Справа № 165/2615/24

Провадження № 1-кп/156/15/25

У Х В А Л А

Іменем України

10 січня 2025 року сел.Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.03.2024 №12024030520000329 про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ст. 336 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває дане кримінальне провадження.

У зв`язку із звільненням у відставку головуючого у справі судді ОСОБА_6 , було проведено повторний автоматизований розподіл та визначено іншого члена колегії, головуючого у справі суддю ОСОБА_1 .

Враховуючи положення ч.1 ст. 319 КПК України, судом з`ясовано думку учасників справи щодо продовження судового розгляду кримінального провадження.

Прокурор, з огляду на кваліфікацію даного кримінального провадження, просила розпочатисудовий розгляд спочатку. Також, прокурор заявила клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 на строк 60 днів. В обґрунтування клопотання зазначала, що строк запобіжного заходу спливає 17.01.2025. ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні двох кримінальних правопорушень, одне з яких відноситься до категорії тяжких злочинів. На даному етапі судового розгляду ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, продовжують існувати. А саме, з огляду на тяжкість можливого покарання, у випадку визнання обвинуваченого виним,  ОСОБА_5  може переховуватись від суду. Також, перебуваючи на свободі, обвинувачений може незаконно впливати на свідків, з метою надання ними завідомо неправдивих показань. Окрім цього,  ОСОБА_5  може вчинити інше кримінальне правопорушення з огляду на те, що останній обвинувачується у вчиненні злочину проти життя та здоров`я особи. Також прокурор наголошувала, щоінший, більш м`який запобіжний захід, не зможе запобігти даним ризикам.

Сторона захисту вважала за необхідне розпочати судовий розгляд спочатку, проти продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечувала. Захисник, посилаючись на наявність у ОСОБА_5 міцних соціальних зав`язків, просила обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту.

До початку судового засідання від представника потерпілого адвоката ОСОБА_7 надійшло клопотання про проведення даного судового засідання без їх участі. Також, представник просив розпочати судовий розгляд спочатку, клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримав.

Суд, з`ясувавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Частиною 1 ст. 319 КПК України визначено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути проведений в одному складі суддів. Після заміни судді судовий розгляд розпочинається спочатку, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті та статтею 320 цього Кодексу. Частиною 2 даної статті визначено, що суд вмотивованою ухвалою може прийняти рішення про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді, якщо таке рішення не може негативно вплинути на судовий розгляд та за умови дотримання таких вимог: 1) сторони кримінального провадження, потерпілий не наполягають на новому проведенні процесуальних дій, які вже були здійсненні судом до заміни судді; 2) суддя, що замінив суддю, який вибув, ознайомився з ходом судового провадження та матеріалами кримінального провадження, наявними в розпорядженні суду, згоден з прийнятими судом процесуальними рішеннями і вважає недоцільним нове проведення процесуальних дій, що вже були проведені до заміни судді.

Враховуючи вимоги ч.1 ст.319 КПК України, а також думку учасників справи, судовий розгляд кримінального провадження необхідно розпочати спочатку, відповідно до глави 28 КПК України.

Вирішуючи заявлене клопотання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд зазначає наступне.

Ухвалою слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 22.03.2024 щодо ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою у ДУ «Луцький слідчий ізолятор» до 20.05.2024 включно без визначення розміру застави. У подальшому, запобіжний захід у виді тримання під вартою неодноразово продовжувався слідчим суддею та судом, строк дії запобіжного заходу спливає 17.01.2025.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно із ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність відповідних ризиків, передбачених ч.1 даної статті.

Поняття «обґрунтована підозра», з огляду на викладені в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» висновки означає, що існують факти й інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

На переконання суду, у матеріалах справи міститься достатньо фактів й інформації, які переконливо свідчать про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри.

При цьому, слід зауважити, що питання обґрунтованості повідомленої ОСОБА_5 підозри неодноразово з`ясовувалось при вирішенні питання про обрання та продовження йому запобіжного заходу.

Таким чином, суд вважає, що підозра ОСОБА_5 є обґрунтованою до ступеню необхідного для даної стадії процесу.

Ризиком, у контексті кримінального провадження, є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню, судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Під час розгляду клопотання стороною обвинувачення доведено існування ризику вчинення обвинуваченим дій, передбачених п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме - наявна реальна вірогідність переховування останнього від суду.

