Справа №752/15083/20

Провадження №2-з/752/310/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кокошко О.Б., перевіривши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду за допомогою модуля Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» із заявою про забезпечення позову після відкриття провадження по справі №752/15083/20 шляхом зняття арешту з пенсійних коштів, які мають статус спеціального призначення, які надходили/надходять/ будуть надходити від Пенсійного фонду України в місті Києві на пенсійний рахунок АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , тобто арешт яких заборонено законом.

Заявник зазначає, що він звернувся до суду із позовом Головного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» по м. Києву та Київській області, третя особа Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» про зобов`язання вчинити певні дії.

Підставою звернення із вказаним позовом є факт того, що відповідачем в порушення вимог законодавства змінено одноосібно статус двостроннього договору про пенсійне обслуговування та не повернуто в порядку вимоги ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» приватному виконавцю постанову про накладення арешту на пенсійні кошти позивача. Пенсійні кошти позивача є єдиним його джерелом доходу. Внаслідок чого позивачу спричинено матеріальну та моральну шкоду. Своєчасне невжиття заходу забезпечення позову може істотно ускладнити захист чи зробити взагалі неможливим виконання рішення суду, чим порушить права і законні інтереси позивача.

Просив застосувати захід забезпечення позову та задовольнити заяву.

На підставі положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України суд вважає за необхідне розглянути вказану заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Перевіривши заяву та додані до неї документи, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 6, 8 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач звернувся до суду із позовом до Головного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» по м. Києву та Київській області, третя особа Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» про зобов`язання вчинити певні дії. Відповідачем в порушення вимог законодавства змінено одноосібно статус двостроннього договору про пенсійне обслуговування та не повернуто в порядку вимоги ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» приватному виконавцю постанову про накладення арешту на пенсійні кошти позивача. Пенсійні кошти позивача є єдиним його джерелом доходу. На теперішній час позивач має обґрунтовані підстави вважати, що відповідач має можливість вчинити дії, спрямовані на істотне ускладнення чи унеможливлення виконання майбутнього рішення суду.

Документи, додані заявником до заяви, не містять в собі доказів, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 10 ст. 150 ЦПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Водночас, перевіривши клопотання про забезпечення позову судом встановлено, що вимоги заявлені у відповідній заяві за змістом є тотожними із заявленою позовною вимогою.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149-153, 260-261, 354-355 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя О. Б. Кокошко