Справа № 357/18529/24

Провадження № 2/357/42/25

У Х В А Л А

15.01.2025 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Рижко Г. О. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

23.12.2024 р засобами поштового зв`язку до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява від ОСОБА_1 , в якій вона просить розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 17.10.2023 року Ємільчинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 , актовий запис від 17.10.2023 року за № 104.

Позивач посилається на те, що спільне життя у них із відповідачем не склалося через несумісність характерів та різні погляди на життя. Дітей від даного шлюбу у позивача та відповідача немає.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу було розподілено головуючому судді Рижко Г.О. та передано канцелярією суду - 24.12.2024 року.

Перевіривши матеріали заяви та долучені до неї документи, судом встановлено такі недоліки.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст.175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

За умовами ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ст. 16 Постанови Верховної Ради України «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» обмін паспорта провадиться у разі зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові.

Згідно ст. 18 вказаної постанови для одержання, обміну паспорта і вклеювання до нього нових фотокарток громадянин подає документи і фотокартки не пізніш як через місяць після досягнення відповідного віку або зміни (переміни) прізвища, імені чи по батькові.

Зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Ємільчинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрували шлюб 17 жовтня 2023 року. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_4 ». Отже, позивач скористалася передбаченим ст. 35 Сімейного кодексу України правом на вибір прізвища при реєстрації шлюбу та змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 » на прізвище чоловіка « ОСОБА_4 ».

Зміна прізвища після одруження тягне за собою низку обов`язкових правових наслідків, і в першу чергу це стосується необхідності заміни документів після одруження.

Разом із цим, в матеріалах справи міститься копія паспорта громадянина України № НОМЕР_2 від 02.03.2023 року, видана органом № 8026, в якому прізвище позивача зазначено « ОСОБА_5 ».

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 106 СК України, подружжя, яке не має дітей, має право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу.

Як вбачається з позовної заяви подружжя від шлюбу не має неповнолітніх дітей, однак у позовній заяві не викладено обставини, що унеможливлюють розірвання шлюбу в органах державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Дана норма закону стосується випадків, коли один із подружжя заперечує проти розірвання шлюбу, або коли він не заперечує проти розірвання шлюбу, але ухиляється від подання відповідної спільної заяви до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно із абз. 2-3 п. 3 Постанови Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за заявою про розірвання шлюбу, суди мають враховувати, що воно проводиться органами РАЦС лише у випадках, передбачених статтями 106, 107 Сімейного кодексу України. При цьому питання про розірвання шлюбу вирішується незалежно від наявності між подружжям майнового спору. Розірвання шлюбу судом відбувається: за наявності в подружжя спільних неповнолітніх дітей; за відсутності згоди одного з подружжя на розірвання шлюбу, крім випадків, передбачених ст. 107 СК; за спільною заявою подружжя, яке має дітей, відповідно до ст. 109 СК; за позовом одного з подружжя відповідно до ст. 110 СК. Для розірвання шлюбу між подружжям, що не має неповнолітніх дітей, за рішенням суду позивач має вказати підстави, що унеможливлюють його розірвання у позасудовому порядку, тобто через органи ДРАЦС.

Крім того, положеннями ст. 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Вимогами ч. 9 ст. 28 ЦПК України встановлено, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Так, у позовній заяві зазначено зареєстроване місце проживання відповідача, а саме: АДРЕСА_1 .

24.12.2024 року до управління обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області було направлено запит № 45120/24-Вих для перевірки зареєстрованого місця проживання відповідача, зазначеного в позовній заяві.

14.01.2025 року на адресу суду надійшла відповідь про те, що в управлінні обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрованим не значиться.

Враховуючи вказане вище, на виконання вимог ст. 175, 177 ЦПК України, позивачу необхідно зазначити у позовній заяві підстави, що унеможливлюють розірвання шлюбу у позасудовому порядку, тобто через органи ДРАЦС та зазначити адресу реєстрації місця проживання відповідача або адресу останнього відомого його місця проживання, перебування, роботи тощо, із підтвердженням зазначених обставин відповідними письмовими доказами, а також надати суду діючий документ, що посвідчує особу позивача.

З огляду на викладене, відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України заява підлягає залишенню без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 4, 10, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху.

Надати строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. О. Рижко