Даний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_5 обвинувачується вчиненні двох кримінальних правопорушень, одне з яких відноситься до категорії тяжких (ч.1 ст.121 КК України) максимальна санкція за яке передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років. Так, обвинувачений, розуміючи невідворотність покарання у разі визнання його судом винним, з метою ухилення від відбуття реального покарання, передбаченого санкцією статті, може переховуватись від суду.

Аналізуючи вказаний ризик, в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, судом враховуються дані, які характеризують особу обвинуваченого, який є одруженим, зареєстрований, як внутрішньо-переміщена особа, офіційно не працевлаштований.

Однак, на переконання суду, дані які характеризують особу обвинуваченого не є тими обставинами, які виключають або суттєво зменшують ризик втечі, не слугують достатнім стримуючими факторами для забезпечення його належної процесуальної поведінки з урахуванням обставин вказаного кримінального провадження.

Також, суд погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо наявності ризику незаконного впливу обвинуваченого на свідків, тобто наявний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України. Так, перебуваючи на волі,  ОСОБА_5 , шляхом погроз або вмовлянь може незаконно вплинути на свідків з метою зміни або надання вигідних для нього показань. Також слід зазначити, що свідки ще не допитані, при цьому вони надають покази суду безпосередньо, саме ці докази суд покладає в основу прийнятого рішення.

Доводи сторони обвинувачення щодо існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України не знайшли свого підтвердження, оскільки будь-яких даних про те, що ОСОБА_5 раніше притягався до відповідальності, вчиняв протиправні дії чи намагася продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, не було встановлено.

Слід зауважити, що ЄСПЛ орієнтує національні суди при прийнятті рішення про продовження строку тримання під вартою розглянути альтернативні засоби забезпечення явки особи до суду.

Судом вивчалась можливість застосування щодо обвинуваченого іншого, більш м`якого запобіжного заходу, однак, враховуючи обґрунтованість підозри, доведеність двох передбачених ч.1 ст.177 КПК України ризиків, а також дані, які характеризують його особу, не знайшов для цього підстав. На переконання суду, інший, більш м`який запобіжний захід, не забезпечить належне виконання процесуальних обов`язків обвинуваченим. Окрім цього, в ході розгляду клопотання не встановлено обставин, що обвинувачений за станом здоров`я не може перебувати в умовах слідчого ізолятора.

Відповідно до п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Як зазначено в п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року «тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превуалює над принципом поваги до свободи особистості».

У даному випадку ОСОБА_5 обвинувачується, зокрема, у скоєнні тяжкого злочину, а саме, в умисному заподіянні тяжкого тілесного ушкодження потерпілому, у цьому полягає суспільний інтерес, що виправдовує відповідний відступ. Крім того, суд не може лишити поза увагою обставини скоєння кримінальних правопорушень, що також підтверджує соціальну неприйнятність вчинених діянь та виправдовує вимушене обмеження прав обвинуваченого.

З урахуванням досліджених доводів сторін, матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, обставин вчинених правопорушень, суд вважає, що запобігти ризикам, що продовжують існувати і забезпечити можливість судового розгляду кримінального провадження може виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою. Також, наразі, суд не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою без визначення застави.

Закінчити розгляд справи не є можливим до встановленого 2-місячного строку з причин, що не залежать від суду, тому обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою підлягає продовженню на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 319, 331 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Розпочати судовий розгляд кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ст. 336 КК України, спочатку, з оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акта.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ст. 336 КК України, задовольнити.

Продовжити дію обраного відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою у Державній установі «Луцький слідчий ізолятор» на строк 60 (шістдесят днів), тобто з 10.01.2025 до 10.03.2025 включно.

Копію цієї ухвали направити до Державної установи «Луцький слідчий ізолятор» - для виконання у частині обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу.

Строк дії цієї ухвали встановити до 10.03.2025 включно.

Судове засідання відкласти до 11 години 13.02.2025.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду у частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена на підставі п.1-1 ч.2 ст. 395 КПК України безпосередньо до Волинського апеляційного суду впродовж п`яти днів з дня її проголошення (для особи, яка перебуває під вартою, строк подання апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення).

Повний текст ухвали проголошено 14.01.2025 в 11 год. 50 хв.

Головуючий:                                                        суддя ОСОБА_1