а також не дослідив та не надав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, що відповідно призвело до неповного та необ`єктивного розгляду справи.

Всупереч фактичним обставинам справи, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення щодо порушення ОСОБА_2 п. п. 10.9, 12.1 ПДР України та схемі місця ДТП, висновки суду, що матеріалами справи не доведено та не підтверджено, що водій за існуючих обставин мав об`єктивну можливість розрахувати та виявити для себе перешкоду для руху у виді дротів, висота яких над проїзною частиною на вулиці 44-Садова вочевидь (що вбачається із долучених до матеріалів справи фотозображень), не відповідала безпечним нормативам, які б забезпечували безперешкодний проїзд вантажного транспортного засобу, габарити якого по висоті були в межах дозволеної норми, є безпідставними.

Наведені обставини свідчать про порушення судом першої інстанції вимог закону, більш того, про помилковість висновків судді, у зв`язку із чим постановлене по справі рішення не можна визнати законним та обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.

При цьому, розглядаючи протокол про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ОСОБА_2 на вул. 44-Садова, 25 жовтня 2024 року, о 11 год. 30 хв., керуючи транспортним засобом «Mercedes», державний номерний знак НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечно та здійснив наїзд на перешкоду (електроопору), що призвело до пошкодження електричного кабеля. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 10.9; 12.1 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Так, згідно п.10.9 ПДР України, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Відповідно до приписів п. 12.1 ПДР, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

З письмових пояснень ОСОБА_2 , наданих ним в момент оформлення матеріалів ДТП вбачається, що він після вивантаження товару рухався на виїзд з вулиці заднім ходом, так як розвернутися в кінці вулиці можливості не було. Об`їжджаючи пішоходів, не звернув увагу на низько висячі дроти лінії електропередачі і обірвав їх.

Отже, з пояснень ОСОБА_2 вбачається, що він, рухаючись вперед по АДРЕСА_3 проїхав дроти безперешкодно, втім після розвантаження вантажу почав здавати назад та здійснив наїзд на перешкоду (електроопору). Таким чином, водій, здаючи назад по території судового товариства, мав врахувати дорожню обстановку, яку він вже проїжджав, а також пересвідчитися у безпеці для руху заднім ходом транспортним засобом з такою висотою, чого зроблено не було, внаслідок чого і відбулося зіткнення.

Крім того, на підтвердження доводів апеляційної скарги потерпілим надана проектна документація на електропостачання садового будинку №22 по вул. Садова 44 погоджена АЕК «Київенерго» та відповідає всім необхідним нормативам. Укладення договору на електропостачання є фінальним етапом виконання робіт з електропостачання будинку, тобто після розроблення проекту, його погодження заінтересованими організаціями, виконання фактичних робіт з прокладки проводу живлення, огляду змонтованого обладнання та укладення договору на електропостачання.

Договір укладено 15.05.2008 р. №4649/32848/4-22/27205. У 2008 році розроблено проектну документацію (робочий проект електропостачання садового будинку №22 по вул. Садова 44 в СТ «Будівельник-1»). По вказаному договору наявний Додаток №3 від 18.07.2008 технічне рішення №32848/44-22 з робочого проекту електропостачання - зауваження до проекту відсутні, проект електропостачання погоджено. Потерпілим у 2008 році підписано Договір №141001-488-20 щодо електропостачання садового будинку та Додаток 6а до Договору №141001-488-20 щодо електропостачання садового будинку, де визначено що лінія живлення садового будинку - кабель ASxS 4x25 довжиною 140 м. від КТП6221.

Окрім іншого, потерпілим було надано витяг з Єдиного державного реєстру МВС стосовно зареєстрованого транспортного засобу «Mercedes» від 29.11.2024, з якого вбачається, що транспортний засіб було переобладнано та встановлено на шасі авто платформа з тентом, що говорить про те, що висота транспортного засобу перевищувала габарити, а отже ОСОБА_2 повинен був вживати додаткових заходів щодо безпечного руху таким транспортом.

Таким чином, доводи потерпілого про те, що суд першої інстанції не дослідив належним чином докази у справі, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, у зв`язку з чим прийняв помилкове рішення щодо відсутності в діях ОСОБА_2 порушень п. п. 10.9, 12.1 ПДР України, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на представлені у справі докази, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, схему місця ДТП, Договір №4649/32848/4-22/27205 від 15.05.2008 р., пояснення ОСОБА_2 , суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що саме порушення водієм ОСОБА_2 п.п. 10.9, 12.1 Правил дорожнього руху, знаходиться в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками, що свідчить про вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Таким чином, наведені вище обставини дають підстави апеляційному суду зробити висновок про обґрунтованість доводів апеляційної скарги потерпілого щодо безпідставності закриття суддею місцевого суду провадження у справі щодо ОСОБА_2 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та необхідності скасування постанови судді Дарницького районного суду м. Києва від 21 листопада 2024 року з прийняттям нової постанови.

Вирішуючи питання накладення адміністративного стягнення, суд, відповідно до вимог ст. 38 КУпАП враховує, що не закінчились строки накладення такого стягнення, зважаючи на дату вчинення адміністративного правопорушення - 25.10.2024 року, та відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, щодо якого відсутні відомості про притягнення раніше до адміністративної відповідальності, та вважає, що до ОСОБА_2 слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_2 слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн., адже будь - яких доказів про те, що ОСОБА_2 звільнений від сплати такого збору, матеріали справи не містять.

На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 21 листопада 2024 року, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 605,60 (шістсот п`ять грн. 60 коп.) на користь держави.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Л.І. Кепкал